Справа № 761/15577/25
Провадження № 2/761/6516/2025
(заочне)
21 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
за участю секретаря: Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, в сумі 20353,64 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.2024 Відповідач (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), керуючи автомобілем «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві порушив ПДР України та здійснив зіткнення з автомобілем «AUDI» д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав механічних пошкоджень, а його власник - матеріальної шкоди. Вищезгадані обставини підтверджуються відомостями НПУ про ДТП та постановою Подільського районного суду м. Києва від 05.07.2024. В порушення умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на дату скоєння вищезгаданої ДТП (далі - «Закон»), цивільно-правову відповідальність Відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Відповідно до Звіту оцінювача, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля потерпілої особи становить 56 509,78 грн. Відповідно до Наказу та вимог Закону, розмір регламентної виплати (з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди) склав 20 353,64 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі, де: 18 903,64 грн. - розмір завданої шкоди майну потерпілої особи; 1450 грн. - витрати Позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди. Позивач відшкодував потерпілому понесені витрати та просить стягнути їх з відповідача в порядку регресу, як з винуватої особи, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові просив про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 12.04.2024 відповідач, керуючи автомобілем «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві порушив ПДР України та здійснив зіткнення з автомобілем «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав механічних пошкоджень, а його власник - матеріальної шкоди.
Вищезгадані обставини підтверджуються відомостями НПУ про ДТП та постановою Подільського районного суду м. Києва від 05.07.2024.
Потерпіла особа звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до Звіту оцінювача вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля потерпілої особи становить 56 509,78 грн.
Відповідно до Наказу та вимог Закону, розмір регламентної виплати (з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди) склав 20 353,64 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі - ОСОБА_2 , де:
18 903,64 грн. - розмір завданої шкоди майну потерпілої особи;
1450,00 грн. - витрати позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди.
Згідно положень ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, суд погоджується із думкою позивача, що дана ДТП була скоєна з вини відповідача.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, що підтверджується відсутністю інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності шкоду, заподіяну здійснення третім виплат власників наземних транспортних засобів за особам. із Основними завданнями МТСБУ є централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (п.п. 39.2.1 п. 39.2. ст. 39 Закону).
Відповідно до підпункту «а» п. 41.1ст. 41 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до норм п. 38.2.1 статті 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином до МТСБУ у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від Відповідача компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику (потерпілій особі) пошкодженого автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, при цьому МТСБ України здійснило власнику пошкодженого транспортного засобу виплату страхового відшкодування, у останнього виникло право регресної вимоги до особи, що завдала шкоду, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим, поданий позов підлягає задоволенню.
При цьому, відповідач правом на подання відзиву не скористався, зазначені в позові обставини не спростував, не надав доказів того, що у останнього відсутній обов'язок по сплаті вказаних коштів позивачу.
Позивачем при зверненні із вказаним позовом сплачено 3028,00 грн. судового збору, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-282, 353-355 ЦПК України, суд
Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ: 21647131) суму шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо транспортної пригоди у розмірі 20353 (двадцять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 64 коп., судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: