СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-н/759/227/25
ун. № 759/12454/25
11 червня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
Заявник звернулась до Святошинського районного суду м. Києва суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту подання заяви до суду.
Дослідивши матеріали заяви, доходжу висновку про відмову у видачі судового наказу, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, право на звернення до суду з заявою про видачу судового наказу чи з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу містяться у ст. 163 ЦПК України.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, до заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу не долучено доказів, які б підтверджували факт проживання дитини разом із заявником, що позбавляє суд можливості зробити висновки з цього питання та перевірити наявність у заявника права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина.
Надане заявником рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2025 року, яке не набрало законної сили, не підтверджує факт проживання дитини разом з ОСОБА_1 .
Згідно приписів п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, ст. 181 СК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу на стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 про те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк із дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: І.В. П'ятничук