Рівненський апеляційний суд
Іменем України
06 червня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/5760/25
Провадження № 11-сс/4815/168/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції судове провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК), у кримінальному провадженні №422025180000000051,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області 15 травня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіці Казахстан, громадянина України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 13 липня 2025 року без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що підозрюваний має тісні соціальні зв'язки, на його утриманні знаходяться дружина та двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, є депутатом ОТГ, здійснює допомогу односельчанам, збирає допомогу ЗСУ, розуміє скоєне правопорушення та готовий нести відповідальність, що вказує на відсутність намірів переховуватись, приховувати докази від слідства чи перешкоджати слідству, чи вчиняти інше кримінальне правопорушення.
На думку захисника, слідчим не надано жодного доказу, який би доводив наявність заявлених ризиків, а оголошена ОСОБА_5 підозра не ґрунтується на показаннях свідків.
Також вказав на те, що підозрюваний має множинні переломи ноги та аневризму аорти серця, ці хвороби загострились після затримання працівниками СБУ та він потребує термінової госпіталізації.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження за клопотанням та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як визначено ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів клопотання, 14.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК, а саме, у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, та незакінченому замаху на їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем (контрабанду), в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, що стверджується доказами, зібраними на даний час органом досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол огляду від 18.03.2025, висновки експерта за результатами проведених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 26.03.2025, 08.04.2025, 10.04.2025, 11.04.2025, 14.04.2025, 15.04.2025, 16.04.2025, 17.04.2025, 21.04.2025, протокол затримання ОСОБА_5 від 14.05.2025, протокол обшуку від 13.05.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 18.03.2025, 11.04.2025 та від 14.04.2025, свідка ОСОБА_10 від 14.05.2025, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованих йому злочинах.
Аналіз представлених доказів дають достатньо підстав стверджувати про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до інкримінованими йому злочинів та висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змісту ст. 368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора та суду, знищити сховати та спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Зокрема, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 , за одне з яких передбачене покарання у виді від 10 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, свідчить про цілком обгрунтований ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, прокурора та суду.
Також існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, оскільки злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений за попередньою змовою групою осіб, які на даному етапі не встановлені, а тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі, може повідомити останніх про відомі йому обставини досудового розслідування
Оскільки основним методом спілкування учасників кримінального провадження було листування та/або аудіодзвінки із використанням соціальних месенджерів у мережі «Інтернет», а також у зв'язку із тим що на даному етапі досудового розслідування не встановлено джерело походження вищевказаних психотропних речовин, ОСОБА_5 перебуваючи на волі та маючи відкритий доступ до мережі «Інтернет», зможе вчиняти комплекс заходів, спрямованих на знищення слідів такого спілкування та унеможливлення встановлення стороною обвинувачення вищезазначеного джерела походження згаданих раніше заборонених в обігу на території України речовини, а тому існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яких із речей чи документів підозрюваним, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Жодних обставин, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_5 під вартою, так і про допущення при розгляді даного клопотання процесуальних порушень, під час апеляційного розгляду встановлено не було. Доводи захисника про нанесення численних тілесних ушкоджень працівниками СБУ ОСОБА_5 не підкріпленими відповідними доказами, оскільки з будь-якими скаргами на їх дій захисник не звертався, так із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_5 , а тому доводи захисника в цій частині є необґрунтованими.
Окрім того, при обранні запобіжного заходу виді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи положення п.5 ч.4 ст. 183 КПК, правомірно прийшов до висновку не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки це провадження здійснюється щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3