Справа № 156/1417/24 Провадження №33/802/368/25 Головуючий у 1 інстанції:Комзюк Н. Н.
Доповідач: Клок О. М.
11 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Таровської А.А., захисника Лісневського В.Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Лісневського В.Г. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп - НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 09 травня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 07.11.2024 о 21 год 14 хв у селі Бужанка на автодорозі 0030105 керував транспортним засобом Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», результат - 0,32 проміле, тест №473, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник оскаржує постанову судді з мотивів незаконності, стверджує, що працівниками поліції не було належних та законних підстав для зупинки ОСОБА_1 та не проінформовано його про конкретну причину зупинення з детальним описом підстав. Захисник зазначає, що поліцейський не надав сертифікату відповідності та свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки «Drager» та мав роз'яснити, що особа має право, щоб їй надали такі документи. Порушено «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зокрема, поліцейським не було повідомлено водію про те, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а лише повідомимлено, що у них є відповідний наказ, чим допущено порушення Інструкції. Також не було вручено копію акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Захисник вказує, що в матеріалах справи є рапорт працівника поліції про те, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення був застосований захід забезпечення провадження, а саме відсторонення від керування транспортним засобом, що зафіксовано на портативному реєстраторі, однак ОСОБА_1 після складання матеріалів продовжив рух власним транспортом, що вказує на те, що працівники поліції фактично визнали той факт, що водій не перебував у стані алкогольного сп'яніння та суд першої інстанції взагалі не посилається на рапорт, як на доказ вини, а отже відсторонення від керування транспортним засобом не відбулось, а всі дії поліції є формальні і лише підтверджують незаконність здобутих та наведених суду доказів. Просить постанову судді скасувати, а провадження по справі стосовно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Лісневського В.Г. та ОСОБА_1 , які, кожен зокрема, подану апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами.
Зокрема:протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №168503 від 07.11.2024;результатом тестування ОСОБА_1 на алкоголь приладом Drager Alcotest 6820, прилад АRРН - 0059, тест №473, результат тесту 0,32% проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, прилад АRРН - 0059, тест №473, результат тесту 0,32% проміле. У графі «З результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис; направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що огляд у медичному закладі не проводився; відеозаписами з відеореєстратора та нагрудних камер працівників поліції.
Доводи захисника Лісневського В.Г. про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а відтак, і про неналежність та недопустимість усіх здобутих у даній справі доказів, є неспроможними, з огляду на таке.
Як убачається з відеозаписів, поліцейським дотримано вимог закону, оскільки останній повідомив водія про підставу зупинки транспортного засобу - пункт 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію (якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення). Крім того, водія було поінформовано про здійснення відеофіксації події.
Також правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв'язку із обов'язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. За умови незгоди із причинами зупинки транспортного засобу, особа не позбавлена, у встановленому процесуальним законом порядку, права оскаржити такі дії працівників поліції, вважаючи їх незаконними та свавільними.
Відтак, наведені вище доводи захисника, є несуттєвими для вирішення питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.
Посилання сторони захисту на те, що поліцейський не надав сертифікату відповідності та свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки «Drager» та мав роз'яснити, що особа має право, щоб їй надали такі документи суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки надання сертифіката відповідності або свідоцтва про повірку технічного засобу, зокрема приладу «Drager», не передбачена як обов'язок поліцейського чинною Інструкцією або іншими нормативно-правовими актами. Надання таких документів особі на місці події є правом, а не обов'язком поліцейського, і не є умовою допустимості доказів, отриманих за допомогою приладу. Також питання щодо дозволів та різного роду документів на застосування приладу «Drager» не належить до його компетенції.
Твердження сторони захисту про те, поліцейським не було повідомлено водію, що у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а лише повідомив що у них є відповідний наказ - не заслуговують на увагу, оскільки відсутність усного повідомлення не виключає факту виявлення ознак сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, якщо є підстави вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, уповноважена особа поліції має право запропонувати пройти огляд, і саме факт наявності таких підстав (виявлення ознак) та дотримання процедури огляду є предметом перевірки, а не спосіб їх комунікації.
У чинному законодавстві не передбачено обов'язку поліцейського окремо усно інформувати водія саме про кожну виявлену ознаку сп'яніння, якщо ці ознаки належним чином зафіксовані у відповідних процесуальних документах або підтверджені відеозаписом, показами свідків, медичним оглядом тощо. Як убачається з Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаного ОСОБА_1 , у графі «Огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками» вказано: «запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук», що свідчить про те, що особа була ознайомлена з ознаками, які стали підставою для проведення огляду та свідчили про наявність у неї ознак алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника на те, що особі не було вручено копію акта огляду на стан алкогольного сп'яніння, не свідчить про істотне порушення процедури, яке тягне за собою недопустимість доказів. Водночас матеріали справи містять як належно оформлений акт огляду, так і протокол про адміністративне правопорушення, в якому особа підтвердила отримання копії документа. Отже, особа була поінформована про суть обвинувачення та мала можливість реалізувати своє право на захист у повному обсязі. Відсутність окремої письмової відмітки про вручення копії акта не позбавляє документ процесуального значення та не нівелює законність дій поліцейських.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази відсторонення особи від керування транспортним засобом є голослівними, оскільки така обставина не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Крім того, відсутність окремого процесуального документа про відсторонення сама по собі не впливає на встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки предметом доказування у справі є факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Разом із тим, до протоколу про адміністративне правопорушення особою власноруч підписано зобов'язання не керувати транспортним засобом протягом 24 годин або до повного витверезіння, а також зазначено, що вона була повідомлена про відповідальність, яка може настати у разі повторного керування транспортним засобом у зазначений період. Така процесуальна дія підтверджує, що особа була належним чином поінформована про обмеження, пов'язані з її правовим статусом на момент складання адміністративного протоколу.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому оскаржена постанова судді є законною та мотивованою.
Підстав для скасування оскарженої постанови судді та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді Іваничівського районного суду Волинської області від 09 травня 2025 року - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Лісневського В.Г. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 09 травня 2025 року стосовно останнього - без змін
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок