ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
09 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3099/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М. Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса-Польщіна Т.Л., на підставі самопредставництва;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», м. Одеса-Барбукова Ю.С., на підставі ордеру.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року м. Одесі, суддя першої інстанції Смелянець Г.Є., повний текст складено та підписано 24.02.2025 року
у справі № 916/3099/24
за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м.Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», м. Одеса
про стягнення 13 603 259 грн 60 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У липні 2024 року Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», м. Одеса на свою користь 13 603 259 грн 60 коп. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, а також просило відшкодувати судовій збір у розмірі 163 239 грн 10 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані самовільним зайняттям відповідачем земельних ділянок кадастровий номер 5123783200:01:002:0634 та кадастровий номер 5121081400:01:002:0687, а також встановленням при проведенні позапланової перевірки відповідача порушення ним норм природоохоронного законодавства, що призвело до заподіяння державі матеріальної шкоди.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року у справі №916/3099/24 відмовлено Державній екологічній інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», м. Одеса про стягнення 13 603 259 грн 60 коп. Судові витрати по сплаті судового збору покладено на Державну екологічну інспекцію Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право комунальної власності Одеської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5123783200:01:002:0634 площею 60,4 га та земельну ділянку з кадастровим номером 5121081400:01:002:0687 площею 35,8 га було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.01.2023, а відтак, саме з цієї дати за відповідачем може бути зареєстровано речове право, а саме, право оренди на відповідні земельні ділянки у випадку укладення між сторонами відповідного договору.
Також, судом першої інстанції зазначено, що встановлені позивачем в акті перевірки обставини відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про речові права відповідача на земельні ділянки, на яких розташований полігон «Дальницькі кар'єри», не свідчать про самовільне зайняття земельних ділянок відповідачем, оскільки відповідне речове право на земельні ділянки, а саме, право їх постійного користування належало Одеській міській раді та було зареєстровано у Державному земельному кадастрі, а будь-які інші записи про речове право відповідача на спірні земельні ділянки до оформлення Одеською міською радою права комунальної власності на спірні земельні ділянки не могли бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в силу вимог земельного законодавства.
Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що у справі наявний Санітарно-технічний паспорт Одеського міського звалища твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри», який затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 05.04.2007 №120, та згідно з яким на землях Ново-Долинської сільської ради Овідіопольського району (60,4га) та на землях Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (35,8га) розташований полігон Одеське міське звалище твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри», власником якого є Одеська міська рада. В свою чергу, відповідач використовує Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри» на підставі договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями № 1С/195 від 11.11.1999, який укладений з Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради (орендодавець), та умовами якого, серед іншого, встановлений обов'язок відповідача своєчасно сплачувати податок на землю. У рішенні Господарського суду Одеської області від 07.11.2017 у справі №916/575/17, залишеному без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та постановою Верховного Суду від 30.05.2018, встановлені обставини, що «фактично за оспорюваним прокуратурою договором, в орендне користування ТОВ «Союз» було передано і земельні ділянки» Тобто, на думку суду першої інстанції, вказані умови договору щодо обов'язку відповідача своєчасно сплачувати податок на землю із врахуванням також встановлених у рішенні Господарського суду Одеської області від 07.11.2017 у справі №916/575/17 обставин щодо фактичної передачі за договором оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями №1С/195 від 11.11.1999 в орендне користування ТОВ «Союз» земельних ділянок під Одеським міським звалищем «Дальницькі кар'єри» свідчать про те, що фактично договір оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями № 1С/195 від 11.11.1999 є зобов'язальним правочином, за яким право тимчасового користування земельною ділянкою не підлягає державній реєстрації.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду щодо неможливості внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про речові права відповідача на земельні ділянки, на яких розташований полігон «Дальницькі кар'єри», до оформлення Одеською міською радою права комунальної власності на спірні земельні ділянки, враховуючи специфічність такого об'єкту, як звалище, яке саме по собі є невід'ємним від земельної ділянки, на якій воно розташоване, з огляду на встановлені обставини щодо укладання зобов'язального правочину щодо спірних земельних ділянок шляхом укладання договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями № 1С/195 від 11.11.1999, господарський суд дійшов висновку, що встановлені в акті №866 від 01.11.2021 порушення не є самовільним зайняттям земельної ділянки у розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди, що спричинена забрудненням поверхневих вод фільтратом, господарський суд зазначено, що заявлена позивачем шкода розрахована саме, виходячи із встановлених у рибогосподарському ставку біля мостової споруди (який розташований поза межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри») перевищень за показниками заліза загального, азоту амонійного, нітритів, сульфатів, ХСК і БСК, а також, враховуючи встановлені у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №420/22829/21 обставини щодо розташування навколо рибогосподарського ставку декількох великих підприємств, а також житлового багатоповерхового будинку без системи центрального водовідведення, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності, а саме: недоведеність позивачем, що забруднення рибогосподарського ставку біля мостової споруди із визначеними показникам сталось саме з вини відповідача внаслідок того, що вода з ставка-відстійника №1 безперешкодно з підземними водами потрапляє до рибогосподарського ставка, розташованого на відстані 500 м від звалища, а тому, на думку суду, зазначене унеможливлює задоволення заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення 51 244 грн 34 коп. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди, що спричинена забрудненням земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, господарським судом зазначено, що заявлена до стягнення шкода внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами розрахована за наслідками результатів інструментально-лабораторного аналізу проб ґрунтів, які відібрані за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри», за відсутності взяття проб ґрунтів в межах звалища, тому дійшов висновку про недоведеність в даному випадку позивачем причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, а саме: недоведеність позивачем, що забруднення земельної ділянки за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри» сталось саме внаслідок діяльності відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 50 960 грн 93 коп. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилась, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року у справі № 916/3099/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини по суті справи, зазначив, що саме відповідачем долучено до матеріалів справи клопотання з посиланням на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі №420/7094/20, в якому адміністративним судом на підставі листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 11.03.2024 №01- 18/329 встановлено та надано оцінку тому факту, що на підставі рішень Одеської міської ради від 29.11.2023 року № 1763-VIІI та № 1764-VIІI від 29.11.2023 року Комунальному підприємству «ОДЕСКОМУНТРАНС» були передані у постійне користування земельні ділянки, площею 35,8000 га та площею 60,4000 га, що розташовані в Одеській області, на території Одеського району, на яких розташоване Одеське міське сміттєзвалище «Дальницькі кар'єри», а відповідне речове право зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також у Державному реєстрі.
Крім того, скаржник звертає увагу суду, що у останньому судовому засіданні наголошувалось, а відповідачем підтверджувався цей факт, що відповідно до рішень Одеської міської ради від 29.11.2023 року № 1763-VIІI та № 1764-VIІI від 29.11.2023 року земельні ділянки площею 35,8000 га та площею 60,4000 га, що розташовані в Одеській області, на території Одеського району, на яких розташоване Одеське міське сміттєзвалище «Дальницькі кар'єри» (за кадастровими номерами 5123783200:01:002:0634 та 5121081400:01:002:0687, на яких розміщується Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри»), були передані у постійне користування Комунальному підприємству «ОДЕСКОМУНТРАНС», а відповідне речове право на земельні ділянки зареєстровано у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Також, скаржник зауважив, що судом першої інстанції прийнято до уваги та надано правову оцінку лише рішенню Господарського суду Одеської області по справі № 916/575/17 яке прийняте тим же складом суду, що розглядав зазначену справу, що відповідно до ч 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є обставиною, яка викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суду та порушенням норм процесуального права.
В той же час Господарський суд Одеської області в рішенні від 03 травня 2023 по справі № 916/1592/22 встановив, що позов Департаменту міського господарства Одеської міської ради обґрунтований тим, що Одеське міське звалище "Дальницькі кар'єри" є спеціально обладнаним місцем видалення відходів - полігоном твердих побутових відходів, відмінним від земельної ділянки, однак нерозривно пов'язаним з нею. Даний об'єкт, який має стратегічне значення для територіальної громади міста Одеси та інтересів держави, але суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме, положенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який містить пряму заборону на передачу та перебування місць розміщення та захоронення відходів, полігонів, сховищ тощо у користування приватних осіб, зважаючи на статус та значення таких об'єктів.
Скаржник звертає увагу, що в рішенні від 28.11.2024 року по справі № 916/2498/24 Господарський суд Одеської області встановив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що Одеська міська влада приймала рішення щодо передачі в оренду або постійне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛІАР-СІТІ» земельних ділянок з кадастровими номерами 5121081400:01:002:0687 та 5123783200:01:002:0634, на яких розташоване Одеське міське звалище "Дальницькі кар'єри". Також відсутні докази, які б підтверджували, що за відповідачем відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5121081400:01:002:0687 та 5123783200:01:002:0634.
Отже, скаржник наголошує, що судом першої інстанції було надано оцінку лише рішенню Господарського суду Одеської області по справі №916/575/17, чим порушено вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи.
Також, скаржник зауважує, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Державна реєстрація права власності, користування на землю є лише одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, користування, оренди на землю, а самостійного значення щодо підстав виникнення відповідного права не має. У зв'язку із чим, скаржник вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо того, що право комунальної власності Одеської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5123783200:01:002:0634 площею 60,4 га та земельну ділянку з кадастровим номером 5121081400:01:002:0687 площею 35,8 га було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.01.2023, а відтак, саме з цієї дати за відповідачем може бути зареєстровано речове право, а саме, право оренди на відповідні земельні ділянки у випадку укладення між сторонами відповідного договору.
Скаржник зауважив, що реєстрація права власності, користування, оренди на землю хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов'язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак, реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто, державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.
Крім того, скаржник вказує, що дійсно не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду), але Одеською міською радою не приймалось рішень щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок площею 60,4 га та площею 35,8 га. та рішень про погодження місця розташування об'єкту (полігону ТПВ) Товариству з обмеженою відповідальністю «Кліар Сіті», м. Одеса.
Також, скаржник вказує, що не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки), але між Одеською міською радою та ТОВ «Кліар Сіті» не укладалось цивільно- правових угод, предметом яких були вищезазначені земельні ділянки.
Скаржник також стверджує, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до ст.13 Закону України «Про відходи» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами, органи місцевого самоврядування не є суб'єктами у сфері поводження з відходами., оскільки зазначений висновок суперечить вимогам ст. 21 Закону України «Про відходи» ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).
Скаржник зазначає, що відповідна шкода була розрахована на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 ( у редакції від 04.06.2021 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14 серпня 2009 року №767/16783. Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових та промислових відходів, грн, здійснюється за формулою №30. У разі забруднення фільтратом поверхневих вод (витік за межі полігона і стік його по рельєфу, незалежно від того, чи зафіксоване втікання фільтрату в поверхневий водний об'єкт) і за відсутності даних про забруднення підземних вод приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у поверхневі води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період.
Згідно Санітарно-технічного паспорту Одеського міського звалища твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри» ТОВ «СОЮЗ» передбачена дренажна система для відведення фільтрату: а саме, спорудження зі збору фільтрату, дренаж фільтрата, відводний трубопровід фільтрата, колодязь для регулювання подачі фільтрата до прийомного резервуару прийомний резервуар, фільтрата (обєм 6 м3), з якого здійснюється відкачка фільтрату по мірі його накопичення. Прийомний резервуар фільтрата обладнується із із залізо-бетонних елементів діаметром 2,0. Для запобігання витіків фільтрата внутрішні поверхні залізобетонних стінових кілець покриваються гідроізоляцією. Проте, скаржник зауважує, що як встановлено в п. 5 акту від 01.11.2021 №866 ТОВ «СОЮЗ» не здійснює заходи щодо запобігання забруднення водних обєктів стічними (дощовими, сніговими водами) що відводяться на територію полігону ТПВ «Дальницькі кар'єри». Встановлено, що ставок відстійник не обладнано системою захисту грунтів та підземних вод, тобто, вода з зазначеного ставка відстійника №1 безперешкодно з підземними водами потрапляє до рибогосподарського ставка, розташованого на відстані 500 м.
Також, скаржник зазначає, що безпідставним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову Інспекції в частині стягнення шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами з посиланням на той факт, що обидві проби ґрунтів відбирались за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри», оскільки на вищевказаній візуально забрудненій земельній ділянці відібрано проби грунту (акт відбору проб грунтів №26 від 25.10.2021 та здійснено їх лабораторний аналіз. З метою встановлення розмірів забрудненої земельної ділянки залучено геодезиста.
Отже, скаржник зазначає, що позовні вимоги Інспекції обґрунтовані належними та допустимими доказами, які, на її думку, підтверджують факти та обставини, викладені у позовній заяві.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року у справі №916/3099/24,справу призначено до розгляду.
19.05.2025 року через підсистему «Електроний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», м. Одеса надійшов відзив (1149/25/Д2), у якому відповідач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема у відзиві, відповідач наголошує, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що встановлені в акті №866 від 01.11.2021 року порушення не є самовільним зайняттям земельної ділянки у розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Що стосується передачі земельних ділянок площею 35,8 га та 60,4 га у постійне користування КП «Одескомунтранс», скаржник зазначає, що реєстрація речових прав на вищевказані земельні ділянки відбулася лише у 2023 році. ТОВ «Кліар-Сіті» як землекористувач повністю компенсує КП «Одескомунтранс» сплату земельного податку за користування вищевказаними земельними ділянками, тому висновок Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про безоплатне користування земельними ділянками є безпідставним та необгрунтованим.
Крім того, відповідач зазначає, що в апеляційній скарзі Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) посилається на рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 року по справі №916/2498/24, яке наразі знаходиться на розгляді в апеляційній інстанції.
Разом з тим, підставою для звернення Департаменту міського господарства Одеської міської ради до суду з позовними вимогами до ТОВ «Кліар-Сіті» про розірвання договору та зобов'язання повернути майно по справі №916/2498/24 стало невиконання ТОВ «Кліар-Сіті» зобов'язання щодо сплати земельного податку відповідно до п. 4.6. договору оренди №1с/195 від 11.11.1999 року, укладеного між ТОВ «Кліар-Сіті» та Департаментом міського господарства Одеської міської ради. Тож, на думку Департаменту міського господарства ОМР, відсутність реєстрації права користування земельними ділянками, на яких розташоване Одеське міське сміттєзвалище «Дальницькі кар'єри» за ТОВ «Кліар-Сіті» не звільняє останнього, що є стороною спірного договору від обов'язку зі сплати земельного податку за земельні ділянки з кадастровим номером 5123783200:01:002:0634 та з кадастровим номером 5121081400:01:002:0687 загальною площею 96,2 га.
Також, відповідач звертає увагу суду, що єдиним документом, на підставі якого Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) здійснила розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних з кадастровими номерами 5121081400:01:002:0687 та 5123783200:01:002:0634, є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №866 від 01.11.2021 року. В матеріалах справи відсутні такі документи, як протокол про адміністративне правопорушення, припис та акт обстеження земельної ділянки, які можуть підтвердити факт саме самовільного зайняття земельних ділянок, їх розміри, період використання, що є обов'язковими для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Таким чином, за твердженням відповідача, не має достатнього документального підтвердження факту правопорушення, та невідомо на підставі яких саме документів апелянт визначив розміри самовільно зайнятих земельних ділянок без їх обстеження та складання відповідних актів.
Крім того, відповідач зазначає, що при управлінні Одеським міським сміттєзвалищем
«Дальницькі кар'єри» не здійснює господарську діяльність та не користується усію площею земельних ділянок (96,2 га) з кадастровими номерами 5121081400:01:002:0687 та 5123783200:01:002:0634, оскільки частина з них рекультивовані.
З вищенаведеного відповідач вказує, що Державна екологічна інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не підтвердила факт здійснення самовільного зайняття земельних ділянок ТОВ «Кліар-Сіті», м. Одеса та не мала підстав для здійснення розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, оскільки відсутній акт обстеження земельної ділянки та протокол про адміністративне правопорушення, наявність якого передбачена Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963.
Також, відповідач наголошує, що посилання Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на справу №420/7094/20 є недоречним, оскільки на даний час рішення Окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №420/7094/20 оскаржується у П'ятому апеляційному адміністративному суді.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції у своєму рішенні правильно дійшов висновку про недоведеність позивачем причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності, а саме: недоведеність позивачем, що забруднення рибогосподарського ставку біля мостової споруди із визначеними показниками сталось саме з вини відповідача внаслідок того, що вода з ставка-відстійника №1 безперешкодно з підземними водами потрапляє до рибогосподарського ставка, розташованого на відстані 500 м від звалища.
Відповідач зазначає, що апелянт посилається на наявний у ТОВ «Кліар-Сіті» Санітарно-технічний паспорт Одеського міського звалища від 20.04.2017 року та вказує на систему знешкодження фільтрату на Одеському міському сміттєзвалищі «Дальницькі кар'єри», при цьому не зазначає про наявність п. 8.6.7. Санітарно-технічного паспорту Одеського міського звалища твердих побутових відходів «Одеські кар'єри», відповідно до якого «природним піддоном для існуючого звалища ТПВ служать глини меотичного горизонту (потужністю -10…40 м), які є водоупором і в подальшому можуть бути використані для піддона на ділянці розширення звалища забруднення нижчележачого та вищележачого водоносних горизонтів фільтратом із міського звалища побутових відходів практично виключено, так як нижчележачий водоносний горизонт добре захищений потужною товщею слабопроникливих меотичних глин, а вищележачі водоносні горизонти розташовані гіпсометрично вище рівня збору фільтрату», а тому, на думку відповідача, саме по собі посилання на систему знешкодження фільтрату не доводить можливості безперешкодного забруднення підземних вод, які можуть потрапляти до рибогосподарського ставка, розташованого на відстані 500 м від звалища.
Щодо забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, що є територією Великодальницької сільської ТГ Одеської області Одеського району, зазначає, що заявлена до стягнення шкода внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, розрахована за наслідками результатів інструментально-лабораторного аналізу проб ґрунтів, які відібрані за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри», за відсутності взяття проб ґрунтів в межах звалища, при цьому позивачем не доведено, що забруднення земельної ділянки за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри» сталось саме внаслідок діяльності ТОВ «Кліар-Сіті».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 року прийнято справу №916/3099/24 за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року, до свого провадження у новому складі, а саме головуючий суддя: Діброва Г.І., судді: Принцевська Н.М., Савицький Я.Ф.
В судовому засіданні представник позивача просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити з мотивів, викладених письмово в апеляційній скарзі, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишити без змін з мотивів, викладених письмово у відзиві.
Заслухавши представників учасників справи, які з'явилися до судового засідання, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року у справі №916/3099/24 не потребує скасування або зміни, виходячи з такого.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
Так, в матеріалах справи наявні заяви жителів с. Нова Долина, складені у вересні 2021 року зі скаргами щодо розповсюдження удушливого смороду з Одеського міського звалища твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри».
Погодженням Державної екологічної інспекції України №4.2/1869ПГ від 16.09.2021 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною Інспекцією Південно-Західного округу на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоровлю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, розглянувши лист Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 14.09.2021 № 5486/2.3, Державна екологічна інспекція України відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі відповідних звернень мешканців с. Нова Долина Одеського району Одеської області.
Погодженням Державної екологічної інспекції України №4.2/1922ПГ від 28.09.2021 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, розглянувши лист Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 24.09.2021 №5703/3.1, Державна екологічна інспекція України відповідно до статті б Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі колективного звернення від 06.09.2021 про порушення, що спричинило шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, суб'єктом господарювання: ТОВ «Союз» (нині - ТОВ «Кліар-Сіті»).
Наказом Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 20.10.2021 №1328 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворенні і охорони природних ресурсів» наказано:
- Управлінню державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів; Управлінню державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів; Управлінню державного екологічного нагляду (контролю) промислового забруднення у термін з 20.10.2021 по 01.11.2021 провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» (нині - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті»). Предмет перевірки: дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони атмосферного повітря; охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів; використання та охорони земель; поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.
-Залучено до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), в частині здійснення інструментально-лабораторного контролю, спеціалістів відділу інструментально - лабораторного контролю Одеської області.
- За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства у сферах: охорони атмосферного повітря; охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів; використання та охорони земель; поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, наказано застосувати усі передбачені законодавством заходи реагування.
20.10.2021 Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено направлення №1195пр на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сферах: охорони атмосферного повітря; охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів; використання та охорони земель; поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» (нині - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті») місце провадження господарської діяльності: Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри», що розташоване на території Одеського району Одеської області, на земельних ділянках з кадастровими номерами 5123783200:01:002:0634 та 5121081400:01:002:0687, для проведеним у термін: з 20.10.2021 по 01.11.2021 позапланового заходу державною нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сферах: охорони атмосферного повітря; охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів; використання та охорони земель; поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.
01.11.2021 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Союз» Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено акт, з якого вбачається, що строк проведення державного нагляду (контролю) - з 21.10.2021 по 01.11.2021 виявлені порушення, серед яких, зокрема:
- порушення ст. 125, 126 ЗКУ, частина друга статті 3 ЗУ №1952: ТОВ «СОЮЗ» здійснює свою господарську діяльність із захоронення твердих побутових відходів на полігоні на наступних земельних ділянках: - площею 60,4 га, за кадастровим номером 5123783200:01:002:0634, що знаходиться на території Овідіопольського р-ну Одеської обл.; - площею 35,8 га, за кадастровим номером 5121081400:01:002:0687, що знаходиться на території Біляївського р-ну Одеської обл. Разом з тим, земельні ділянки площею 60,4 га та 35,8 га, на яких розташований полігон «Дальницькі кар'єри» перебувають у постійному користуванні Одеської міської радо згідно державних актів на право постійного користування землею, виданих у 1990 році Біляївською та Овідіопольською районними радами народних депутатів. Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 ЗКУ передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ТОВ «СОЮЗ» відсутні записи про речові права на земельні ділянки, на яких розташовано полігон «Дальницькі кар'єри».
- порушення абзацу одинадцятого частини першої статті 35 ЗУ №962; частини першої статті 167 ЗКУ: в ході перевірки ТОВ «СОЮЗ» зафіксовано, що зі сторони робочих карт №21 та №22 полігону «Дальницькі кар'єри» виявлено візуально забруднену земельну ділянку за межами земельної ділянки за кадастровим номером 5121081400:01:002:0687, на якій здійснюється захоронення ТВП. На вищевказаній візуально забрудненій земельній ділянці відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунту №26 від 25.10.2021) та здійснено інструментально- лабораторний аналіз його складу та властивостей. 3 метою встановлення розмірів забрудненої земельної ділянки, Інспекцією на підставі договору №1 від 25.10.2021 залучено інженера-геодезиста ФОП Іванов Г. М. (кваліфікаційний сертифікат №013863, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1236 від 07.04.2021). Площа візуально забрудненої земельної ділянки складає 4618 м2.
- порушення пункту 4 частини першої статті 44 ВКУ; пункту 2 частини другої статті 107 ВКУ; пункту 3 частини другої статті 107 ВКУ: ТОВ «СОЮЗ» не здійснює заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з території полігону ТВП «Дальницькі кар'єри». Перевіркою встановлено наявність ставка-відстійника №1 для збору талих та дощових вод ТОВ «СОЮЗ», в даний ставок з стічними водами потрапляє фільтрат, що утворюється в процесі гниття органічної частини відходів, що захоронюються на полігоні, з якого держінспекторами відібрано проби води (акт відбору проб води від 22.10.2021 №191) та встановлено, що вода в ньому є забрудненою та може нанести шкоди навколишньому природному середовищу. Зазначений ставок не обладнано системою захисту ґрунтів та підземних вод від забруднення, тобто вода з зазначеного ставка-відстійника №1 безперешкодно з підземними водами потрапляє до рибогосподарського ставка, розташованого на відстані 500 м. В свою чергу держінспекторами з зазначеного ставка також відібрано проби води (акт відбору проб води від 22.10.2021 №191). Відповідно до протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб води від 28.10.2021 №193 інструментально-лабораторними вимірюваннями у воді вищезазначеного рибогосподарського ставку біля мостової споруди встановлено перевищення за наступними показниками: залізо загальне в 3,8 разів, азот амонійний в 1,84 разів, нітрити в 1,29 разів, сульфати в 1,25 разів, ХСК в 1,18 разів і БСК в 1,83.
Даний акт містить відмітку про одержання акту відповідачем 01.11.2021.
У претензії Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) №174 від 14.12.2021 позивач повідомив відповідача, що за результатами проведення позапланового заходу встановлено, що ТОВ«СОЮЗ» здійснює свою господарську діяльність із захоронення твердих побутових відходів на полігоні на наступних земельних ділянках: комунальної форми власності загальною площею 60,4 га, з кадастровим номером 5123783200:01:002:0634; комунальної форми власності загальною площею 35,8 га, за кадастровим номером 5121081400:01:002:0687. Однак, земельні ділянки площею 60,4 га та 35,8 га, на яких розташований полігон «Дальницькі кар'єри» перебувають у постійному користуванні Одеської міської ради згідно Державних актів на право постійного користування землею, виданих у 1990 році Біляївською та Овідіопольською районними радами народних депутатів, а у ТОВ «СОЮЗ» відсутні будь - які речові права на вищезазначені земельні ділянки. Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 60,4 га, з кадастровим номером 5123783200:01:002:0634 заподіяно матеріальну шкоду на суму 8 476 753 грн 44 коп. Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 35,8 га, за кадастровим номером 5121081400:01:002:0687 заподіяно матеріальну шкоду на суму 5 024 300 грн 88 коп. Шкода розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800. На підставі викладеного, Інспекція запропонувала відповідачу відшкодувати заподіяну шкоду та сплатити суму шкоди на визначені рахунки.
Додатком до претензії є розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту).
Вказану претензію одержано відповідачем 24.12.2021.
Доказів відповіді відповідачем на вказану претензію до матеріалів справи не надано.
Крім того, в матеріалах справи наявне розпорядження Ради міністрів УРСР від 28.10.1974 №885-р про вилучення в постійне користування до Одеської міськради під розміщення міського звалища земельних ділянок площею 35,8 га по Біляївському району та 60,4 га Овідіопольському району.
Також в матеріалах справи наявні:
Державний акт на право користування землею Б 033801 1990 року, згідно з яким Одеській міській раді народних депутатів УРСР виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів надано безстрокове та безоплатне користування 60,4 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для розміщення міського звалища м. Одеси. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №224.
Державний акт на право користування землею Б 033803 1990 року, згідно з яким Одеській міській раді народних депутатів УРСР виконавчим комітетом Біляївської районної ради народних депутатів надано безстрокове та безоплатне користування 35,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для розміщення міського звалища м. Одеси. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №224.
23.09.1999 складений акт передачі території і будівель полігону з захоронення відходів в Дальницьких кар'єрах, з якого вбачається, що згідно з розпорядженням Одеської міської Ради народних депутатів від 10.09.1999 за № 1004-01/р КАТП 152801 передало на баланс, а ТОВ «СОЮЗ» прийняло звалище з захоронення твердих побутових відходів в «Дальницьких кар'єрах» на території Овідіопольського та Біляївського районів Одеської області. Загальна площа, яка займається, становить 96,2 га, в тому числі: Овідіопольський район - 60,4 га, Біляївський район - 35,8 га.
11.11.1999 між Управлінням житлово-комунального господарства, правонаступником якого є Департамент міського господарства Одеської міської ради, (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз" (орендар, наразі відповідач) укладений договір оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями, згідно з яким з метою підвищення ефективності використання майна комунальної власності, а також з метою залучення додаткових грошових коштів, поліпшення екологічної та санітарно-епідеміологічної обстановки в місті Одесі орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду та користування основні фонди: Одеське міське звалище "Дальницькі кар'єри", розташоване на території Овідіопольського та Біляївського районів Одеської області, та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30.
Згідно з п.1.2 договору строк дії договору оренди - 49 років: з 20.11.1999 по 20.11.2048.
Відповідно до п.2.1 договору вказане в договорі майно має бути передане в оренду протягом 10 днів з дня підписання жданого договору.
Згідно з п.2.2 договору передача майна в оренду здійснюється у відповідності до акту прийому-передачі майна (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.4.1-4.9 договору орендар зобов'язується:
- в строк до 01.10.2001 внести інвестиції згідно даного договору на загальну суму 2500000 грн.;
- до 31.12.1999 ввести на територію України, прийняти на баланс підприємства та зареєструвати у встановленому порядку обладнання на суму 500000 грн.;
- один раз на квартал не пізніше 10 числа наступного за кварталом місяця надавати орендодавцю рахунок про придбані за рахунок інвестицій основні фонди та суми нарахованої амортизації на ці фонди;
- узгоджувати цінову політику по вивозу побутових відходів з міськвиконкомом;
- використовувати отримане в оренду майно у відповідності з його призначенням, умовами даного договору, та нормами пожарної безпеки;
- своєчасно сплачувати податок на землю;
- використовувати амортизаційні відрахування на відновлення орендованого майна;
- узгоджувати з орендодавцем питання передачі орендованого об'єкта в суборенду;
- у випадку припинення договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані з урахуванням його зносу та використання.
Відповідно до п.6.1 договору орендодавець зобов'язується передати орендатору в оренду майно відповідно до п.1.
На виконання умов вказаного договору, 11.11.1999 складено і підписано акт приймання-передачі звалища в «Дальницьких кар'єрах», а також акт прийому-передачі майна.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.11.2010 у справі №25-26-12/20-10-473 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз» відповідно до договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями № 1С/195 від 11.11.1999 р. право користування Одеським міським звалищем «Дальницькі кар'єри», розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул.Марії Демченко, 30. Зобов'язано Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Комунальне підприємство «Одескомунтранс» не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз» у користуванні переданими за договором оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями №1С/195 від 11.11.1999 р. Одеським міським звалищем «Дальницькі кар'єри», розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2017 у справі №916/575/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради до Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська міська рада про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, площею 60,4 га та 35,8 га, які розташовані на території Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області відповідно, укладений 11.11.1999р. між Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради та ТОВ "Союз" шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями, в частині передачі в оренду полігону ТПВ "Дальницькі кар'єри", залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та постановою Верховного Суду від 30.05.2018.
У рішенні Господарського суду Одеської області від 07.11.2017 у справі №916/575/17 встановлені обставини, що «фактично за оспорюваним прокуратурою договором, в орендне користування ТОВ «Союз» було передано і земельні ділянки.»
19.05.2021 відповідач звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із заявою про надання в оренду земельних ділянок вих.№749, в якій просив повторно надати в оренду відповідачу спірні земельні ділянки строком на 49 років без зміни їх цільового призначення для забезпечення можливості виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за інвестиційним договором, із посиланням при цьому га відмову Одеської міської ради у наданні в оренду зазначених земельних ділянок, викладеної у листі №01-18/528-09-02 від 29.04.2021.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка кадастровий номер 5123783200:01:002:0634 площею 60,4 га відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 11.08 Земельні ділянки загального користування, відведенні для цілей поводження з відходами. Форма власності - комунальна. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 18.12.2017. У графі Відомості про право власності / право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року зазначено: вид права - право постійного користування земельною ділянкою. Землекористувач - Одеська міська рада. Документ, який є підставою для виникнення права, Державний акт на право постійного користування землею Б 033801.
Рішенням Одеської міської ради від 30.11.2022 №1088-VIII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (кадастровий номер 5121081400:01:002:0687), площею 35,8000 га (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що розташована в Одеській області, територія Біляївського району, вид цільового призначення - 11.08 земельні ділянки загального користування, відведені для цілей поводження з відходами.
З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №386152294 від 09.07.2024 вбачається, що 06.01.2023 зареєстроване право власності Одеської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 5123783200:01:002:0634 площею 60,4 га.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка кадастровий номер 5121081400:01:002:0687 площею 35,8 га відноситься до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 11.08 Земельні ділянки загального користування, відведенні для цілей поводження з відходами. Форма власності - комунальна. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 21.12.2017. У графі Відомості про право власності / право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року зазначено: вид права - право постійного користування земельною ділянкою. Землекористувач - Одеська міська рада. Документ, який є підставою для виникнення права, Державний акт на право постійного користування землею Б 033803.
З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №386152445 від 09.07.2024 вбачається, що 06.01.2023 зареєстроване право власності Одеської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 5121081400:01:002:0687 площею 35,8 га.
Окрім того в матеріалах справи наявна претензія №186 від 16.12.2021, якою позивач звернувся до відповідача та повідомив, за результатами інструментально-лабораторного дослідження проб ґрунтів виявлено забруднення земельних ресурсів хлоридами (перевищення фонового показника у 34 рази), сульфатами (перевищення фонового показника у 9,9 разів), фосфором (перевищення фонового показника у 10 разів) та нітратами (перевищення фонового показника у 2,3 рази), що є порушенням статті 91 Земельного кодексу України, статей 35, 46 Закону України «Про охорону земель». Площа забрудненої земельної ділянки склала 3286 м2. Державі заподіяний матеріальний збиток на суму 50960,93 грн., який розраховано у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725. На підставі викладеного, Інспекція запропонувала відповідачу відшкодувати збитки та сплатити зазначену суму на визначений рахунок.
Додатком до претензії є розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз».
Вказану претензію одержано відповідачем 19.12.2021.
Доказів відповіді відповідача на вказану претензію до матеріалів справи не надано.
Щодо заявленої до стягнення шкоди за забруднення земельних ресурсів позивачем до матеріалів справи наданий акт відбору проб ґрунтів від 25.10.2021 №26, з якого вбачається, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-західного округу та громадським інспектором, в присутності представників відповідача з метою контролю ґрунтів на виконання наказу Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 20.10.2021 №1328 відібрано проби ґрунтів на території ТОВ «Союз», Одеська область, Одеський район, Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри». Відбір проб проведено відповідно до вимог чинних нормативних документів: ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 (ГОСТ 17.4.3.01-2017. IDT) Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб. Засоби вимірювальної техніки та допоміжні обладнання, що застосовувались при відборі проб - рулетка вимірювальна металева Р50УЗК503 (свідоцтво №455-ГМ, чинне до 30.01.2022), лопата. Проби упаковані в поліетиленові пакети.
Щодо паспорту проби, зазначено про відбирання 2 проб:
1) 25.10.2021 - ділянка №2 згідно схеми, візуально забруднена земельна ділянка, точка за координатами: 1-ша точка за координатами: 5134630.183, 3382160.210; 2-га: 5134652.557, 3382156.013; 3-тя: 5134633.694, 3382121.127; 4-та НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; 5-та: НОМЕР_3 , 3382110.556; 6-та: 5134595.058, 3382096.870; 7-ма: 5134653.118, 3382081.525; 9-та: 5134546.845, 3382059.443; 8-ма: 5134571.132, 3382070.200; 10-та 5134515.097, 3382037.828; 11-та: 5134488.174, 3382007.625; 12-та: 5134508.314, 3382001.638. Площа земельної ділянки 3286 м2;
2) 25.10.2021 - ділянка №1, згідно схеми, орієнтовно чиста земельна ділянка, 160 м від сміттєзвалища ТОВ «Союз» за координатами 5134654.854 3381952.456, контрольна проба. Площа земельної ділянки 25 м2.
До акту проб ґрунтів додаються: додаток № 1 - схема розміщення місць відбору проб ґрунтів.
В акті зазначено, що проби доставлені для проведення вимірювань 25.10.2021 о 21:00. Зауважень щодо стану проб та записів немає, проби придатні всі.
Акт підписаний виконавцями відбору проб та представниками відповідача із зазначенням, що на момент підписання акту відсутній додаток №1, проби відібрані із порушеннями, не вказано відбір фонової проби, фонова проба відбиралась на території із господарською діяльністю (сільськогосподарські угіддя), координати визначались за допомогою прибору, не вказаному в акті.
У протоколі №26 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 03.11.2021 наведено результати вимірювань зазначених проб ґрунтів.
До матеріалів справи також надано:
- лист ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 19.11.2021 №11-15-0-10-7589/2-21, з якого вбачається, що за інформацією відділу № 2 управління в Одеському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 1006/448-21 від 17.11.2021 відповідно до Схем землеустрою і техніко-екологічного обґрунтування використання земель району за основною категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, склад угідь - рілля, вартість 1 га ріллі по Одеській області станом на 01.01.2021 становить - 31 017,00 грн.;
- договір №1 про надання послуг від 25.10.2021, укладений між ФОП Івановим Г.М. та Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області);
- кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста №013863.
Окрім того, в матеріалах справи наявна претензія №185 від 16.12.2021, якою позивач звернувся до відповідача та повідомив, що при проведенні в термін з 21.10.2021 по 01.11.2021 позапланової перевірки ТОВ «СОЮЗ», що здійснює господарську діяльність із захоронення твердих побутових відходів на Одеському міському звалищі «Дальницькі кар'єри», встановлено забруднення поверхневих вод фільтратом, що привело до забруднення вод та є порушенням ст. 44 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст.110 Водного Кодексу України. Даний факт зафіксовано в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 01.11.2021 № 866. Внаслідок порушення була заподіяна шкода на суму: 51244,34 грн, яка розрахована у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. На підставі викладеного позивач пропонував відповідачу відшкодувати збитки, які заподіяні державі в результаті забруднення поверхневих вод фільтратом, на суму 51244,34 грн.
Вказану претензію одержано відповідачем 20.12.2021.
Доказів відповіді відповідачем на вказану претензію до матеріалів справи не надано.
Додатком до вказаної претензії є розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз» внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом полігону твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри», в якому зазначено наступне:
- Для встановлення факту забруднення спеціалістами Інспекції відібрано проби вод у ставку рибогосподарського призначення (акт відбору проб вод №191 від 22.10.2021). Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб вод №193 від 28.10.2021, в результаті інструментально-лабораторного дослідження виявлено перевищення показників відносно ГДК речовин для поверхневих водних об'єктів рибогосподарського призначення.
- Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом полігону твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри», що експлуатується ТОВ «СОЮЗ», за період з 01.07.2021 по 01.10.2021 здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (у редакції від 04.06.2021), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 за № 767/16783. Розмір шкоди внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом полігону твердих побутових відходів, визначається за формулою (30) Методики.
З наявного в матеріалах справи Акту відбору проб від 22.10.2021 №1991 вбачається, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного регіону в присутності представника ТОВ «Союз» з метою контролю за дотримання встановлених нормативів ГДК на виконання наказу Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 20.10.2021 №1328 виконано відбір проб зворотних вод ТОВ «Союз», Одеська область, Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри», Одеський район, та поверхневих вод. Відбір проб проведено відповідно до вимог чинних нормативних документів (далі - НД): ДСТУ ISO 5667-10:2005 Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод; ДСТУ ISO 5667-6:2009 Частина 6. Настанови щодо відбирання проб з річок і струмків; ДСТУ ISO 5667-9-2005 Частина 9. Настанови щодо відбирання проб морської води; КНД 211.1.0.009-94 Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Процедури щодо зберігання та поводження з пробами проведено відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-3-2001 Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами. Засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, що застосовувались при відборі проб - пробовідбірник ручний. Паспорт проб:
1)22.10.2021 Кінцева точка канави з ТОВ «Союз», з координатами 46.416121, 30.560664;
2) 22.10.2021 Вода з ставка-відстійника №1 ТОВ «Союз» для збору дощових і талих вод;
3) 22.10.2021 Ставок для рибогосподарських потреб, біля мостової споруди на відставні 500 м від шлагбауму ТОВ «Союз».
Додаткові відомості стосовно умов відбору та відбіркових проб:
- метеорологічні спостереження відбору - без свідків. Проба 22.12.2021 о 15:00 була взята поза межами звалища, при цьому незрозуміло яким чином виявили порушення;
- в місці відбору проб вода добре переміщується. Проби поміщені в контейнер для транспортування;
- до акту відбору проб додаються: під час перевірки підприємство здійснювало відбір проб води.
Акт складено на 1 арк. в 1 прим. Проби доставлені для проведення вимірювань 23.10.2021 о 08:00. Акт підписаний виконавцями відбору проб та представником суб'єкта господарювання. Зауваження щодо стану проб та записів відсутні.
Результати вимірювань відображено у протоколі №193 вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 28.10.2021 відповідно до акту відбору проб вод від 22.10.2021 №191.
Також позивачем надано до суду:
- довідку №2020-AGR-201810-0066 від 30.10.2020, видана ФОП Іванову Г.М.;
- лист Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області від 23.11.2021 №3-3-5/79876-21, в якому Управлінням надано перелік поверхневих водних об'єктів рибогосподарського використання на території Одеської області у розрізі категорій (вища, І та II категорії);
- довідку Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 25.10.2021 №910/-10/1 про добову кількість опадів в період з 20.07.2021 по 21.10.2021 за даними спостережень метеостанції Одеса, Французький бульвар, 89, як найближчий до звалища «Дальницькі кар'єри».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №420/22829/21 за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті» про застосування заходу реагування ухвалено у справі постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті» про застосування заходу реагування у вигляді зупинення виконання робіт щодо надання послуг із видалення та захоронення відходів.
У вказаній постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №420/22829/21 встановлені наступні обставини:
«Актом перевірки, доданими до матеріалів перевірки документами не підтверджено, що саме відповідачем або його діями/бездіяльністю було порушено природоохоронне законодавство шляхом забруднення водного об'єкту, оскільки навколо зазначеного рибогосподарського ставку розташовано декілька великих підприємств, а також житловий багатоповерховий будинок без системи центрального водовідведення, що може також впливати на якість та склад властивостей води, зазначених в протоколі вимірювання.
Відповідно до п. 8.6.7. Санітарно-технічного паспорту Одеського міського звалища твердих побутових відходів «Одеські кар'єри» від 20.04.2017 року природним піддоном для існуючого звалища ТПВ служать глини меотичного горизонту (потужністю -10...40 м), які є водоупором і в подальшому можуть бути використані для піддона на ділянці розширення звалища забруднення нижчележачого та вищележачого водоносних горизонтів фільтратом із міського звалища побутових відходів практично виключено, так як нижчележачий водоносний горизонт добре захищений потужною товщею слабопроникливих меотичних глин, а вищележачі водоносні горизонти розташовані гіпсометрично вище рівня збору фільтрату.
Водночас, для функціонування та експлуатації сміттєзвалище не передбачена обов'язкова наявність такого інженерного устаткування, як локальна мережа спостережувальних свердловин та оснащення системою захисту ґрунтових вод вилучення та знешкодження фільтрату.»
В матеріалах справи також наявні:
- Санітарно-технічний паспорт Одеського міського звалища твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри» ТОВ «Союз», затверджений 20.04.2017. Назва полігону - Одеське міське звалище твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри». Місце розташування полігону - на землях Ново-Долинської сільської ради Овідіопольського району (60,4 га) та на землях Велико-Дальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (35,8 га).
- Комплексний експертний висновок Укрінвестекспертизи №453-455 від 05.10.2007 по проекту «Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри».
- Інструкція з експлуатації Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри» та по прийманню на звалище ТПВ деяких небезпечних промислових відходів, затверджена 03.06.2013. Паспорт місця видалення відходів на діюче звалище реєстраційний номер №514011010 дата реєстрації 29.05.2007.
- Лист відповідача Голові Одеської міської ради вих.№341 від 16.02.2024 про передачу в оренду спірних земельних ділянок, на яких розташоване Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри».
- Листи КП «Одескомунтранс» від 24.07.2024 №464, від 09.08.2024 №501, в яких останнє просило відповідача компенсувати сплачений податок на земельні ділянки
- Протоколи дослідження зразків поверхневих вод за 31.05.2021, 11.06.2021, 05.10.2021, 22.10.2021, 03.11.2021, які виконані в рамках проведення моніторингу відповідачем.
- Протоколи вимірювань проведення дослідження стану ґрунтів від 02.11.2021.
Інших належних та допустимих доказів матеріали справи не містять.
Предметом спору у даній справі № 916/3099/24 є наявність або відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», м. Одеса на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, з яких 8 476 753 грн 44 коп. матеріальна шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 60,4 га з кадастровим номером та земельної ділянки площею 60,4 га з кадастровим номером 5123783200:01:002:0634, 5 024 300 грн 88 коп. - матеріальна шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 35,8 га з кадастровим номером 5121081400:01:002:0687, 51 244 грн 34 коп. - шкода, заподіяна внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом, 50 960 грн 93 коп. - шкода, заподіяна внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст.83 Земельного кодексу України земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.
Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч.1 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
У постанові Верховного Суду від 20.02.2020 року у справі №1940/1655/18 суд зазначив: «Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
3 аналізу зазначеної норми вбачається, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно тa їx обтяжень", є самовільним заняттям земельної ділянки».
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди, що спричинена самовільним зайняттям земельних ділянок, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до норм ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Нормативна конструкція ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» містить виняток щодо суб'єктів, які мають відповідати за відповідне правопорушення - не можливо притягнути до відповідальності за відповідного делікту на підставі тих дій, які вчиняються щодо відповідної земельної ділянки правомірно.
Вказана норма пов'язує можливість застосування заходів відповідальності за вчинення відповідного правопорушення з наявність однієї з таких умов:
1) відсутність рішення виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про
передачу в оренду або у власність землі;
2) відсутність правочину щодо такої земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на час перевірки) державній реєстрації прав підлягають:
1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва;
2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань); інші речові права відповідно до закону;
4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.
Так, як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Ради Міністрів Української РСР №885-р від 25.10.1974 року земельні ділянки, на яких розміщується Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри», були передані Одеській міській раді у постійне користування під розміщення міського звалища.
На підставі розпорядження Одеського міського голови №1004-01/с від 10 вересня 1999 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» (після зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті») 11 листопада 1999 року був укладений договір оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями №1с/195.
Відповідно до договору №1с/195 від 11.11.1999 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті» прийняло в оренду та користування основні фонди: Одеське міське сміттєзвалище «Дальницькі кар'єри», розташоване на території Одеського району Одеської області, та автобазу, розташовану у м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30.
Відповідно до п. 4.6. договору №1с/195 від 11.11.1999 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті» зобов'язується своєчасно сплачувати податок на землю.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.11.2010 року у справі № 25-26-12/12-10-473, яке набрало законної сили, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті») відповідно до договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями №1с/195 від 11.11.1999 року право користування Одеським міським звалищем «Дальницькі кар'єри», розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул.Марії Демченко,30, а також зобов'язано Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, КП «Одескомунтранс» не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз» у користуванні переданими за договором оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями №1С/195 від 11.11.1999 р. Одеським міським звалищем «Дальницькі кар'єри», розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30.
Позивач зазначає, що наявним у справі актом перевірки від 01.11.2021 №866 встановлені обставини розташування полігону «Дальницькі кар'єри» на земельних ділянках площею 60,4 га, за кадастровим номером 5123783200:01:002:0634, що знаходиться на території Овідіопольського р-ну Одеської обл.; - площею 35,8 га, за кадастровим номером 5121081400:01:002:0687, що знаходиться на території Біляївського р-ну Одеської області, які перебувають у постійному користуванні Одеської міської ради згідно Державних актів на право постійного користування, виданих у 1990 році Біляївською та Овідіопольською районними радами народних депутатів встановлено відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у ТОВ «Союз» записів про речові права на земельні ділянки, на яких розташовано полігон «Дальніцькі кар'єри»., що свідчить про самовільне зайняття відповідачем вищезазначених земельних ділянок.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №910/22093/17, у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
В постанові Верховного Суду від 10.03.2023 року у справі № 0940/1542/18 Касаційний Адміністративний Суд зазначив: «Отже, особа, яка уклала правочин щодо виконання робіт на спірній земельній ділянці з фактичним володільцем такої ділянки не може бути суб'єктом, до якого застосовуються заходи відповідальності за скоєння самовільного зайняття земельної ділянки».
Отже, як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки з 20.10.2021 по 01.11.2021 земельні ділянки перебували у постійному користуванні Одеської міської ради на підставі Розпорядження Ради міністрів УРСР від 28.10.1974 №885-р про вилучення в постійне користування до Одеської міськради під розміщення міського звалища земельних ділянок площею 35,8 га та 60,4 га відповідно до оформлених Державних актів на право постійного користування землею Б 033801 1990 року, виданого виконавчим комітетом Овідіопольської районної ради народних депутатів щодо земельної ділянки площею 60,4 га та Б 033803 1990 року, виданого виконавчим комітетом Біляївської районної ради народних депутатів щодо земельної ділянки площею 35,8 га.
З витягів Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що право постійного користування земельними ділянками зареєстровано у Державному земельному кадастрі, а саме, земельна ділянка кадастровий номер 5123783200:01:002:0634 площею 60,4 га 18.12.2017 (форма власності-комунальна, вид права-Одеська міська рада, документ, що посвідчує право - Державний акт на право постійного користування землею Б 033801) та земельна ділянка кадастровий номер 5121081400:01:002:0687 площею 35,8 га 21.12.2017 (форма власності-комунальна, вид права-Одеська міська рада, документ, що посвідчує право - Державний акт від 13.11.1990 Б033803 на право постійного користування землею Б 033801), а тому колегія суддів вважає, що саме з цієї дати за відповідачем може бути зареєстровано речове право, а саме право оренди на відповідні земельні ділянки у випадку укладення між сторонами відповідного договору.
Отже, колегія суддів зазначає, що на момент проведення перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягали реєстрації відомості щодо речових прав постійного користування земельними ділянками, на яких розташований полігон «Дальницькі кар'єри», які були надані Одеській міській раді державою, як власником відповідних земельних ділянок згідно Розпорядження Ради міністрів УРСР від 28.10.1974 №885-р та відповідних Державних актів на право постійного користування землею Б 033801 1990 року та Б 033803 1990 року.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2024 у справі №905/20/23 дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові від 29.09.2022 у справі №918/351/21(918/672/21) з урахуванням уточнення такого змісту:
- наявна у постійного землекористувача правомочність користування земельною ділянкою є обмеженою в порівнянні з правомочністю власника цієї земельної ділянки, який наділений не лише правом володіння та користування, а й правом на розпорядження землею, у тому числі шляхом її передачі в користування як з оформленням відповідного речового права (права оренди або права постійного користування), так і шляхом надання земельної ділянки у користування на підставі зобов'язального правочину, за яким право тимчасового користування земельною ділянкою не підлягає державній реєстрації;
- водночас постійний землекористувач правами власника земельної ділянки не наділений, оскільки право постійного землекористування передбачає використання земельної ділянки за її цільовим призначенням безпосередньо та виключно землекористувачем без можливості передання такого права третім особам, у тому числі на підставі правочинів, за якими речові права на земельну ділянку іншій особі не передаються.
Апеляційний господарський суд зазначає, що обставини наявності права постійного користування земельними ділянками у Одеській міській раді фактично унеможливлювало надання земельних ділянок у користування відповідачу, як з оформленням відповідного речового права оренди, так і на підставі зобов'язального правочину, за яким право тимчасового користування земельною ділянкою не підлягає державній реєстрації, оскільки власник земельних ділянок (держава) вже передав право постійного користування цими земельними ділянками Одеській міській раді, а остання, як постійний землекористувач, була позбавлена права передавати відповідні земельні ділянки в оренду відповідачу та укладати будь-який зобов'язальний правочин щодо цих земельних ділянок.
У зв'язку із вищезазначеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені позивачем в акті перевірки обставини відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про речові права відповідача на земельні ділянки, на яких розташований полігон «Дальницькі кар'єри», не свідчать про самовільне зайняття земельних ділянок відповідачем, оскільки відповідне речове право на земельні ділянки, а саме, право постійного користування земельними ділянками на момент перевірки належало Одеській міській раді та було зареєстровано у Державному земельному кадастрі, а будь-які інші записи про речове право відповідача на спірні земельні ділянки до оформлення Одеською міською радою права комунальної власності на спірні земельні ділянки не могли бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в силу вимог земельного законодавства.
Також колегія суддів зазначає, що у справі наявний Санітарно-технічний паспорт Одеського міського звалища твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри», який затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 05.04.2007 №120, та згідно з яким на землях Ново-Долинської сільської ради Овідіопольського району (60,4га) та на землях Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (35,8га) розташований полігон Одеське міське звалище твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри», власником якого є Одеська міська рада.
В свою чергу відповідач використовує Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри» на підставі договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями № 1С/195 від 11.11.1999, який укладений з Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради (Орендодавець), та умовами якого серед іншого, встановлений обов'язок відповідача своєчасно сплачувати податок на землю.
Доказів того, що вказаний договір визнано недійсним станом на момент проведення перевірки або розірвано у встановленому законом порядку матеріали справи не містять. Навпаки, судовою колегією відхилені доводи апелянта щодо нібито наявності порушень при постановленні оскаржуваного рішення в частині неврахування зазначених ним судових рішень, оскільки, наприклад, постановою Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2024 року рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №916/1592/22 в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом про розірвання договору оренди майна з інвестиційними зобов?язаннями від 11.11.1999, укладеного Управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Союз"; зобов?язання ТОВ "Союз" повернути Департаменту орендоване майно відповідно до умов укладеного договору, а саме основні фонди: Одеське міське сміттєзвалище "Дальницькі кар?єри", розташоване на території Овідіопольского та Біляївського районів Одеської області, та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30, скасовано; прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено.
За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності, приймаючи до уваги вищезазначене щодо неможливості внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про речові права відповідача на земельні ділянки, на яких розташований полігон «Дальницькі кар'єри», до оформлення Одеською міською радою права комунальної власності на спірні земельні ділянки, враховуючи специфічність такого об'єкту, як звалище, яке саме по собі є невід'ємним від земельної ділянки, на якій воно розташоване, з огляду на встановлені обставини щодо укладання зобов'язального правочину щодо спірних земельних ділянок у формі договору оренди майна з інвестиційними зобов'язаннями № 1С/195 від 11.11.1999, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлені в акті №866 від 01.11.2021 порушення не є самовільним зайняттям земельної ділянки у розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Тобто, із вищезазначеного вбачається, що користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті» земельними ділянками, на яких розміщене Одеське міське звалище «Дальницькі кар'єри», не є самовільним зайняттям земельних ділянок та порушенням природоохоронного законодавства, а тому таке не може бути підставою для нарахування матеріальної шкоди.
Отже, колегія суддів вважає хибними твердження позивача про самовільне зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті» земельних ділянок комунальної форми власності за кадастровими номерами 5121081400:01:002:0687 та 5123783200:01:002:0634, тому висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача нарахованої з цих підстав шкоди є правомірним.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди, що спричинена забрудненням поверхневих вод фільтратом, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що навколишнє природне середовище - це сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
У ст. 40 цього ж Закону встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Землекористувачі зобов'язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (ч. 1 ст. 1, п. "б" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтями 2, 35, 46 Закону України "Про охорону земель", всі землі в межах території України є об'єктом особливої охорони держави. Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу. При здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до положень ч. 1, 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
У ст.1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення
Частиною 1 статті 17 цього ж Закону унормовано ряд обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
У відповідності до приписів ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.
В силу приписів ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно п. 1.1., 1.2, 2.2 ДБН В.2.4.-2-2005 Полігони твердих побутових відходів (далі - ТПВ) полігони ТПВ є інженерними спеціалізованими спорудами, які призначені для захоронення твердих побутових відходів. Полігони ТПВ повинні забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення, екологічну безпеку навколишнього природного середовища, запобігати розвиткові небезпечних геологічних процесів і явищ. Полігони ТПВ розміщують на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи).
Пунктами 1.8, 1.10 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 № 435, визначено, що відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування" на кожен полігон побутових відходів має бути розробленім, погоджений та затверджений проект, що включає санітарно-технічний паспорт. Роботи на полігонах побутових відходів виконуються відповідно до затвердженого проекту. На полігон, прийнятий в експлуатацію, повинен бути відповідний паспорт місця видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1216.
Відповідно до п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (із змінами), землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно ч.3 ст.19 Господарського кодексу України, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері водних відносин - за використанням і охороною вод.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно зі ст. 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідність доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Обов'язковими підставами для визначення розміру заподіяної шкоди від засмічення земель чинне законодавство визначає обставини встановлення факту завдання шкоди належно оформленими актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, що підтверджують факт засмічення земель, а також те, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести:
- неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);
- наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
- вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача 51 244 грн 34 коп. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом, пославшись на встановлення при проведенні в термін з 21.10.2021 по 01.11.2021 позапланової перевірки відповідача забруднення поверхневих вод фільтратом, що призвело до забруднення вод та є порушенням ст. 44 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. 110 Водного Кодексу України.
На підтвердження таких посилань до матеріалів справи надано:
акт від 01.11.2021, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Союз» Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), в якому зазначено наступне порушенням: порушення пункту 4 частини першої статті 44 ВКУ; пункту 2 частини другої статті 107 ВКУ; пункту 3 частини другої статті 107 ВКУ: ТОВ «СОЮЗ» не здійснює заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з території полігону ТВП «Дальницькі кар'єри». Перевіркою встановлено наявність ставка-відстійника №1 для збору талих та дощових вод ТОВ «СОЮЗ», в даний ставок з стічними водами потрапляє фільтрат, що утворюється в процесі гниття органічної частини відходів, що захоронюються на полігоні, з якого держінспекторами відібрано проби води (акт відбору проб води від 22.10.2021 №191) та встановлено, що вода в ньому є забрудненою та може нанести шкоди навколишньому природному середовищу. Зазначений ставок не обладнано системою захисту ґрунтів та підземних вод від забруднення, тобто вода з зазначеного ставка-відстійника №1 безперешкодно з підземними водами потрапляє до рибогосподарського ставка, розташованого на відстані 500 м. В свою чергу, держінспекторами з зазначеного ставка також відібрано проби води (акт відбору проб води від 22.10.2021 №191). Відповідно до протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб води від 28.10.2021 №193 інструментально-лабораторними вимірюваннями у воді вищезазначеного рибогосподарського ставку біля мостової споруди встановлено перевищення за наступними показниками: залізо загальне в 3,8 разів, азот амонійний в 1,84 разів, нітрити в 1,29 разів, сульфати в 1,25 разів, ХСК в 1,18 разів і БСК в 1,83.
розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз» внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом полігону твердих побутових відходів «Дальницькі кар'єри», який є Додатком до претензії претензія №185 від 16.12.2021;
акт відбору проб від 22.10.2021 №1991, з якого вбачається відбирання проб в 3 точках: кінцева точка канави з ТОВ «Союз», з координатами 46.416121, 30.560664, ставок-відстійник №1 ТОВ «Союз» для збору дощових і талих вод, ставок для рибогосподарських потреб, біля мостової споруди на відставні 500 м від шлагбауму ТОВ «Союз».
протокол №193 вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 28.10.2021 відповідно до Акта відбору проб вод від 22.10.2021 №191, в якому зазначено про виявлення інструментально-лабораторним дослідженням перевищення показників відносно ГДК речовин для поверхневих водних об'єктів рибогосподарського призначення.
Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав».
При цьому у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №420/22829/21 встановлені наступні обставини: «Актом перевірки, доданими до матеріалів перевірки документами не підтверджено, що саме відповідачем або його діями/бездіяльністю було порушено природоохоронне законодавство шляхом забруднення водного об'єкту, оскільки навколо зазначеного рибогосподарського ставку розташовано декілька великих підприємств, а також житловий багатоповерховий будинок без системи центрального водовідведення, що може також впливати на якість та склад властивостей води, зазначених в протоколі вимірювання.»
Отже, єдиним документом, на підставі якого Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) здійснила розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних з кадастровими номерами 5121081400:01:002:0687 та 5123783200:01:002:0634, є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №866 від 01.11.2021 року. В матеріалах справи відсутні такі документи як протокол про адміністративне правопорушення, припис та акт обстеження земельної ділянки, що є обов'язковими для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
За таких обставин, дослідивши надані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог докази, приймаючи до уваги, що заявлена позивачем шкода розрахована саме виходячи із встановлених у рибогосподарському ставку біля мостової споруди (який розташований поза межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри») перевищень за показниками заліза загального, азоту амонійного, нітритів, сульфатів, ХСК і БСК, а також враховуючи встановлені у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі №420/22829/21 обставини щодо розташування навколо рибогосподарського ставку декількох великих підприємств, а також житлового багатоповерхового будинку без системи центрального водовідведення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності, а саме: недоведеність позивачем, що забруднення рибогосподарського ставку біля мостової споруди із визначеними показникам сталось саме з вини відповідача та саме внаслідок того, що вода з ставка-відстійника №1 безперешкодно з підземними водами потрапляє до рибогосподарського ставка, розташованого на відстані 500 м від звалища.
Таким чином, колегія суддів дослідивши вищезазначені обставини вважає, що судом першої, цілком обґрунтовано було відмовлено у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 51 244 грн 34 коп. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди, що спричинена забрудненням земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, колегія суддів зазначає наступне.
Звертаючись до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача 50 960 грн 93 коп. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, позивач посилається на встановлення при проведенні в термін з 21.10.2021 по 01.11.2021 позапланової перевірки відповідача, що здійснює господарську діяльність із захоронення твердих побутових відходів на Одеському міському полігоні «Дальницькі кар'єри», зі сторони робочих карт №21 та №22 полігону за межами земельної ділянки за кадастровим номером 5121081400:01:002:0687, на якій здійснюється захоронення ТВП, виявлення візуально забрудненої земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, що є територією Великодальницької сільської ТГ Одеського району Одеської області.
На підтвердження таких посилань до матеріалів справи надано:
акт від 01.11.2021, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Союз» Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), в якому зазначено наступне порушенням: порушення абзацу одинадцятого частини першої статті 35 ЗУ №962; частини першої статті 167 ЗКУ: в ході перевірки ТОВ «СОЮЗ» зафіксовано, що зі сторони робочих карт №21 та №22 полігону «Дальницькі кар'єри» виявлено візуально забруднену земельну ділянку за межами земельної ділянки за кадастровим номером 5121081400:01:002:0687, на якій здійснюється захоронення ТВП. На вищевказаній візуально забрудненій земельній ділянці відібрано проби ґрунту (акт відбору проб ґрунту №26 від 25.10.2021) та здійснено інструментально- лабораторний аналіз його складу та властивостей. 3 метою встановлення розмірів забрудненої земельної ділянки, Інспекцією на підставі договору №1 від 25.10.2021 залучено інженера-геодезиста ФОП Іванов Г. М. (кваліфікаційний сертифікат №013863, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №1236 від 07.04.2021). Площа візуально забрудненої земельної ділянки складає 4618 м2.
акт відбору проб ґрунтів від 25.10.2021 №26, з якого вбачається, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відібрано 2 проби ґрунтів: ділянка №2 згідно схеми, візуально забруднена земельна ділянка, точка із визначеними координатами: а також ділянка №1, згідно схеми, орієнтовно чиста земельна ділянка, 160 м від сміттєзвалища Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз» із визначеними координатами.
протокол №26 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 03.11.2021, в якому наведено результати вимірювань зазначених проб ґрунтів.
Тобто, з наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем відібрано обидві проби ґрунтів за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри», позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів відбирання проб ґрунтів саме в межах Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри».
За таких обставин, враховуючи, що заявлена до стягнення шкода внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, розрахована за наслідками результатів інструментально-лабораторного аналізу проб ґрунтів, які відібрані за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри», за відсутності взяття проб ґрунтів в межах звалища, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність в даному випадку позивачем причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, а саме: недоведеність позивачем, що забруднення земельної ділянки за межами Одеського міського звалища «Дальницькі кар'єри» сталось саме внаслідок діяльності відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 50 960 грн 93 коп. шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами.
Посилання скаржника на справу №420/7094/20 є недоречним, оскільки на даний час рішення Окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №420/7094/20 оскаржується у П'ятому апеляційному адміністративному суді, тобто, не набрало законної сили.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Як вже зазначалося раніше за текстом постанови, надаючи оцінку всім доказам та доводам позивача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», судова колегія доходить висновку про те, що докази, надані позивачем на підтвердження обставин для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», м. Одеса на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, з яких 8 476 753 грн 44 коп. - матеріальна шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 60,4 га з кадастровим номером 5123783200:01:002:0634, 5 024 300 грн 88 коп. - матеріальна шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 35,8 га з кадастровим номером 5121081400:01:002:0687, 51 244 грн 34 коп. - шкода, заподіяна внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом, 50 960 грн 93 коп. - шкода, заподіяна внаслідок забруднення земельної ділянки фільтратом та твердими побутовими відходами, є такими, що не відповідають таким стандартам.
Тому колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вірно застосував положення національного законодавства, надав вірну оцінку спірним правовідносинам у контексті зазначених норм, у зв'язку із чим воно є правомірним, а доводи апелянта, зазначені ним в апеляційній скарзі, є такими, що фактично зводяться лише до незгоди з судовим рішенням, що не може бути обґрунтованою підставою для його скасування або зміни.
Враховуючи викладене, доводи Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що не спростовують наведених висновків місцевого господарського суду, а, відтак, підстави для скасування чи зміни судового рішення у даному випадку відсутні.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року у справі № 916/3099/24 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року у справі № 916/3099/24 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року у справі № 916/3099/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 09.06.2025 року.
Повний текст постанови складено та підписано 12.06.2025 року
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький