вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1351/25
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Свободи 47", м. Жовті Води, Кам'янський р-н., Дніпропетровська обл.
до ОСОБА_1 , м. Жовті Води, Кам'янський р-н., Дніпропетровська обл.
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформлені протоколом №1 від 23 вересня 2023 року
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Мошинець Ю.О.
Представники
від позивача: Унжакова І.В., керівник
від відповідача: не з'явився
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бульвар Свободи 47» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 попередньої голови правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» і просить суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів, оформлені протоколом №1 від 23.09.2023 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
01.04.2025 в межах строків, передбачених ухвалою, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бульвар Свободи 47» усунуло недоліки позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22.04.2025.
21.04.2025 відповідач подав заяву про проведення підготовчого засідання без його участі та відзив на позов.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 відкладено підготовче засідання на 13.05.2025. Змінено найменування відповідача з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .
01.05.2025 позивач подав відповідь на відзив.
12.05.2025 відповідач подав заяву про проведення підготовчого засідання без його участі та заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 03.06.2025.
В судове засідання 03.06.2025 відповідач не з'явився, 02.06.2025 подав заяву про проведення судового засідання без його участі.
У судовому засіданні 03.06.2025 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступ позивача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові.
У судовому засіданні 03.06.2025 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням скороченої частини рішення.
Позиція позивача, викладена у позові
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформленим протоколом №1 від 02 квітня 2016 року, створено ОСББ “Бульвар Свободи, 47» та затверджено статут об'єднання.
19.07.2021року рішенням правління ОСББ “Бульвар Свободи 47», головою правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» обрано ОСОБА_1
23 вересня 2023 року ОСОБА_1 провела загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 . Загальні збори було проведено шляхом письмового опитування співвласників з 10.09.2023 року по 23.09.2023 року, як зазначено у оспорюваному протоколі, відповідно до п. 11 розділу ІІІ Статуту ОСББ “Бульвар Свободи 47».
Позивач зазначає, що всього в будинку знаходиться 119 житлових квартир та 0 нежитлових приміщень, з них в 2 (двох) квартирах немає власників (Власники померли, наслідувачів немає). Власники 11 квартир виїхали за межі України на початку війни та з ними немає зв?язку, що підтверджено сусідами. Чотири співвласники володіють в будинку по дві квартири кожний. Загальна чисельність власників квартир в будинку, які мали можливість проголосувати 119-2-11-4=102 особи. Загальна площа квартир цих власників - 5207.70 кв. м. Прийняли участь в опитуванні 60 співвласників, площа квартир яких складає 3022,60 кв. м або 58.04% Згідно розлілу ІІ. п. 7 Статуту ОСВБ (редакція 2016р.) кожна квартира має голос, пропорційний до частки загальної площі квартири.
Так, згідно з протоколом №1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 від 23 вересня 2023 року, що підписано попередньою головою правління ОСББ Огнарьовою Ю.О., на загальних зборах було прийнято наступні рішення: затверджено звіт голови правління, звіт ревізійної комісії, а також, визнано фінансово-господарську діяльність ОСББ такою, що проводилася з порушенням до 14.07.2021 року в період головування ОСОБА_2 . В період головування ОСОБА_1 господарська діяльність велась без порушень та зловживань.
Крім того, даним протоколом було визначено передати управління будинком управляючій компанії “Нова-ОК» та уповноважено голову правління ОСОБА_1 підписати необхідні документи по передачі будинку в управління даній управляючій компанії. Про наявність цього протоколу, нинішньому складу правління ОСББ нічого відомо не було, та про його існування ОСББ дізналось, коли управляюча компанія “Нова- ОК» звернулась до господарського суду з позовом до ОСББ “Бульвар Свободи 47» про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позивач вказує, що попередня голова правління, ОСОБА_1 , склала його одноособово, одноособово прийняла зазначені у протоколі рішення та скріпила своє рішення своїм же підписом, що нотаріально посвідчила і як наслідок, управляючою компанією ОСББ “Бульвар Свободи 47» стало ТОВ “НОВА-ОК», з чим категорично позивач не погоджується. Вказані збори були проведені із порушеннями Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Статуту ОСББ “Бульвар Свободи 47».
Узагальнена позиція відповідача
Відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до статті 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866-ІІІ (надалі - Закон № 2866-ІІІ) визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону № 2866-ІІІ та п.2 Розділу ІІІ Статуту ОСББ “Бульвар Свободи 47» вищим органом управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є загальні збори.
Отже, із вищенаведеного можна зробити висновок, що відповідно до законодавства рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 від 23 вересня 2023 року, оформлені протоколом №1 від 23.03.2023 є рішеннями Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бульвар Свободи 47», прийняті його вищим органом управління.
Таким чином, якщо на думку позивача, рішення загальних зборів співвласників будинку за адресою АДРЕСА_1 від 23 вересня 2023, які оформлені протоколом №1 від 23 вересня 2023 року, є недійсним та підлягає скасуванню, то належним Відповідачем в даному випадку є саме Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бульвар Свободи 47».
Також, відповідач зазначає, що у той же час Позивачем жодним чином не мотивовано, яким чином при прийнятті спірних рішення були порушені ті права та законні інтереси Позивача, які, з урахуванням змісту ухвалених рішень, могли б бути захищені (відновлені) шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів Об" єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бульвар Свободи 47», оформленого протоколом №1 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бульвар Свободи 47» від 23.09.2023, яке на теперішній час є виконаним.
Статутом ОСББ “Бульвар Свободи 47» до компетенції правління не входить право звертатися та представляти інтереси співвласників у судах.
В п.17 Розділу ІІІ Статуту ОСББ “Бульвар Свободи 47» зазначено, що на виконання своїх повноважень голова правління підписує від імені об'єднання інші документи (позовні заяви, довідки, претензії, повідомлення та ін.).
Тобто, до повноважень голови правління, відповідно Статуту ОСББ “Бульвар Свободи 47», теж не відноситься право визначати правову позицію об'єднання, а також право звертатися та представляти інтереси співвласників у судах.
Тому, відповідач вважає, що виключне право визначати правову позицію об'єднання, у тому числі - ухвалювати рішення про звернення до суду має тільки вищий орган управління об'єднання, а саме загальні збори співвласників ОСББ “Бульвар Свободи 47»,
В свою чергу представником ОСББ “Бульвар Свободи 47», головою правління ОСОБА_2 , не надано жодних доказів щодо надання рішенням загальних зборів співвласників ОСББ “Бульвар Свободи 47» голові правління повноважень звернутись до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформлені протоколом №1 від 23 вересня 2023 року.
Таким чином, голова правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» ОСОБА_2 перевищила свої повноваження і всупереч інтересів співвласників та положень Статуту подала до суду позов про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформлені протоколом №1 від 23 вересня 2023 року без відповідного рішенням загальних зборів.
Отже, поданий позов є таким, що представлено неналежним представником юридичної особи ОСББ “Бульвар Свободи 47».
Крім того, відповідач вказує, що відповідно до прийнятих на загальних зборах рішень про передачу управління будинком управляючій компанії ТОВ “НОВА-ОК» та уповноваження голови ОСББ “Бульвар Свободи 47» ОСОБА_1 підписати необхідні документи по передачі будинку в управління будинком управляючій компанії ТОВ “НОВА-ОК» було укладено Договір №25 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 29 вересня 2023 року.
Також 30 вересня 2023 року згідно умов Договору №25 на інформаційних стендах в під'їздах будинку та біля них представниками ТОВ “НОВА-ОК» було розміщено повідомлення з інформацією, що з 01 жовтня 2023 року підприємство здійснює обслуговування будинку відповідно до укладеного договору №25 від 29.09.2023р. на підставі рішення загальних зборів.
Не погоджуючись з рішеннями загальних зборів та укладеним договором ініціативна група у складі трьох співвласників будинку, у тому числі ОСОБА_2 , розмістила на інформаційних стендах в під'їздах будинку оголошення в якому зазначала що передача управління будинком в управляючу компанію ТОВ “НОВА-ОК» було здійснено в порушення існуючих норм і правил, тому до з'ясування правомочності передачі будинку в управління ТОВ “НОВА-ОК» ініціативна група не радила здійснювати оплату на рахунки цієї компанії.
В період жовтня місяця 2023 року, з моменту розміщення оголошення ініціативної групи до обрання головою правління ОСОБА_2 відповідно до Протоколу засідання правління ОСББ "Бульвар Свободи 47" від 25.10.2023р., до діючого на той час складу правління та особисто відповідача, як діючого на той час голови ОСББ "Бульвар Свободи 47" не надходило жодного звернення від ініціативної групи, або його представника щодо надання копій документів згідно яких було здійснено передачу управління будинку до управляючої компанії ТОВ “НОВА-ОК», у тому числі протоколу загальних зборів співвласників будинку.
Таким чином, ініціативна група не скористалась своїми правами та не з'ясовувала правомочність передачі будинку в управління ТОВ “НОВА-ОК», як обіцяла співвласникам будинку в своєму оголошені, тому твердження про необізнаність нинішнім правлінням ОСББ “Бульвар Свободи 47» щодо існування протоку №1 від 23 вересня 2023 року є хибним.
Отже, голова правління ОСОБА_2 , яка на той час була у складі ініціативної групи не турбувалася інтересами співвласників будинку, окрім власних інтересів, а саме обрання її головою правління ОСББ "Бульвар Свободи 47".
Із наведеного можна зробити обґрунтований висновок, що дії голови правління ОСОБА_2 , яка виступає представником Позивача не відображають волю співвласників будинку, а мають ознаки особистого інтересу, а саме уникнути від відповідальності оплати заборгованості управляючій компанії ТОВ “НОВА-ОК», яка виникла у зв'язку з відмовою голови правління щодо оплати за надані послуги.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач звернувся з даним позовом до попередньої голови правління ОСББ ОСОБА_1 , оскільки вважає проведені нею спірні загальні збори незаконними а підписане нею рішення, оформлене протоколом №1 від 23.09.2023 року недійсним та таким, що прийнято нею одноособово.
Крім того, ОСББ не може виступати у даній справі і позивачем і відповідачем одночасно.
Позивач вказує, що рішення про відмову у виплаті управляючій компанії заборгованості по оплаті робіт, які фактично не були виконані було прийнято виключно в інтересах співвласників будинку, оскільки оплата даних робіт відбувається із внесків останніх а не і з власного рахунку діючої голови правління.
Крім того нічим не обґрунтована позиція відповідача про те, що ухвалювати рішення про звернення до суду мають виключно загальні збори співвласників, оскільки цього не передбачає ані Закон України “Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані статут ОСББ. Рішення про звернення до господарського суду з даним позовом було прийнято правлінням ОСББ “Бульвар Свободи 47» у лютому 2025 року. Правління діяло виключно в інтересах співвласників будинку.
Позов подано та підписано головою правління ОСОБА_2 , оскільки остання, відповідно до статуту об'єднання, діє без доручення від його імені, захищаючи майнові та фінансові інтереси ОСББ в суді відповідно до рішення правління.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Рішенням установчих зборів ОСББ “Бульвар Свободи 47», оформленим протоколом №1 від 02 квітня 2016 року, створено ОСББ “Бульвар Свободи, 47» та затверджено статут (арк.с.9, 15).
19.07.2021 рішенням правління ОСББ “Бульвар Свободи 47», головою правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» обрано ОСОБА_1 (арк.с.19).
23.09.2023 були проведені загальні збори ОСББ “Бульвар Свободи 47», які оформлені протоколом №1 від 23.09.2023 (арк.с.8). Голосування за пропозиції, які розглядались на загальних зборах 09.09.2023, проведено в період з 10.09.2023 по 23.09.2023 шляхом письмового опитуванням згідно статуту п. 11, розділу ІІІ.
Порядок денний:
1. Звіт голови Правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» за 2021-2022 роки.
2. Звіт ревізійної комісії.
3. Спосіб управління ОСББ “Бульвар Своболи 47»
4. Обрання уповноваженої особи для підписання необхідних документів.
По питання першому вирішили: Звіт голови правління затвердити.
По другому питанню вирішили: визнати фінансово-господарську діяльність ОСББ такою, що проводилася з порушенням до 14.07.2021 в період головування ОСОБА_2 . В період головування ОСОБА_1 господарська діяльність велась без порушень та зловживань.
По третьому питанню вирішили: передати управління будинком управляючій компанії “Нова-ОК».
По четвертому питанню вирішили: уповноважити голову ОСББ “Бульвар Свободи 47» ОСОБА_1 підписати необхідні документи до передачі будинку в управління компанії “Нова-ОК».
Протокол підписаний головою правління ОСОБА_1 та членом правління ОСОБА_3
29.09.2023 рішенням загальних зборів ОСББ “Бульвар Свободи 47», оформлені протоколом від 29.09.2023 вирішено обрати правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» у складі:
- ОСОБА_4 ,
- ОСОБА_5 ,
- ОСОБА_6 ,
- ОСОБА_7 ,
- ОСОБА_8 ,
- ОСОБА_9 ,
- ОСОБА_2 .
25.10.2023 рішенням засідання правління ОСББ “Бульвар Свободи 47», оформлені протоколом від 25.10.2023 головою правління ОСББ “Бульвар Свободи 47» обрано Унжакову Ірину Вікторівну (арк.с.18).
Позивач зазначає, що про наявність протоколу №1 від 23.09.2023, нинішньому складу правління ОСББ нічого відомо не було, та про його існування ОСББ дізналось, коли управляюча компанія “Нова- ОК» звернулась до господарського суду з позовом до ОСББ “Бульвар Свободи 47» про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позивач вказує, що попередня голова правління, ОСОБА_1 , склала його одноособово, одноособово прийняла зазначені у протоколі рішення та скріпила своє рішення своїм же підписом, що нотаріально посвідчила і як наслідок, управляючою компанією ОСББ “Бульвар Свободи 47» стало ТОВ “НОВА-ОК», з чим категорично позивач не погоджується. Вказані збори були проведені із порушеннями Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Статуту ОСББ “Бульвар Свободи 47».
Вказані обставини і стали причиною спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Отже, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного, невизнаного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У розумінні приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2805/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 21.07.2020 у справі № 905/1609/19, Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 923/876/16, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16- ц, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тобто, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність доказів порушеного або оспорюваного права позивача саме відповідачем є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).
17.06.2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Згідно пунктів 1 та 2 розділу ІІІ статуту ОСББ “Бульвар Свободи, 47» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збои вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання.
Суд зазначає, що у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсним рішень товариства, відповідачем виступає саме товариство, як юридична особа, рішення якої оскаржується, а не члени (учасники) цього товариства, як учасники загальних зборів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі №905/691/18, а саме: “відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства».
Отже, у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень керівних органів товариства відповідачем виступає сама юридична особа, рішення керівних органів якої оскаржується, а не члени цього товариства, як учасники загальних зборів. Учасники господарського товариства не є належними відповідачами у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства, навіть у разі, якщо вирішено питання про припинення юридичної особи. Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 11.08.2020р. у справі №904/1966/19.
За загальним правилом, вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача. Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).
Враховуючи викладене, відповідач - ОСОБА_1 не є належним відповідачем за позовною вимогою про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 23 вересня 2023 року, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
До того ж, враховуючи вищевикладене, суд також доходить висновку про те, що позов подано неналежним позивачем.
Так, позивач вказував про те, що позов подано ним в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.
Суд відхиляє вказані доводи з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Співвласниками багатоквартирного будинку можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Згідно частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відтак, чкщо власником квартири є юридична особа, вона має самостійно подавати позови для захисту своїх прав та інтересів.
Також, відповідно до ст. 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відтак, кожна особа (фізична або юридична) самостійно звертається до суду за захистом свого права або інтересу. Виключенням є подання позовів законними представниками в інтересах осіб, які не мають або обмежені у дієздатності.
Суд зазначає, що позивач має право подавати позови лише у власних інтересах, а не у інтересах співвласників багатоквартирного будинку.
Тому суд відхиляє доводи позивача про те, що він має повноваження подавати позовні заяви в інтересах співвласників багатоквартирного будинку. У разі незгоди з рішенням загальних зборів належним позивачем є співвласники багатоквартирного будинку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Згідно частини 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Статтею 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства (частини 1 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відтак, позивач у разі його незгоди з рішенням загальних зборів має повноваження щодо перегляду, скасування таких рішень на скликаних ним загальних зборах, якщо з ними не погоджуються достатня для прийняття рішення кількість співвласників багатоквартирного будинку.
Щодо інших аргументів сторін
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Водночас, відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
У пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Span" від 9 грудня 1994 р., визначено, що статтю 6 пункт 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень та детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Зважаючи на вищевказане, іншим аргументам сторін суд оцінку не надає, оскільки вони не впливають на результат розгляду спору.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Свободи 47" до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 23 вересня 2023 року - залишити без задоволення.
Судовий збір у розмірі 2 422,40 грн залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 12.06.25
Суддя Я.С. Золотарьова