Справа № 761/3737/25
Провадження № 2-п/761/98/2025
11 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 12.05.2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29.05.2025 року до суду надійшла заява відповідача щодо перегляду заочного рішення у вищезазначеній цивільній справі, яку було передано судді для розгляду 05.06.2025 року.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року відповідну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
10.06.2025 року представник позивача подав до суду заперечення на вказану заяву.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, натомість просили розглянути заяву без їхньої участі.
Дослідивши заяву та матеріали справи приходжу до висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Крім того, за змістом п.п. 3, 4 ч.2 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення чи скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення піддягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що заочне рішення може бути скасоване за наявності двох умов, які мають існувати одночасно.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу та доставлено до її електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 07.02.2025 року о 12:52:49, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка про доставку до електронного кабінету (а.с.135).
Суд вважає, що відповідач повідомлялася про розгляд вказаної справи у встановленому законом порядку, але у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача судом ухвалено заочне рішення від 12.05.2025 року, яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором в сумі 53176,40 гривень, понесені судові витрати у розмірі 2422, 40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, відповідач на власний розсуд розпорядилася своїми процесуальними правами, не скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що про наявність ухваленого рішення дізналась лише після отримання повідомлення на адресу електронної пошти, а також те, що суть позовних вимог, зміст матеріалів останній невідомі, оскільки всі процесуальні документи були подані через підсистему "Електронний суд", користувачем якої вони є, а також направлені відповідачу до її електронного кабінету (а.с. 113-114, 135, 148).
Крім того, відповідач, під час судового розгляду справи, не була позбавлена можливості реалізації свого права на отримання правової допомоги на професійній основі, в тому числі і на безоплатній основі, в результаті б якої, мала можливість отримати представництво своїх інтересів при вирішенні даної справи, зокрема, на подання відзиву на позовну заяву, однак відповідного волевиявлення не вчинила, що як наслідок, суд вбачає розпорядження на власний розсуд правами та процесуальними обов'язками.
Суд зауважує, що заявником не надано жодного доказу на обгрунтування заперечень щодо позовних вимог, які містяться в заяві про перегляд заочного рішення, тоді як тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається саме на відповідача.
За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування зазначеного заочного рішення відсутні, відтак заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст.287, 288, 354-355 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача про перегляд заочного рішення від 12.05.2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА