Справа № 761/17689/25
Провадження № 3/761/4046/2025
27 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп'ян Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи протягом року сім разів підданим адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна протягом року, 18.03.2025, о 14 год. 14 хв. перебуваючи в магазині «Фора», за адресою: м. Київ, вул. Мрії, 24, здійснив дрібну крадіжку товару на загальну суму 724 грн. 17 коп. без ПДВ.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим про день та час судового розгляду, неодноразово не з'явився, причини неявки суду невідомі. Крім того, судом було застосовано привід до ОСОБА_2 , однак він не був виконаний співробітниками поліції.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Так, протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , а отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.
При цьому, на переконання суду, зловживаючи своїми правами, ОСОБА_1 з моменту надходження до суду протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема з 01.05.2025 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження та не з'являвся на виклик в судові засідання.
З огляду на викладене, враховуючи, що не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 27.05.2025 в судове засідання, суд вважає за необхідне розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 51 КУпАП у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №626377, рапорт ДОП СП ВП №3 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Васильченка А., письмові пояснення ОСОБА_1 , заяву інспектора служби реагування Короткова Б.О., довідку про вартість викраденого майна, постанови суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 51, ч. 3 ст. 51, ч. 4 ст. 51 КУпАП, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище дій в повному обсязі зібраними по справі доказами у їх сукупності.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, відношення до скоєного та майновий стан останнього, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, а також сприяння досягненню основної мети - вихованню правопорушника, запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23-24, 27, 33-36, ч.4 ст.51, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.51 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 /шістдесят/ копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга до відповідного апеляційного суду подається через місцевий суд, що виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження або внесення подання - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя