11.06.2025 Справа № 756/8492/25
Унікальний №756/8492/25
Провадження №2-з/756/90/25
11 червня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна, про визнання недійсним договору дарування,-
10.06.2025 заявник звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка була предметом договору дарування від 12.12.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вчинивши вищевказаний правочин, достовірно знаючи про наявність вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2023, яким відповідачу було присуджено до стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в загальному розмірі 1574000 грн, відповідач намагається уникнути стягнення, що може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Крім того, заявник вказував, що оскільки позов пов'язаний з порушенням його прав, а він є діючим військовослужбовцем, тому він звільнений від сплати судового збору.
За приписами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір»
Відповідно до приписів пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20 (провадження № 11-331заі20).
Отже, пільги, визначені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», поширюються на учасників бойових дій лише у справах, пов'язаних з їх соціальним захистом.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, позивач звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування, що не пов'язано із захистом прав позивача як учасника бойових дій, а тому позивачу слід сплатити судовий збір за звернення до суду із заявою про забезпечення поданого позову.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Належним доказом про сплату судового збору є оригінал платіжного документу.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних документів на підтвердження сплати судового збору.
У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що до заяви про забезпечення позову не додано документів про сплату судового збору, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.
Керуючись ст. 153, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна, про визнання недійсним договору дарування - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 11.06.2025.
Суддя: Олексій ДИБА