СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/20503/24
пр. № 2-а/759/30/25
01 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва
під головуванням судді Сенько М.Ф.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Костецької О.В., секретаря судового засідання Пушкарського О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Костецької О.В. звернувся до суду з позовом яким просить скасувати постанову від 19.09.2024 № 1899 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 не отримував ніяких повісток або оповіщень щодо призову у Збройні Сили України, а, відтак, не порушував вимог частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII, склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у його діях відсутній, а відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вимоги статей 251, 247, 284 КУпАП та протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
Ухвалою судді від 14.10.2024 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду.
10.12.2024 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, з яким надано копії наступних документів: листа відповідача від 03.10.2024 № 03/12580 наданого у відповідь на поданий в інтересах позивача адвокатський запит від 26.09.2024 № 26/09-24, акту про відмову від підпису повістки від 03.09.2024, повістки № 207, поштового конверту та висновку від 27.09.2024 року.
Відповідач правом на відзив не скористався. Будь яких заяв, клопотань не надходило.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити.
Відповідач свого представника до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Так, 19.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , було винесено оскаржувану постанову, з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210- 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього штраф у сумі 17000,00 гривень.
Згідно з оскаржуваною постановою вбачається, що ОСОБА_1 не з'явився 04.09.2024 о 9 годині 00 хвилин для призову в Збройні Сили України, про що був оповіщений 03.09.2024 належним чином під особистий підпис, доказів поважності причин неявки не надав, чим під час дії особливого періоду порушив обов'язок, встановлений частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Позивач наголошує на тому, що він не отримував ніяких повісток або оповіщень щодо призову у Збройні Сили України, а, відтак, не порушував вимог частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII, склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у його діях відсутній, а відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вимоги статей 251, 247, 284 КУпАП та протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
Крім того встановлено, що 13.09.2024 командиром відділення роти охорони, сержантом ОСОБА_3 , відносно позивача було складено протокол за № 1899 про адміністративне правопорушення.
З протоколу вбачаєтьсяу, що ОСОБА_1 не з'явився у зазначений термін по повістці на 04.09.2024 о 9 годині 00 хвилин для призову в Збройні Сили України, будучи про це належним чином оповіщеним 03.09.2024 під особистий підпис, доказів поважності причин неявки не надав, чим під час дії особливого періоду порушив вимоги частини 3 статті 33 Закону № 3543-XII та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Не погоджуючись із викладеним у протоколі, позивач зробив у ньому запис: «правопорушення не визнаю, тому що 03.09.2024 сказав що буду оскаржувати рішення ВЛК - мені було сказано йди жалуйся и готов 25,000 грн., повістки я не отримував, клопочу бути присутнім на розгляді справи».
19 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. 00 копійок.
Згідно з постановою суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення полягає у тому, що він не з'явився у визначений термін по повістці на 04.09.2024 о 9 годині 00 хвилин для призову в Збройні Сили України, будучи про це належним чином оповіщеним 03.09.2024 під особистий підпис, доказів поважності причин неявки не надав, чим під час дії особливого періоду порушив вимоги частини 3 статті 33 Закону № 3543-XII та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пункт 6 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 (далі - Інструкція № 3), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381, встановлює, що до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідних нормативних актів з питань оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У частині 3 статті 22 Закону № 3543-XII визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Пункт 40 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560) встановлює, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Згідно з підпунктом 1 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Отже, матеріали справ про адміністративні правопорушення, передбачених частиною третьою статті 210-1 КУпАП, які полягають у неявці громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або інших, визначених законодавством органів, мають містити достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів, якими буде доведено те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про необхідність такої явки , не прибув без поважних причин до відповідного органу у встановлені у повістці дату та час.
У даному випадку, з урахуванням приписів підпункту 1 пункту 41 Порядку № 560, а також того, що як у протоколі, так і в оскаржуваній постанові зазначено, що суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення полягає у його неявці 04.09.2024 без поважних причин для призову в Збройні Сили України у строк, вказаний у повістці, про що він був оповіщений під особистий підпис, належним, допустимим та достовірним доказом порушення позивачем вимог частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII та, відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, має бути документ, який підтверджує факт отримання ним відповідної повістки (розписка) з особистим підписом позивача.
У той же час, незважаючи на приписи статті 251 КУпАП та пункту 6 розділу ІІ Інструкції №3, у протоколі відсутня інформація про наявність передбачених у пункті 41 Порядку № 560 доказів оповіщення позивача про необхідність явки 04.09.2024 до відповідного органу для призову у Збройні Сили України.
Так само, й оскаржувана постанова не містить посилання на будь-який доказ, що підтверджує факт оповіщення позивача про необхідність явки 04.09.2024 до відповідного органу для призову у Збройні Сили України.
У частині 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Передбачених у пункті 41 Порядку № 560 доказів, належного оповіщення позивача про виклик на 04.09.2024 об 9 год. 00 хв. до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (документа, що містить особистий підпис позивача про отримання повістки або відеозаписів вручення повістки, ознайомлення з її змістом, доведення акта відмови від отримання повістки, відмови у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки) відповідач суду також не надав, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
У той же час, дослідивши у судовому засіданні надану із клопотанням представника позивача копію повістки № 207 та розписки в її отриманні, які були надіслані представнику позивача із листом відповідача від 03.102024 № 03/12580, суд встановив, що підпис позивача у розписці в отриманні цієї повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 04.09.2024 відсутній, а вказаний у повістці час явки (08 год. 00 хв.), не відповідає часу явки, вказаному у протоколі та оскаржуваній постанові (09 год.00 хв.).
Зазначений доказ спростовує наведену у протоколі та оскаржуваній постанові інформацію про те, що про необхідність прибуття до відповідного органу 04.09.2024 для призову у Збройні Сили України позивач був оповіщений під особистий підпис та засвідчує той факт, що до протоколу та оскаржуваної постанови була внесена недостовірна інформація щодо обставин справи, а також те, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідачем не було дотримано вимог статті 245 КУпАП щодо всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин справи про адміністративне правопорушення.
Що стосується наданого відповідачем у відповідь на адвокатський запит акта від 03.09.2024 про відмову від підпису повістки, то згідно з підпунктом 1 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є відповідні відеозаписи (відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, відеозапис відмови у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки). Такі відеозаписи суду відповідачем не надані.
Крім того, Порядок № 560 передбачає складання не акта відмови від підпису повістки, а акта відмови від отримання повістки, форма якого наведена у додатку 2 до цього порядку. Наданий відповідачем у відповідь на адвокатський запит акта від 03.09.2024 про відмову від підпису то формі, встановленій у додатку 2 до Порядку № 560 та не містить ані інформації щодо осіб, які здійснювали оповіщення позивача про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ані інформації щодо доведення до позивача тексту повістки про явку на 04.092024 для призову у Збройні Сили України, хоча наявність такої інформації у акті про відмову від отримання повістки передбачена у додатку 2 до Порядку № 560. У зв'язку із зазначеним, цей акт не може вважатись належним, допустимим та достовірним доказом у справі.
Таким чином, рішення про притягнення позивача до відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю. Тому позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись статтями 72-79, 90, 241, 242, 243, 245, 246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Скасувати постанову від 19.09.2024 № 1899 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий М.Ф. Сенько