СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8278/25
пр. № 2/759/4441/25
12 червня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-Житлобуд-2" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
21.04.2025р. до Святошинського районного суд м. Києва надійшов зазначений позов, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.06.2022 по 31.10.2024 у розмірі 15077,97 грн, 3% річних у розмірі 714,51 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 1824,05 грн., 4000,00 грн.за надання правничої допомоги та 3028,00 грн. сплати судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла вказана заборгованість перед позивачем, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.04.2025 відкрито по справі спрощене позовне провадження.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заявлена позивачем до стягнення сума за своїм розміром не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач своїм правом не скористався та не направив відзив по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 листопада 2015 року між Відповідачем та Позивачем було укладено Договір №41267 про компенсацію витрат на утримання будинку та прибудинкової території, електричної енергії, виконання інших додаткових робіт та про правила користування приміщеннями.
Послуги надавалися Позивачем згідно із пунктом 3 прикінцевих та перехідних положеі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017року «Договори щ надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинко. зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом».
Позивач надавав послуги за тарифом, встановленими розпорядженням виконавчого оргаї Київської міської ради (КМДА) №1207 від 05.10.2017 року «Про внесення змін до Тарифів структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 9 надають виконавці цих послуг, по окремому будинку окремо для здійснення розрахунків споживачами залежно від оплати останнім не пізніше або після 20 числа місяця, що настає розрахунковим».?
Згідно Договору Відповідач зобов'язується оплачувати послуги в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Заборгованість за період з 01.06.2022 року по 31.08.2024 року становить 11 035,53 грн.
Співвласники затвердили кошторис та вибрали управителем багатоквартирного будинку Позивача. Відтак, з 01.09.2024 року Відповідачу виставлялись рахунки за послуги утримання без укладання окремого договору, адже, договір №У/3 про надання цофіуг з управлінням багатоквартирним будинком був укладений 30.08.2024 року від імені всіх співвласників їх представником (далі за текстом - Договір), який був визначений рішенням співвласників.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідноі комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговування/і, внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування такт систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майне багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирногс будинку.
Заборгованість за період з 01.09.2024 по 31.10.2024 року становить 4 042,44 грн.
В добровільному порядку заборгованість сплачується частково.
Зобов'язання Позивач по Договору виконувались в повному обсязі, проте, Відповідач не виконує повністю свої зобов'язання у відповідності до Закону та у розмірі і строки по Договору, не вносить плату за надані Позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не надав докази на спростування заявлених позовних вимог. Стороною відповідачів не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності", тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до п. 3 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню, тому з кожного відповідачів солідарно на користь позивача необхідно стягнути по 3028,00грн., а також понесені позивачем витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4000 грн, що підтверджується актом приймання передачі наданих послуг по договору №01/04/25 від 14.04.2025.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 534, 611, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 19, 81, 89, 133, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір-Житлобуд-2" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2» (04212, м. Київ, вул.Героїв Полку «Азов», 66, СДРПОУ 33300605) боргу за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період 01.06.2022р. - 31.10.2024р. у розмірі 15 077,97 грн.,3% річних - 714,51 грн., інфляційне збільшення боргу -1 824,05 грн., 3028,00 судового збору та 4000,00 грн. понесених витрат за надання правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або через суд першої інстанції, який розглянув справу.
Суддя : Л.М. Шум