Справа № 163/2317/24 Провадження №33/802/362/25 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Клок О. М.
11 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 01 жовтня 2024 року 0 19 год 32 хв, в с. Олеськ, Ковельського району, Волинської області, керувала транспортним засобом марки «Сітроєн Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просив її скасувати, як незаконну та необгрунтовану через безпідставність зупинки транспортного засобу під її керуванням, що має наслідком визнання усіх здобутих у даній справі доказів недопустимими та закриття провадження по даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Також стверджує про наявне у неї бажання пройти огляд в лікарні, яке не було реалізоване через поведінку поліцейських, які також не роз'яснили належний їй обсяг процесуальних прав, у тому числі, права на захист. Водночас, порушує перед апеляційним судом питання про поновлення строку апеляційного оскарження, як такого, що пропущений із поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги в частині поважності підстав поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, вважаю наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку поважними, а клопотання підставним.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомлена про час та місце розгляду даної справи у Волинському апеляційному суді 11 червня 2025 року о 13 год 10 хв, що стверджується телефонограмою секретаря судового засідання відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справи Ольгою ТАРНОВСЬКОЮ, зареєстрованою в журналі реєстрації телефонограм за реєстраційним номером № 841, в судове засідання по невідомим причинам не з'явилась, про причини неявки не повідомляла, а тому, апеляційний розгляд даної справи проводиться у її відсутності.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться сукупністю наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів його вини, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 140812 від 01 жовтня 2024 року, за змістом якого перша керувала транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; даними рапорту інспектора СРПП ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ДПП майора поліції Сергія ПІКАЛЮКА, змістом якого стверджується, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено за наявності достатніх даних вважати про перебування останньої в стані алкогольного сп'яніння яка, попередньо, у приміщенні магазину із іншими особами розпивала спиртні напої, роздруківкою результату тесту газоаналізатора «Alcotestr Drager 6810» від 01 жовтня 2024 року із результатом - 0, 29 ‰,копією посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданої на її ім'я. що цілком підставо було враховано судом при накладенні на неї адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, письмовим зобов'язанням останньої до протоколу серії ЕПР1 № 140812 від 01 жовтня 2024 року не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом її вини.
Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, цілком обґрунтовано взяті до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Відтак, матеріалами справи стверджується той факт, що ОСОБА_1 погодилася із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціального технічного засобу що, у тому числі, стверджується її особистим підписом на роздруківці результату тесту газоаналізатора. Відтак, законних підстав для проходження нею такого ж огляду у медичному закладі, не було.
Тобто, процедура проведення огляду, на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння, повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання, стверджується сукупністю належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи.
Тому, вважаю висновки судді про порушення водієм пункту 2.9 а ПДР та вчинення ним, у цьому конкретному випадку, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, правильними.
Доводи ОСОБА_1 про нероз'яснення їй поліцейськими процесуальних прав спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення. де у всіх графах стоять її підписи.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» (далі - Закон) поліцейський може зупинити транспортні засоби, у тому числі, у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Як стверджується матеріалами даної справи, зокрема даними рапорту поліцейського, на момент зупинки транспортного засобу під її керуванням, у них були вагомі підстави вважати, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що і підтвердилось, у подальшому, в ході проведеного огляду.
За таких обставин, у цьому конкретному випадку, стверджувати про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням останнього, а відтак, і про неналежність та недопустимість наявних у справі доказів, підстав немає.
Окрім того, вважаю слушним зазначити про те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв'язку із обов'язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.
Наведене у своїй сукупності, свідчить про правильність висновків судді щодо наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, також надано не було, тому подана нею апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року.
Подану нею апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року стосовно неї - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: