вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2025 р. Справа№ 911/2796/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко О.А., ордер АІ № 1463566 від 20.09.2023;
від відповідача: Тригуб А.Ю., ордер АМ № 1097523 від 02.12.2024,
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства "Контраст" на рішення господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі № 911/2796/24 (суддя - Конюх О.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн"
до приватного підприємства "Контраст"
про стягнення 1 233 442,13 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Джетлайн" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства (далі - ПП) "Контраст" про стягнення 1 233 442,13 грн, з яких: 1 170 000,00 грн боргу, 31 583,61 грн пені, 7 288,52 грн 3 % річних та 24 570,00 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як покупцем, за договором поставки нафтопродуктів № ДЖ-89 від 17.04.2024 (далі - договір), в частині повної та своєчасної оплати отриманого від позивача, як постачальника, товару.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.02.2025 позов задоволено. Стягнуто з ПП "Контраст" на користь ТОВ "Джетлайн" 1 170 000,00 грн боргу, 31 583,61 грн пені, 7 288,52 грн процентів річних, 24 570,00 грн інфляційних втрат та 14 801,30 грн судового збору.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було поставлено товар відповідачу за договором, який не був оплачений у повному обсязі, у зв'язку з чим задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, а також суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПП "Контраст" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що ухвалами слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 760/29441/24, та від 23.10.2024 у справі № 760/23052/24 накладено арешт на грошові кошти у сумі 8 135 445,35 грн, які знаходяться на банківських рахунка підприємства, а отже зобов'язання з оплати було порушено не з вини відповідача. Також скаржник зазначав, що судом першої інстанції у рішенні не зазначено по яким видатковим накладним наявна заборгованість.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 06.05.2025.
11.04.2025 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні, яке відбулось 03.06.2025, позивач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2024 між ТОВ "Джетлайн", як постачальником, та ПП "Контраст", як покупцем, укладено договір поставки нафтопродуктів № ДЖ-89 (далі - договір; а.с. 11-13 том 1), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти: дизельне паливо, паливо для реактивних двигунів, бензини марки А-92, А-95, газ вуглеводневий скраплений, масла та інше (далі - товар), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього договору.
За умовами пункту 2.2 договору покупець зобов'язується надати постачальнику заявку на відвантаження товару за формою, узгодженою сторонами в додатку № 1 до цього договору, протягом робочого дня, але не пізніше 16:00 год; приймати товар в кількості, зазначеної в товаросупровідних документах; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений постачальником товар, а також витрати, пов'язані з транспортуванням товару.
У відповідності до положень пункту 3.1, 3.4 договору товар постачається покупцю на умовах: FCA, DDP, СРТ, EXW "Інкотермс-2010" згідно заявки покупця. Датою поставки товару вважається при базисі постачання FCA, СРТ, DDP дата, зазначена у видатковій накладній на товар та/або в товарно-транспортній накладній (далі - ТТН) на товар; при базисі постачання EXW дата, зазначена у видатковій накладній на товар та/або в акті приймання-передачі товару.
Покупець здійснює 100 % передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до моменту поставки товару згідно рахунку-фактури постачальника. Постачальник має право відвантажити покупцю товар без передплати. Сторони домовилися, що у такому випадку покупець зобов'язується сплатити за поставлений товар на підставі договору протягом 3-ох банківських днів з дати поставки товару, визначеної п. 3.4 цього договору (пункти 5.2, 5.3 договору).
За приписами пункту 6.4 договору у разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує постачальнику пеню з розрахунку облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який стягується пеня від вартості несплаченого або невчасно сплаченого товару.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо жодна із сторін не заявила про припинення договору по закінчення строку дії договору зазначеному у п. 9.1 - договір вважається подовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (пункти 9.1 та 9.1.1 договору).
Додатком 1 до договору сторони погодили форму заявки на поставку товару (а.с. 13 зворот том 1).
На виконання умов договору постачальником поставлено, а покупцем отримано товар загальною вартістю 13 303 067,40 грн за видатковими накладними, які містять підписи та печатки сторін, а саме (а.с. 14-23; 71 том 1): № 1763 від 17.04.2024 на суму 841 824,00 грн, № 1955 від 22.04.2024 на суму 1 254 288,00 грн, № 1981 від 23.04.2024 на суму 394 204,80 грн, № 1991 від 24.04.2024 на суму 1 002 355,20 грн, № 2035 від 25.04.2024 на суму 996 710,40 грн, № 2183 від 29.04.2024 на суму 1 112 030,40 грн, № 2270 від 01.05.2024 на суму 895 478,40 грн, № 2297 від 30.05.2024 на суму 234 185,16 грн, № 3179 від 07.06.2024 на суму 346 498,38 грн, № 3274 від 10.06.2024 на суму 347 275,50 грн, № 3304 від 11.06.2024 на суму 350 966,82 грн, № 3305 від 11.06.2024 на суму 278 562,30 грн, № 3355 від 13.06.2024 на суму 395 739,72 грн, № 3619 від 25.06.2024 на суму 1 347 120,00 грн, № 3880 від 04.07.2024 на суму 1 361 880,00 грн, № 3893 від 05.07.2024 на суму 453 000,00 грн, № 3912 від 08.07.2024 на суму 788 220,00 грн, № 3990 від 11.07.2024 на суму 103 500,00 грн, № 4093 від 19.07.2024 на суму 367 966,32 грн, № 4197 від 22.07.2024 на суму 431 262,00 грн.
01.08.2024 між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків № 824 (а.с. 25 том 1), згідно якого в період з 01.07.2024 по 31.07.2024 вартість поставленого, але не оплаченого ПП "Контраст" за договором товару становить 1 995 000,00 грн.
Після 31.07.2024 відповідач продовжував погашати заборгованість перед позивачем, що підтверджується довідкою АТ "ПУМБ" № КІЕ-07.8/4336 від 10.10.2024 та додатком 1 до вказаної довідки, згідно якої загалом сплачено 12 133 067,40 грн, а за платіжними документами (а.с. 26-29 том 1): № 47 від 01.08.2024 на суму 32 000,00 грн, № 4883 від 01.08.2024 на суму 16 000,00 грн, № 4895 від 02.08.2024 на суму 150 000,00 грн, № 4905 від 05.08.2024 на суму 47 000,00 грн, № 4942 від 13.08.2024 на суму 125 000,00 грн, № 4961 від 15.08.2024 на суму 65 000,00 грн, № 4982 від 21.08.2024 на суму 30 000,00 грн, № 4985 від 21.08.2024 на суму 50 000,00 грн, № 5008 від 23.08.2024 на суму 25 000,00 грн, № 5029 від 27.08.2024 на суму 40 000,00 грн, № 5069 від 31.08.2024 на суму 18 000,00 грн, № 5070 від 01.09.2024 на суму 15 000,00 грн, № 5093 від 04.09.2024 на суму 45 000,00 грн, № 5173 від 16.09.2024 на суму 10 000,00 грн, № 5192 від 19.09.2024 на суму 30 000,00 грн, № 5215 від 24.09.2024 на суму 20 000,00 грн, № 5234 від 26.09.2024 на суму 87 000,00 грн, № 5291 від 04.10.2024 на суму 20 000,00 грн; всього - 825 000,00 грн.
Постачальник звертався до покупця з претензією № 1 від 15.08.2024 щодо наявної заборгованості (а.с. 30-33 том 1).
Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар за договором в повному розмірі не розрахувався, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача 1 170 000,00 грн боргу, а також за період прострочення виконання грошового зобов'язання 31 583,61 грн пені та 7 288,52 грн 3 % річних з 01.08.2024 по 15.10.2024 та 24 570,00 грн інфляційних втрат з серпня по вересень 2024 року.
Суд першої інстанції погодився з доводами позивача та задовольнив позовні вимоги, і на переконання колегії суддів такі висновки є вірними, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Інший строк встановлений договором поставки, зокрема п. 5.3, відповідно до якого якщо товар був поставлений без передплати, розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 3-ох банківських днів з дати поставки товару, тож строк оплати за видатковими накладними, усупереч твердженням апелянта, настав.
Матеріалами справи підтверджується передача постачальником покупцю товару загальною вартістю 13 303 067,40 грн, який останнім оплачений частково у сумі 12 133 067,40 грн, а отже заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 1 170 000,00 грн, яка відповідачем документально не спростована, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача цієї суми боргу.
Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, тому посилання скаржника на арешт його коштів до уваги не приймається, оскільки такі обставини не звільняють його від виконання договірних зобов'язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Окрім того відповідач не зазначав про неможливість виконання зобов'язання з оплати отриманого товару до накладення арешту на грошові кошти.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 31 583,61 грн пені та 7 288,52 грн 3 % річних з 01.08.2024 по 15.10.2024 та 24 570,00 грн інфляційних втрат з серпня по вересень 2024 року.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Положеннями частини 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідальність у вигляді застосування до покупця пені, а також її розмір, за несвоєчасну оплату вартості отриманого товару, погоджена сторонами у пункті 6.4 договору.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у встановлений договором строк не сплатив за отриманий товар, то заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 31 583,61 грн пені та 7 288,52 грн 3 % річних з 01.08.2024 по 15.10.2024 та 24 570,00 грн інфляційних втрат з серпня по вересень 2024 року, які перевірені судом апеляційної інстанції, є обґрунтованими, у зв'язку з чим вірно задоволені судом першої інстанції.
З урахування зазначених обставин апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Контраст" на рішення господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі № 911/2796/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі № 911/2796/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 911/2796/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.06.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко