вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" червня 2025 р. Справа№ 910/285/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
без виклику сторін,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025
у справі № 910/285/25 (суддя - Пукас А.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення 48 165,12 грн
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі за текстом - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі за текстом - ПАТ "НАЕК "Оранта", відповідач) про стягнення 48 165, 12 грн страхового відшкодування за полісом № АТ/5776967.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 1075/24-Тз/Лв від 20.08.2024 здійснено виплату суми страхового відшкодування в розмірі 114 360, 15 грн за шкоду, спричинену страхувальником відповідача. З урахуванням здійснення позивачем виплати суми страхового відшкодування у вказаному розмірі, позивач зазначив, що він в силу положень статті 993 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та статті 108 Закону України «Про страхування» набув право вимоги до відповідача (винної в ДТП особі) за полісом № АТ/5776967 в межах встановлених лімітів відповідальності та розміру франшизи. А тому, оскільки відповідачем здійснено виплату коштів в розмірі 66 195, 03 грн, станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість останнього становить 48 165, 12 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції у даній справі
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» заборгованість в розмірі - 45 665 грн 12 коп та судовий збір - 2 871,00 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 16.04.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 року по справі № 910/285/25 за позовом ПАТ СК «Арсенал Страхування» до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до НАСК «ОРАНТА» повністю. Судові витрати покласти на позивача. Задовольнити клопотання про проведення експертизи.
В поданому клопотанні скаржник просив суд апеляційної інстанції призначити судову експертизу на стадії апеляційного провадження у справі №910/285/25 та доручити її проведення Державному науково-дослідницькому експертно-криміналастичному центру МВС України. На вирішення експертизи поставити наступні питання: Яка вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Audi E-Tron S Sportback, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , на момент ДТП - 29.10.2024 року, без ПДВ. (ПДВ не враховується, оскільки відповідно до Акту виконаних робіт Nє AP-0000/51) сплата ФОП Артеменко О.М. проведена без ПДВ). Вказати в ухвалі про необхідність проведення експертизи по матеріалам справи. До надання висновку експертом провадження у справі зупинити.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/285/25; призначено до розгляду вказану апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.
21.04.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України в якому містяться заперечення щодо призначення експертизи.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з урахуванням наступного. Так, сторона вважає рішення Господарського суду міста Києва таким, що є незаконним, необґрунтованим та прийнятим із порушенням норм матеріального і процесуального права.
За доводами апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою належні й допустимі докази, подані відповідачем, а також не врахував обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору по суті, зокрема - обґрунтовану необхідність у проведенні судової експертизи, яка прямо випливає з характеру спору та суперечливості поданих доказів.
Окрім цього, скаржник вважає, що позов ПАТ СК «Арсенал Страхування» стосується стягнення суми страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 48 165,12 грн. за страховим випадком, що стався 29.10.2024. Заявлена до відшкодування сума становила 111 860,15 грн, однак ПАТ «НАСК «ОРАНТА» частково виплатило страхове відшкодування в розмірі 66 195,03 грн, враховуючи коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу.
Водночас, за доводами скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги об'єктивні та належні підстави для такого зменшення - а саме факт попереднього ДТП, унаслідок якого досліджуваний ТЗ (Audi E-Tron S Sportback, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 ) вже зазнавав ремонтно-відновлювальних робіт, що підтверджено витягом з бази AudaHistory та фотофіксацією. Відповідно до пункту 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у разі попереднього відновлення кузовних елементів транспортного засобу підлягає застосуванню коефіцієнт фізичного зносу. Зазначене положення Методики є обов'язковим до застосування, а спеціалізоване програмне забезпечення Audatex, яким користувався відповідач, включене до переліку рекомендованих джерел при визначенні вартості відновлювального ремонту. Таким чином, підстав для сумніву в обґрунтованості позиції відповідача суд не мав.
Також апелянт зазначив, що посилання суду на відсутність у відповідача окремого звіту експерта не є підставою для відхилення доводів щодо необхідності врахування фізичного зносу, оскільки можливість отримання такого звіту без огляду транспортного засобу суперечить пункту 5.1 Методики. Тоді як ТЗ у його первинному пошкодженому стані не був наданий для огляду, отже, залучення експерта з боку відповідача було неможливим без відповідного процесуального механізму - призначення експертизи судом. Таким чином, скаржника вважає, що він був фактично позбавлений можливості реалізувати своє право на доказування, що суперечить принципам змагальності та рівності сторін у процесі, закріпленим у статті 13 ГПК України.
Враховуючи викладене, відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що не погоджується з доводами скаржника про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а також ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права з урахуванням наступного.
Позивач зазначив, що твердження апелянта про обов'язковість застосування коефіцієнту фізичного зносу у зв'язку з отриманими даними з програмного продукту «Audatex» (даних «Аudahistory»), про попередній ремонт автомобіля «Audi E-TRON» д.н.з. НОМЕР_4 (до ДТП 29.10.2024р.) - програмний продукт «Audatex» (дані функції «Аudahistory») не може бути використаний як достовірне джерело даних про фактичне проведення ремонтних робіт складових частин транспортного засобу, оскільки за допомогою цієї програми проводиться певний розрахунок вартості ремонту та технічного обслуговування на той чи інший автомобіль, а причини проведення цього розрахунку можуть бути різні. При цьому, доказів фактичного попереднього ремонту (до ДТП 19.03.2021) вказаного автомобіля, який би збігався в часі і обсязі робіт з оціненим названою комп'ютерною програмою апелянтом не надано.
Тоді як реальним підтвердженням проведення ремонту є рахунок про вартість відновлювального ремонту, платіжне доручення, акт виконаних робіт, яким оплачено відновлювальний ремонт транспортного засобу.
Окрім цього, позивач зазначив, що доводи апелянта про те, що розрахунок страхового відшкодування повинен проводитись з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу марки «Audi E-TRON» д.н.з. НОМЕР_4 , не може бути прийнятий до уваги, враховуючи наступне.
Так, апелянтом були надані роздруківки з системи «AUDAHISTORI», в якій міститься відомості про те, що автомобіль «Audi E-TRON» д.н.з. НОМЕР_4 » раніше ремонтувався. Однак, за доводами позивача, дана роздруківка з системи «AUDAHISTORI» не може бути доказом, оскільки не підтверджує здійснення ремонтних робіт, зокрема, як зазначено в п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, складових частин кузова, кабіни або рами автомобіля «Audi E-TRON» д.н.з. НОМЕР_4 ». Тоді як апелянтом не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження відновлення складових частин кузова, кабіни або рами автомобіля марки «Audi E-TRON» д.н.з. НОМЕР_4 », внаслідок його пошкодження.
А тому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.04.2024 між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 1075/24-Тз/Лв, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати пошкодження або знищення застрахованого автомобіля - Audi E-tron, державний номер НОМЕР_1 , 2022 року випуску.
Строк дії договору згідно пункту 14.1: з 30.08.2024 по 29.08.2027.
29.10.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода у с. Велика Любаша, Рівненської області за участю застрахованого автомобіля Audi E-tron, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля ЗИЛ-ММЗ 4502, державний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем згідно полісу № АТ/5776967 (ліміт майнової шкоди - 160 000 грн, франшиза - 2 500 грн).
За наслідками зазначеної ДТП пошкоджено застрахований позивачем автомобіль - Audi E-tron, державний номер НОМЕР_1 .
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 18.11.2024 у справі № 564/4161/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної вище ДТП.
Страхувальник повідомив позивача про настання ДТП та звернувся 29.10.2024 до нього із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Згідно рахунку ФОП Артеменко О.М. № АР-0000314 від 30.10.2024 вартість відновлювального ремонту Audi E-tron, державний номер НОМЕР_1 становить 114 360,15 грн.
На підставі страхового акту № 006.01983624-1 від 05.11.2024 позивачем сплачено на користь СТО (ФОП Артеменко) кошти в розмірі 114 360, 15 грн згідно платіжної інструкції № 53324665 від 06.11.2024 за ремонт пошкодженого автомобіля Audi E-tron, державний номер НОМЕР_1 , який проведено у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами без зауважень актом виконаних робіт № АР-0000151 від 27.11.2024.
Також позивачем до матеріалів справи надано звіт № 013.24К про оцінку автомобіля Audi E-tron, державний номер НОМЕР_1 , яким визначено вартість ремонту пошкодженого автомобіля - 114 388, 52 грн без застосування коефіцієнта фізичного зносу.
В силу зазначеного, позивач зазначає, що в силу положень статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» до нього перейшло право вимоги в межах сплаченої суми до винної у заподіяному збитку особи (відповідача) з вирахуванням суми франшизи - 2 500 грн.
Згідно доводів позивача, які визнаються відповідачем, останнім 13.12.2024 сплачено за полісом № АТ/5776967 суму страхового відшкодування в розмірі 66 195, 03 грн та тим самим не доплачено 48 165, 12 грн, які наразі позивач просив суд стягнути з відповідача.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 981 ЦК України та ч. 2 ст. 18 Закону України "Про страхування", договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Аналогічні приписи містяться в частинах 1, 2 ст. 990 ЦК України, згідно яких, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Тобто, у правовідносинах суброгації відбувається лише заміна кредитора: право вимоги передається (переходить) від страхувальника (якого ще називають вигодонабувачем, первісним кредитором, потерпілим) до страховика - нового кредитора, який в подальшому замість страхувальника і буде пред'являти право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Така заміна відбувається на підставі закону, в момент виплати страховиком страхового відшкодування страхувальнику. Тому нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки у таких правовідносинах зберігається те зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування.
Отже, у відносинах суброгації страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов'язанні, а особа, яка завдала шкоди, - його боржником. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Під час виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування відбувається заміна кредитора, і, як наслідок, у страховика виникає право вимоги до відповідальної особи щодо відшкодування йому завданої шкоди у порядку суброгації.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №910/2351/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №910/2603/17, від 01 лютого 2022 року у cправі № 910/12472/18.
Відхиляючи доводи скаржника експертом при визначені вартості відновлювального ремонту повинен був бути застосований коефіцієнт фізичного зносу визначений відповідно до пункту 7.39 б) Методики, а тому невірно розраховано розмір страхового відшкодування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, із поданої апеляційної скарги, вбачається, що доводи скаржника зводяться до того, що відповідно до витягу з AudaHistory вбачається, що 16.01.2024 щодо автомобіля Audi E-Tron S Sportback, державний номер НОМЕР_1 (VIN код НОМЕР_3 ) здійснювались ремонтно-відновлювальні роботи кузова КТЗ (а саме: двері ліві передні та задні).
Тоді як, відхиляючи вказані доводи, суд апеляційної інстанції зазначає, як вбачається зі звіту, поданого до суду першої інстанції, згідно Методики (1, п. 7.38), значення коефіцієнту фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників легкових КТЗ виробництва країн дальнього зарубіжжя, строк експлуатації яких не перевищує 7 років, відсутні фактори визначені в підпунктах а),б),в),г),г) пункту 7.3.9 методики. Тоді як з урахуванням того, що тривалість експлуатації досліджуваного автомобіля на момент ДТП 29.10.2024 становить 2,83 років, відсутні фактори, визначені в підпунктах а),б),в),г),г) пункту 7.39 Методики, коефіцієнт фізичного зносу (Ез) при приймається таким, що дорівнює нулю.
Отже, оцінювачем було визначено, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) досліджуваного колісного транспортного засобу Audi E-Tron S Sportback, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП 29.10.2024 року з урахуванням особливостей його стану, які можливо було встановити при органолептичному експертному огляді 17.11.2024 року, складає: 0,0000.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що комп'ютерна програма «Audatex», рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики та входить до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, яку рекомендовано до використання під час оцінки, наприклад, для встановлення середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ та інше.
В цій частині суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок щодо застосування норм процесуального права, який має загальний (універсальний) характер викладений у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 16.06.2022 у справі № 910/366/21.
Оцінивши та дослідивши докази, наявні в матеріалах даної справи, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта з посиланням на витяг з системи AudaHistory щодо автомобіля Audi E-Tron S Sportback, державний номер НОМЕР_1 (VIN код НОМЕР_3 ), оскільки інформація, що в ньому міститься як і застосування програми AudaHistory має рекомендаційний характер для застосування під час оцінки, або встановлення середньої ринкової ціни пропозиції до продажу КТЗ та інше.
Тоді як жодних недоліків щодо складення звіту про оцінку № 013.24К про оцінку автомобіля Audi E-tron апелянтом наведеного не було, як і підстав неприйняття його як належного доказу в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України.
В цій частині суд апеляційної інстанції також відхиляє і клопотання апелянта про призначення судової експертизи, оскільки скаржником не зазначено, в чому саме полягає невідповідність висновків, наведених в звіті про оцінку, та чоту такий звіт не може бути врахований судом. А також в даному випадку суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник просив суд провести експертизу за фотознімками пошкодженого автомобіля, однак не зазначив чому таке дослідження не було виконано відповідачем станом на дату здійсненої виплати задля належного визначення такої суми, або ж після звернення позивача до суду з позовом з метою підтвердження власних заперечень (в розумінні ст. 101, 103 ГПК України).
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість позовних вимог. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку обставин, які були досліджені судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах ст. 269 ГПК України та підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Таким чином, на підставі ст. 2, 75, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/285/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/285/25 в оскаржуваній частині - залишити без змін.
3. Судовий збір, у зв'язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/285/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім