СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11402/25
пр. № 3/759/4434/25
11 червня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 317731 - 02.05.2025 року о 09 год. 50 хв. в м. Києві, вул. Підлісна, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав свої письмові пояснення в котрих зазначив, що 02.05.2025 року зранку його зупинив патрульний автомобіль безпідставно, одразу запитав водійське та технічний паспорт на автомобіль. Вказав, що водійського посвідчення в нього не було. Потім патрульний безпідставно провів поверхневий огляд його автомобіля, після чого почав підозрювати його у вживанні наркотичних засобів аргументуючи це тим, що в нього занадто бліде обличчя. ОСОБА_1 також зазначив, що далі патрульний розпочав оглядати його та аргументував це безпідставними доказами, світити йому в очі на відстані полу метра, коли йому в обличчя світило сонце. Також ОСОБА_1 вказав, що поліцейський почав переходити на особисте та нервувати його, після чого поліцейський запропонував проїхати до медичного закладу, однак у нього не було на це часу, оскільки йому потрібно було зустрічати військових, які приїхали не реабілітацію до Києва.
Вважає дії поліцейського патрульної служби упередженими та некомпетентними.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №317731 від 02 травня 2025 року вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, однак від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку зафіксована у відеозаписі з бодікамери №472004.
Крім того, із зазначених відеозаписів судом встановлено, що інспектор перевірив ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , повністю роз'яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан сп'яніння та її можливі наслідки, дотримуючись встановлених законодавством України вимог. Роз'яснив права, які має ОСОБА_1 , котрий, в свою чергу, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За вимогами п. 6-8 розділу І Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Розділі ІІ у п.8, 9 вказує, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №317731 від 02 травня 2025 року;
- карткою обліку адміністративного правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 травня 2025 року з якого встановлено, що у ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, неприродна блідість обличчя;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4632323 з якої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом LEXUS RX д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- та відеозаписом із бодікамери поліцейського №472004, з якого судом встановлено наступне:
До матеріалів справи долучено диск, який підписаний як «ЕПР1-317731 ЛЯХОВИЧ».
На диску під назвою «ЕПР1-317731 ЛЯХОВИЧ» наявний файл під назвою « НОМЕР_2 ». Вказаний відео файл містить відеозапис із бодікамери поліцейського ID реєстратора №472004.
Відеозапис ID реєстратора №472004розпочинається із того, коли транспортний засіб LEXUS д.н.з. НОМЕР_1 перебував у русі, із місця водій вийшов ОСОБА_1 , котрий у свою чергу, не заперечував, що керував автомобілем.
Інспектор повідомив, що причиною зупинки автомобіля є порушення Правил дорожнього руху, а саме те, що ОСОБА_1 їхав не пристебнутим ременем безпеки.
Після цього інспектор попросив у ОСОБА_1 надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що ОСОБА_1 повідомив, що не має при собі посвідчення водія.
Крім того, інспектор запитав чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, на що отримав відмову. Потім інспектор вказав, що ОСОБА_1 нервується та запитав чи не вживав останній наркотичні речовини, на що ОСОБА_1 відповів відмовою.
ОСОБА_1 , крім того, було повідомлено, що щодо нього буде проведений огляд на стан наркотичного сп'яніння.
При перевірці наявності у ОСОБА_1 ознак на стан наркотичного сп'яніння, працівником поліції дотримано усіх норм законодавства, в тому числі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, детально роз'яснено процедуру проходження огляду на стан сп'яніння та її можливі наслідки.
Жодних порушень при перевірці ознак наркотичного сп'яніння при перегляді відеозапису суд не встановив.
Працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, оскільки ними виявлено ознаки перебування у такому стані, а саме: порушення координації рухів, неприродна блідість обличчя та зіниці очей, які не реагують на світло.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога чітко зафіксовано у відеозаписі із бодікамери поліцейського.
Усі дії працівників поліції щодо складення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідають чинному законодавству.
Суд, зауважує, що працівники патрульної поліції уповноважені здійснювати перевірку наявності ознак сп'яніння та здійснювати направлення особи на огляд на стан сп'яніння, зокрема, до лікаря-нарколога у разі виявлення ознак наркотичного сп'яніння.
Отже, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Працівник поліції в конкретній справі мав підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, оскільки у останнього були виявлені відповідні ознаки, що вказує на те, що ОСОБА_1 правомірно запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога.
Таким чином, під час дослідження відеозапису із нагрудного реєстратора поліцейського, було встановлено, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом та керував транспортним засобом, в нього були виявлені ознаками наркотичного сп'яніння, а він, у свою чергу, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, під час дослідження відеозаписів із нагрудного реєстратора поліцейських, було встановлено, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння чітко зафіксовано у відеозаписі із бодікамери поліцейського №472004. Усі дії працівників поліції щодо складення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідають чинному законодавству.
Зазначені докази узгоджуються між собою, та беззаперечно вказують на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 , викладені ним у письмових поясненнях, повністю спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зважаючи на те, що санкція статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1,ч. 1 ст. 130, 251, 266 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Н.О.Горбенко