Рішення від 11.06.2025 по справі 904/1454/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1454/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідрекс Україна» м. Дніпро

до Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь

про стягнення суми боргу в розмірі 42000грн

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Гідрекс Україна» звернулось до Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 42000грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару, одержаного на підставі договору поставки від 25.02.2021 №2101001.

Позивач вказав, що поставив відповідачу товар на загальну суму 42000грн за видатковою накладною №55 від 28.01.2022 та актом приймання-передачі від 02.02.2022. Оскільки відповідач не сплатив вартість отриманого товару, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Позивач просив суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422грн40коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000грн.

Позивач просив суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовом позивач надав клопотання на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України про витребування від відповідача належним чином засвідченої копії специфікації до договору поставки від 25.02.2021 №2101001.

Стверджуючи про неможливість самостійно подати цей документ, позивач послався на відсутність специфікації до договору поставки від 25.02.2021 №2101001 у позивача та наявність її у відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи та відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування від відповідача належним чином засвідченої копії специфікації до договору поставки від 25.02.2021 №2101001.

Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 02.04.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 03.04.2025 о 05:35год.

На адресу суду 15.04.2025 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача на позов.

Відповідач просив зменшити розмір основної заборгованості АТ «Нікопольський завод феросплавів» перед ТОВ «Гідрекс Україна» на суму штрафу у розмірі 8400грн за ненадання податкової накладної.

Відповідач повідомив про поставку позивачем відповідачу у січні 2022року товару (розподільник електро - гідравлічний) у кількості 12 штук на суму 42000грн (з ПДВ).

Відповідач стверджував, що позивач порушив пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункт 3.5 договору від 25.02.2021 №2101001, оскільки зареєстрував податкову накладну №52 від 28.01.2022 у Єдиному державному реєстрі податкових накладних поза межами встановлених граничних термінів.

Відповідач послався на пункт 10.5 договору від 25.02.2021 №2101001 та вказав про нарахування штрафу у розмірі 8400грн за ненадання податкової накладної в граничні терміни, зазначені у п.201.10 Податкового кодексу України.

Відповідач повідомив, що скористався правом, наданим пунктом 14.15 договору від 25.02.2021 №2101001, та зменшив суму сплати на суму штрафу у розмірі 8400грн. Це підтверджується заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.12.2022 №123102. На адресу позивача направлялись листи відповідача від 14.01.2023 №2023.01.14/2-4016/6877, від 16.05.2023 №2023.05.16/4-4016/6877/6995 з повідомленням про нарахування штрафу та залік зустрічних однорідних вимог. Позивач 31.05.2023 отримав лист від 16.05.2023 №2023.05.16/4-4016/6877/6995.

Відповідач вказав, що оплата за договором припадає на період введення воєнного стану на всій території України. Згідно з пунктом 8.1 договору від 25.02.2021 №2101001введення воєнного стану на всій території України є обставиною непереборної сили (форс-мажором). Пунктами 8.1 та 8.2 договору від 25.02.2021 №2101001 також передбачено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання своїх обов'язків, якщо таке невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин, включаючи війну або воєнні дії. Починаючи з серпня 2022 року господарська діяльність відповідача знаходиться в стані часткового простою, обумовленого руйнуванням майна відповідача, що використовується у діяльності внаслідок ворожих обстрілів. У зв'язку зі складним фінансово-економічним становищем відповідач вимушений повністю призупинити виробництво основної продукції феросплавів з листопада 2023 року. Відвантаження залишків виготовленої раніше продукції скоротилось майже на 90% від рівня січня 2022 року. Ведення воєнних дій в місті Нікополь Дніпропетровської області не є для відповідача звичайним господарським (комерційним) ризиком.

Також відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000грн. До позовної заяви не додані копія договору про надання професійної правничої допомоги та попередній розрахунок понесених витрат. Відсутність зазначених документів унеможливлює перевірку обґрунтованості та співмірності заявлених витрат. Це прямо суперечить положенням чинного законодавства та усталеній судовій практиці.

На адресу суду 22.04.2025 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання позивача про долучення до справи документів на підтвердження витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи - договір №27-1/03/25 від 27.03.2025 про надання правових (юридичних) послуг, завдання №1 від 27.03.2025 на надання правових (юридичних) послуг, звіт №1 від 21.04.2025 про надання правових (юридичних) послуг відповідно до завдання №1 до договору, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1/27032025 від 21.04.2025 на суму 5000грн.

Позивач просив суд здійснити розподіл судових витрат (в тому числі, витрат, пов'язаних з розглядом справи) у загальному розмірі 7422грн40коп., що складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 2422грн40коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн.

Станом на 11.06.2025 відповідь позивача на відзив не надходила

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги перебування судді у відпустці та необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідрекс Україна» (далі - постачальник) та Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (далі - покупець) укладено договір поставки від 25.02.2021 №2101001 (далі - договір від 25.02.2021).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 25.02.2021 постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар (повне найменування, а також марка, вид, сорт, номенклатура, асортимент, кількісні та якісні характеристики, код за УКТ ЗЕД за держаним класифікатором продукції і послуг), ціна та інше якого вказується у специфікації (додатку) до договору (далі - товар), що є невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість в порядку і за умовами, передбаченими договором.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору від 25.02.2021 детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікаціях (додатки) до договору.

У специфікації (додаток) до цього договору зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару; код товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних та ввезених на митну територію України товарів, а також для коксовугільної продукції (постачальник, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, має право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше чотирьох перших цифр відповідного коду); код робіт (послуг) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (постачальник має право зазначати код роботи (послуги) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше чотирьох перших цифр відповідного коду); найменування виробника товару (відповідно до сертифіката якості на даний товар), країна походження товару; одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо); технічні характеристики товару, порядку його приймання (з посиланням на ГОСТ/ДСТУ, ТУ, технічну документацію тощо); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару і валюта платежу; комплектність, фасування товару (при необхідності); позначення змісту і способу нанесення маркування на товар; порядок оплати та форма розрахунків; умови поставки товару; термін поставки товару. Сторони у специфікації (додатку) до договору можуть вказати й інші відомості про товар.

Пунктами 3.1 - 3.4 договору від 25.02.2021 встановлено, що постачальник зобов'язався поставити покупцеві товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатка) до договору. Умови поставки регламентуються відповідними базисами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка є погодженою сторонами (далі - Інкотермс). У разі розбіжностей між Інкотермс та договором договір від 25.02.2021має переважну силу.

Згідно з умовами специфікації (додатку) до договору, постачальник власними силами або за власний рахунок проводить завантаження товару на автомобільний або залізничний транспорт перевізника товар належної якості (для транспортування на адресу покупця) в погодженій сторонами кількості, відповідної якості та за ціною, що передбачена умовами договору. У випадку поставки залізничним транспортом використання рухомого складу власності АТ «Укрзалізниця» дозволяється лише за письмовим погодженням покупця.

Постачальник зобов'язався поставити товар покупцеві у визначений у специфікації (додатку) до договору термін поставки, з урахуванням усіх умов, що передбачені у договорі.

Поставка товару здійснюється постачальником відповідно до п. 3.1 договору після отримання письмового повідомлення (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому повідомленні (заявці) покупець вказує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку) до договору.

Оригінал повідомлення (заявки) надсилається поштою або кур'єром на поштову адресу постачальника та скан-копія повідомлення надсилається на електронну адресу постачальника, що вказана у договорі.

Постачальник у відповідь на заявку покупця зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів до призначеної дати завантаження, направити на електронну адресу покупця, що вказана в розділі «Реквізити Сторін» договору, письмове підтвердження про отримання ним заявки на поставку товару з призначенням дати для можливого завантаження товару на складі.

Дострокову поставку товару постачальник може здійснити тільки за згодою сторін.

Постачальник вважається таким, що передав покупцеві товар, одержання якого передбачено безпосередньо на складі постачальника або на складі третьої особи (вантажовідправника), або на складі перевізника, тільки у разі одержання з боку покупця письмового доручення, складеного на заводському фірмовому бланку за підписом уповноваженої особи та скріпленого печаткою покупця.

Згідно з пунктом 3.5 договору від 25.02.2021 разом із товаром, але не пізніше дати поставки, постачальник зобов'язаний надати покупцю документи, оформлені державною мовою відповідно до вимог чинного законодавства України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, а саме:

- рахунок-фактуру (оригінал державною мовою), крім випадків, коли для здійснення авансового платежу постачальником надається оригінал специфікації, підписаної з обох сторін;

- видаткову накладну на відпуск товару (оригінал державною мовою);

- копію електронної залізничної накладної, завіреної підписом та печаткою постачальника із відображенням у залізничній накладній інформації про власника товару, відправника товару та одержувача товару за умови поставки залізничним транспортом або товаротранспортну накладну (оригінал) за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника;

- копію належним чином оформленої покупцем заявки на поставку згідно п. 3.4 цього договору;

- акт прийому-передачі товару (оригінал), оформлений у відповідності до вимог договору та специфікації до цього договору;

- сертифікат якості виробника товару, (найменування виробника у сертифікаті повинно відповідати найменуванню виробника у специфікації), а також інші документи згідно з п. 2.3 договору (оригінали або належним чином завірені копії);

- у разі, якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат-походження та відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином завірені копії);

- у разі складання податкових накладних за касовим методом (згідно з п. 44 та п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, у наступному, при посиланні на цей кодекс слід використовувати термін - ПКУ) - завірену постачальником копію заяви постачальника про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої п. 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та завірену копію квитанції про прийняття даної заяви Державною податковою (фіскальною) службою України;

- завірену постачальником копію витягу з реєстру платників акцизного податку про реєстрацію акцизного податку (для постачальників підакцизних товарів);

- у разі, якщо товар є підакцизним товаром, який включено до переліку пального, затвердженого п. 215.3.4 ПКУ - електронну акцизну накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі акцизних накладних на обсяг пального, поставленого покупцеві;

- у разі, якщо товар є імпортним підакцизним товаром, який включено до переліку пального, затвердженого п. 215.3.4 ПКУ - завірену постачальником копію митної декларації, якою підтверджується код УКТ ЗЕД та факт ввезення даного товару на територію України;

- у разі, якщо товар є імпортним - завірену постачальником копію митної декларації у частині, якою підтверджується код УКТ ЗЕД та факт ввезення даного товару на територію України;

- документи, надання яких обумовлено у специфікації (додатку) до договору.

Крім того, постачальник зобов'язаний у граничні терміни, які встановлені п.201.10 ПКУ скласти електронну податкову накладну відповідно до вимог чинного законодавства України, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити покупцю через систему електронного документообігу (М.Е.Dос, OPZ тощо).

Пунктами 4.2, 4.6 договору від 25.02.2021 визначено, що ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікаціях (додатках) до договору.

Порядок оплати, форма та строки розрахунків вказуються в специфікаціях (додатках) до договору.

У специфікації від 28.09.2021 №4/2104941 до договору від 25.02.2021 сторони погодили - найменування товару (розподільник електро-гідравлічний GDVEH-16-3C2-220 та розподільник електро-гідравлічний GDVEH-16-3C4-220); кількість товару (8шт. та 4шт.), термін поставки (90 робочих днів від дати направлення заявки на поставки); ціну за одиницю товару (2916грн67коп(без ПДВ)), загальну суму (42000грн (з ПДВ)).

У специфікації від 28.09.2021 №4/2104941 до договору від 25.02.2021 також визначений строк оплати та порядок розрахунків - покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару протягом 30 календарних днів із дати поставки товару, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару, що підтверджується актом прийому-передачі, підписаного сторонами, та надання повного пакету документів згідно з п. 3.5 договору від 25.02.2021.

Згідно з підпунктом 4.8.1 пункту 4.8 договору від 25.02.2021, якщо сторони встановили форму розрахунків -після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар протягом визначеної у відповідній специфікації кількості днів, за умови надання постачальником документів, зазначених у п. 3.5 цього договору.

При простроченні терміну надання цих документів, зазначених у п.3.5 цього договору, або у випадку наявності зауважень до якості та/або кількості товару, строк оплати збільшується на кількість днів, що минули від дати поставки до дати усунення зауважень та/або надання повного пакета документів постачальником. У цьому разі покупець не несе будь-якої відповідальності за прострочення оплати.

Підпунктом 5.8.1 п.5.8 договору від 25.02.2021 визначено, що переходом права власності на товар є акт прийому-передачі товару, підписаний сторонами, який фіксує, зокрема, але не виключно, факт відсутності зауважень покупця до постачальника щодо відповідності якості/комплектності і кількості товару умовам договору. Датою переходу права власності на товар є дата поставки товару відповідно до умов договору і специфікації до нього або датою усунення постачальником встановлених недоліків (у разі їх наявності), виявлених під час приймання товару на складі покупця.

Згідно з пунктом 8.1 договору від 25.02.2021 сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання будь-яких зі своїх обов'язків за договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін.

Пунктом 8.2 договору від 25.02.2021 встановлено, що термін виконання зобов'язань відсувається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини.

Пунктами 8.3, 8.4 договору від 25.02.2021 передбачено, що настання форс-мажорних обставин та їх тривалість підтверджується сертифікатом ТПП України.

Сторона зобов'язана негайно, не пізніше 3 календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії та про їх припинення.

Згідно з пунктом 8.5 договору від 25.02.2021 неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, що оголосила про форс-мажорні обставини, права посилатись на зазначені обставини як на підстави, що звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 10.5 договору від 25.02.2021 у разі ненадання податкової накладної в граничні терміни, зазначені у п.201.10 Податкового кодексу України, або неналежного оформлення податкової накладної в електронній формі згідно з вимогами Податкового кодексу України, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від загальної вартості робіт (послуг) із ПДВ протягом 5 (п'яти) банківських днів із моменту пред'явлення вимоги покупцем.

Пунктом 12.1. договору від 25.02.2021 встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх підписів печатками. Строк дії договору закінчується через один календарний рік з дати його укладання, але не раніше повного виконання зобов'язань сторонами. Сторони можуть продовжити строк дії договору на обумовлений сторонами термін на тими ж умовами, підписавши відповідну додаткову угоду до договору.

Пунктом 14.15 договору від 25.02.2021 передбачено, що сплата штрафних санкцій, зазначених у договорі, може здійснюватися постачальником у добровільному порядку та/або шляхом зменшення покупцем суми заборгованості (у розмірі відповідних штрафних санкцій) перед постачальником за товар, поставлений покупцю за договором або за іншими договорами, що укладені між покупцем та постачальником, та зарахування в рахунок оплати таких штрафних санкцій, та/або шляхом пред'явлення відповідних вимог.

Відповідно до підписаних сторонами видаткової накладної від 28.01.2022 №55 та акту приймання-передачі від 02.02.2022 позивач поставив відповідачу розподільник електро-гідравлічний у кількості 12 штук на суму 42000грн(з ПДВ).

За результатами господарської операції за видатковою накладною від 28.01.2022 №55 позивач склав податкову накладну від 28.01.2022 №52. Згідно з квитанцією від 23.06.2023 №2 податкова накладна від 28.01.2022 №52 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду комісією центрального рівня скарги від 14.06.2023, прийняття рішення від 23.06.2023 про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач послався на - виникнення у нього права зменшити суму боргу на суму штрафу в розмірі 8400грн, нарахованого внаслідок ненадання позивачем податкової накладної в граничні терміни, зазначені у п.201.10 Податкового кодексу України; направлення на адресу позивача заяви від 31.12.202022 №123102 про зарахування зустрічних однорідних вимог; виникнення форс-мажорних обставин.

Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1,2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Передбачена пунктом 10.5 договору від 25.02.2021 відповідальність постачальника не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань з поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання ним вимог податкового законодавства.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України установлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За своєю правовою природою це зобов'язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність.

Тому невиконання або неналежне виконання умов договору від 25.01.2021 (ненадання податкової накладної в граничні терміни, зазначені у п.201.10 Податкового кодексу України, або неналежне оформлення податкової накладної в електронній формі згідно з вимогами Податкового кодексу України) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Невиконання або неналежне виконання умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на підрядника господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №902/380/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18.

Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язанням (господарським зобов'язанням) є обов'язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору.

З урахуванням викладеного, обумовлені у договорі обов'язки позивача щодо надання та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, не є господарським зобов'язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання. Це виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, з огляду на вимоги частини 1 статті 230, статті 218 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №908/3565/16, постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №904/5949/18, від 07.02.2019 у справі №913/272/18.

Таким чином відповідач неправомірно нарахував штраф у розмірі 8400грн (20% від загальної вартості робіт (послуг)) за ненадання позивачем податкової накладної в граничні терміни, зазначені у п.201.10 Податкового кодексу України.

На адресу позивача направлялись листи відповідача від 14.01.2023 №2023.01.14/2-4016/6877, від 16.05.2023 №2023.05.16/4-4016/6877/6995 з повідомленням про нарахування штрафу та про залік зустрічних однорідних вимог. В якості додатків до листів відповідач додавав рахунок на сплату штрафу та заяву від 31.12.202022 №123102 про зарахування зустрічних однорідних вимог. Позивач 31.05.2023 отримав лист від 16.05.2023 №2023.05.16/4-4016/6877/6995.

У заяві від 31.12.202022 №123102 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач повідомляв позивача про зарахування зобов'язань АТ «Нікопольський завод феросплавів» перед ТОВ «Гідрекс Україна» з оплати товару вартістю 42000грн на суму штрафу у розмірі 8400грн.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19.

Суд встановив неправомірність нарахування відповідачем штрафу у розмірі 8400грн (20% від загальної вартості робіт (послуг)) за ненадання позивачем податкової накладної в граничні терміни, зазначені у п.201.10 Податкового кодексу України.

Тому суд не погоджується з твердженням відповідача про припинення зобов'язання відповідача сплатити вартість отриманого товару у розмірі 8400грн.

Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Докази оплати відповідачем вартості отриманого товару у розмірі 42000грн суду не надані. Строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару є таким, що настав, на момент звернення позивача з позовом.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 42000грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 42000грн підлягають задоволенню.

Пунктами 8.1 - 8.5 договору від 25.01.2021 сторони визначили порядок та механізм підтвердження настання форс-мажорних обставин. Відповідач не довів належними доказами наявність підстав для відкладення настання строку виконання зобов'язань з оплати товару.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2422грн40коп покладаються на відповідача.

Позивач заявив про покладення на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000грн.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач додав до матеріалів справи копії: договору №27-1/03/25 про надання правових (юридичних) послуг від 27.03.2025; завдання №1 на надання правових (юридичних) послуг від 27.03.2025; звіту №1 від 21.04.2025 про надання правових (юридичних) послуг відповідно до завдання №1 до договору; акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1/27032025 від 21.04.2025; ордеру серія АЕ №1372684 від 27.03.2025.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідрекс Україна» в даній справі здійснювала адвокат Скороход Аліна Олексіївна на підставі ордеру серія АЕ №1372684 від 27.03.2025.

Між адвокат Скороход Аліною Олексіївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідрекс Україна» (далі - клієнт) укладений договір про надання правових (юридичних) послуг від 27.03.2025 (далі - договір від 27.03.2025).

Пунктами 1.1, 1.2 договору від 27.03.2025 визначено, що адвокат приймає зобов'язання надати правові (юридичні) послуги клієнту, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги адвокату на умовах та в строки, що передбачено умовами договору.

Вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджуються сторонами в спільно підписаних завданнях до договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 27.03.2025 порядок здачі-приймання наданих правових (юридичних) послуг за договором визначаються сторонами в спільно підписаних завданнях до договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 4.1 договору від 27.03.2025 вартість правових (юридичних) послуг за одну годину роботи адвоката складає 1000грн. Порядок їх оплати визначається сторонами в спільно підписаних завданнях до договору, які є його невід'ємними частинами. Сума договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії договору.

Пунктом 8.1 договору від 27.03.2025 визначено, що договір набирає законної сили з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 включно. Якщо жодна зі сторін, у відповідності до п.8.2 договору, не заявила про дострокове розірвання договору, його дія автоматично продовжується на один календарний рік.

У завданні від 27.03.2025 №1 на надання правових (юридичних) послуг сторони узгодили склад і обсяг правових (юридичних) послуг: судове врегулювання спору між клієнтом та Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» щодо стягнення заборгованості за договором поставки від 25.02.2021 №2101001. Адвокату надано право представляти інтереси клієнта в судових установах всіх інстанцій, з правами, які надані чинним законодавством клієнту як позивачу, відповідачу, третій особа чи іншій особі, що бере участь у справі, у тому числі з правом подання позову, правом повної або часткової відмови від позовних вимог, зменшення або збільшення позовних вимог, повного або часткового визнання позову, зміни предмету та підстав позову, укладання мирової угоди, досягнення примирення, подання заяв, клопотань, пояснень, одержання рішень, ухвал, постанов, наказів, виконавчих листів, тощо (у розумінні прав, зокрема, визначених у статтях 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України), оскарження рішень, ухвал, постанов суду у передбаченому чинним в Україні законодавством порядку; органах держказначейства України; органах державної виконавчої служби / приватних виконавців.

У підписаному адвокатом та клієнтом звіті від 21.04.2025 №1вказано, що загальна вартість правових послуг, що надаються замовнику складає 5000грн та складається з:

- правовий аналіз документів за договору поставки №2101001 від 25.02.2021 - тривалість 1год - 1000грн;

- підготовка і подання позову та додатків до нього - тривалість 3год - 3000грн;

- підготовка і подання клопотань та/або заяв інших з процесуальних питань (за необхідності) прим. клопотання про витребування доказів - тривалість 1год - 1000грн.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п'ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме - пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не повідомив про - вжиті ним заходи для самостійного отримання від відповідача належним чином засвідченої копії специфікації до договору поставки від 25.02.2021 №2101001; причини неможливості отримати цей доказ самостійно. До клопотання позивач не додав докази вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання.

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; враховуючи кількість виготовлених представником позивача документів та їх зміст, суд дійшов до висновку не розподіляти витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 1000грн. Суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4000грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідрекс Україна» до Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» про стягнення суми боргу в розмірі 42000грн - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» (ідентифікаційний код: 00186520; місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідрекс Україна» (ідентифікаційний код: 40879829; місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд. 68) суму боргу в розмірі 42000грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422грн40коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова

Попередній документ
128065405
Наступний документ
128065407
Інформація про рішення:
№ рішення: 128065406
№ справи: 904/1454/25
Дата рішення: 11.06.2025
Дата публікації: 13.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.06.2025)
Дата надходження: 28.03.2025
Предмет позову: стягнення суми боргу в розмірі 42000грн