Номер провадження 22-ц/821/1016/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 705/187/25 Категорія: 312000000 Защитинська Т.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
10 червня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,
секретар: Любченко Т.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвеструм Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - Савченко Людмила Василівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Людмили Василівни на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савченко Людмила Василівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвеструм Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживача та визнання недійсними умов договору,
У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савченко Л.В., звернувся до суду з позовом до ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживача та визнання недійсними умов договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 24.02.2023 між ним та ТОВ «Аванс кредит» укладено кредитний договір № 07799-02/2023.
Умовами вказаного кредитного договору визначено, що тіло кредиту становить 5500,00 грн, строк кредиту становить 25 днів, процентна ставка - 726,35 % річних, що становить 1,99 % у день. Відповідно до Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Кредитного договору (надалі за текстом також «Графік»), реальна річна процентна ставка складає 46355,51 %. Відповідно до Графіку, загальна вартість кредиту складає 8236,20 грн Позивач не заперечував, що між ТОВ «Аванс кредит» та ним 24.02.2023 укладено договір № 07799-02/2023 в електронному вигляді, разом з тим, відповідно до норм ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Так, позивач вважав, що умови Кредитного договору щодо реальної процентної ставку в розмірі 29653,85 % річних, тобто у розмірі 81,24 % за кожен день прострочення, а також процентної ставки у розмірі 1,99% в день, що становить 726,35 % річних відповідно, що перевищує тіло кредиту більше ніж в 7 раз, є несправедливим та суперечать таким загальним засадам цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, а тому повинні бути визнані недійсними.
Позивач зазначав, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, у вказаному Кредитному договорі розмір денної процентної ставки становить 1,99 %, що майже у два рази перевищує встановлений максимальний розмір денної процентної ставки.
Враховуючи те, що Закон № 3498-ІХ в частині норми ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» фактично пом'якшує відповідальність фізичної особи (зменшення розміру процентної ставки за Кредитним договором), то відповідно вказаний Закон № 3498-ІХ в даному разі має зворотну дію в часі і Позивач має право на застосування вказаних положень законодавства щодо визнання п. 2.3. Договору щодо процентної ставки за користування кредитом, щодо процентної ставки за понадстрокове користування кредитом, щодо пені, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та щодо орієнтовної загальної вартості кредиту.
Крім того, позивач зазначав, з 29.06.2023 перебуває на військовій службі в ЗСУ. А відповідно до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
З урахуванням викладених обставин позивач просив суд визнати недійними умови Кредитного договору № 07799-02/2023 від 24.02.2023 щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,99 % в день, що становить 726,35 % річних відповідно та реальної річної процентної ставки у розмірі 46355,51 % річних, що становить 127 % в день, викладені в п. 1.3. Договору.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26.03.2025 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Савченко Л.В., до ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживача та визнання недійсними умов договору відмовлено повністю.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що під час розгляду цивільної справи № 681/414/24 судами встановлено та підтверджено, як правомірність укладення договору, так і законність істотних умов договору, що оскаржує позивач. Тобто, як в суді першої, так і апеляційної інстанції вже встановлено та підтверджено наявність законних правовідносин між сторонами, зокрема щодо істотних умов договору № 077998-02/2023 від 24.02.2023, який оскаржує позивач, а тому відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню. Суд також звернув увагу на те, що під час розгляду справи № 681/414/24 про стягнення заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 не було заявлено зустрічного позову про визнання недійсними умов договору.
Щодо максимального розміру денної процентної ставки, що не може перевищувати 1 %, суд першої інстанції зазначив, що строк дії кредитного договору № 07799-02/2023, укладеного 24.02.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та позивачем, складав 25 календарних днів, тобто до 20.03.2023.
Отже, процентна ставка у розмірі 1.99 %, що визначена згідно з умовами договору № 07799-02/2023 від 24.02.2023, була встановлена ще до набрання законної сили (24.12.2023) Закону № 3498-ІХ та жодним чином не порушує п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» про те, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати, зокрема протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024), що виключає будь-які порушення зі сторони ТОВ «Аванс кредит».
Щодо доводів позивача про те, що починаючи з 29 червня 2023 року та станом на тепер він знаходиться на військовій службу в ЗСУ, а відтак звільнений від сплати відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції зазначив, що наявність пільг у Позивача відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема в частині звільнення від сплати відсотків за користування кредитом не впливають на дійсність кредитного договору, оскільки не змінюють його істотних умов, передбачених статтею 638 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач з 29.06.2023 мобілізований до лав ЗСУ, а відтак він має право на пільги саме з 29.06.2023, у той же час нарахування процентів по кредитному договору № 077998-02/2023 від 24.02.2023 здійснено до 29.06.2023, що виключає будь-які порушення з боку кредитора.
Не погодившись з рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 26.03.2025, представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що суд під час ухвалення оскаржуваного рішення проігнорував той факт, що відповідач є військовослужбовцем, а тому звільнений від нарахування і сплати, зокрема, процентів за користування кредитом.
В апеляційній скарзі вказано, що районний суд не надав жодної правової оцінки факту того, що розмір відсотків за оскаржуваним кредитним договором майже в два рази є вищим за встановлений максимальний розмір денної процентної ставки.
Нарахування кабальних відсотків за користування кредитом протягом дії кредитного договору є прихованим застосуванням до позивача таких відсотків, як міри відповідальності у разі невиконання кредитного договору у зв'язку з відсутністю змоги нараховувати відсотки, як міри покарання, відкрито, під час дії воєнного стану.
05.05.2025 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Аванс кредит» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить таких висновків.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 24.02.2023 укладено Кредитний договір № 07799-02/2023.
01.06.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Інвеструм Груп», що є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» укладений Договір факторингу № 1062023.
Відповідно до Договору факторингу № 1062023 від 01.06.2023 відбулося відступлення права вимоги, у тому числі, і за Кредитним договором № 07799-02/2023 від 24.02.2023.
27.12.2023 ТОВ «Інвеструм Груп», що є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений Договір факторингу № 27122023-1.
Відповідно до Договору факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 відбулося відступлення права вимоги, у тому числі, за Кредитним договором № 07799-02/2023 від 24.02.2023, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників від 27.12.2023 до Договору факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, тіло кредиту становить 5 500, 00 грн.
Згідно з п. 1.2. Кредитного договору, строк кредиту становить 25 днів.
Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, процентна ставка становить 726,35 % річних, що становить 1,99 % в день. Відповідно до Графіку платежів, що є Додатком № 1 до Кредитного договору реальна річна процентна ставка складає 46355,51 %. Відповідно до Графіку, загальна вартість кредиту складає 8236,20 грн.
Вказані обставини також підтверджується рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.07.2024 у справі № 681/414/24.
Так, рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08.07.2024 у справі № 681/414/24, зокрема щодо позовних вимог про стягнення боргу по кредитному договору № 077998-02/2023 від 24.02.2023, задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 11848,10 грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 10.12.2024 по справі № 681/414/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по кредитному договору № 07799-02/2023 від 24.02.2023 залишено без задоволення.
Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факт укладення кредитного договору № 07799-02/2023 від 24.02.2023 стороною позивача не заперечувався ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій. Натомість позивач вважає несправедливими умови вказаного кредитного договору, зокрема щодо визначеної відсоткової ставки, що, на думку позивача, є підставою для визнання відповідних умов такого договору недійсними.
Правовідносини між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також Законом України «Про захист прав споживачів».
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Згідно зі статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
При вирішенні позову про визнання недійсними окремих пунктів оскаржуваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». До договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Колегія суддів звертає увагу, що зміст кредитного договору № 07799-02/2023 від 24.02.2023 та його істотні умови, а саме сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, річна процентна ставка, загальна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки тощо, досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цивільної справи № 681/414/24 про стягнення заборгованості за вказаним вище договором з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Доводи щодо несправедливості, а отже недійсності певних умов кредитного договору ОСОБА_1 мав зазначати в контексті розгляду вказаної цивільної справи шляхом або подачі заперечень на позовну заяву, або подачі зустрічного позову.
Звернення з позовом про визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору з підстав їх несправедливості після розгляду іншої цивільної справи про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором, рішення в якій набрало законної сили, фактично може призвести до ситуації юридичної невизначеності та неможливості виконання судового рішення, оскільки, у випадку задоволення позову про визнання недійсними певних умов кредитного договору, таке рішення буде прямо суперечити рішенню про стягнення кредитної заборгованості.
Вказані обставини є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, апеляційний суд все ж вважає за необхідне надати оцінку доводам скаржника щодо неправомірності застосування денної процентної ставки у розмір 1,99 % за кожен день користування кредитом.
Так, 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %
Отже, як вбачається з вказаних вище змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, з 20.08.2024 - не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Як встановлено з матеріалів даної справи, кредитний договір № 07799-02/2023 був укладений між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 24.02.2023 строком на 25 календарних днів, тобто до 20.03.2023.
Оскільки, строк дії кредитного договору не продовжувався, то відповідно законодавче обмеження по встановленню денної процентної ставки на даний кредитний договір не поширюється.
Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що на момент укладення кредитного договору позивач звертався до фінансової установи, яка надала кредит, з заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору, у тому числі з тими, що оспорює. Крім того, своїм гарантованим законом правом на розірвання договору протягом чотирнадцяти днів з дня його підписання, не скористався.
Щодо звільнення позивача від сплати відсотків за користування кредитом у зв'язку з перебуванням останнього на військовій службі.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 29.06.2023 проходить військову службу у складі Збройних Сил України.
Таким чином, на позивача, як на військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, дійсно поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак лише з 29.06.2023.
Враховуючи, що строк кредиту за кредитним договором № 07799-02/2023 від 24.02.2023 становить 25 календарних днів, тобто до 20.03.2023, то обов'язок з повернення заборгованості за кредитним договором у позивача виник до прийняття його на військову службу, а відтак позивач не звільняється від обов'язку зі сплати відсотків за вказаним кредитним договором, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в межах розгляду справи, предметом якої є визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору, суд позбавлений можливості здійснювати перерахунок кредитної заборгованості навіть за наявності підстав для цього. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в контексті того, що наявність чи відсутність у позивача пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у частині звільнення від сплати відсотків за користування кредитом, не впливають на дійсність кредитного договору, оскільки не змінюють його істотних умов, та не свідчить про наявність порушення волевиявлення сторін.
Апеляційний суд погоджується з твердженням районного суду, що по своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення норм матеріального чи процесуального права, не впливають на правильність вирішення судом першої інстанції спору, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Людмили Василівни залишити без задоволення.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого адвокат Савченко Людмила Василівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвеструм Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживача та визнання недійсними умов договору, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 червня 2025 року.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова