Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/738/25
Провадження № 2/711/803/25
10 червня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Валах А.Ю.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28.01.2025 представник АТ «Універсал Банк» - за довіреністю Мєшнік К.І. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 01.08.2018 у розмірі 48 734,58 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.08.2018. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 45 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися коштами на умовах, передбачених Договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Станом на 27.09.2024 у відповідача прострочення зобов'язанні зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.09.2024 направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». На підставі зазначеного вище, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 03.10.2024 становить 48 734,58 грн. (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.01.2025 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
12.02.2025 (через канцелярію суду) та 17.02.2025 (через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд») від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на недоведеність наявності договірних відносин між сторонами. Зазначив, Анкета-Заява до договору про надання банківських послуг є лише офертою (пропозицією), але відсутній доказ її акцепту (прийняття) з боку відповідача. Відсутні докази онбордингу (перевірки клієнта). Пункт 6 Анкети-Заяви, який дозволяє банку підписувати документи електронним ключем від імені відповідача, порушує статті 244 та 245 ЦК України (ЦКУ) щодо представництва за довіреністю. АТ «Універсал Банк» не входить до реєстру «Електронний реєстр чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів», що робить генерування ключів ним недійсним. Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які згідно з Анкетою-Заявою мали б складати договір, не містять підпису відповідача, що ставить під сумнів їх договірну силу. На вказаних документах є підпис представника банку від 03.10.2024, що свідчить про не ознайомлення відповідача з ними у належний час та спосіб. Посилався на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019, яка визнає, що витяги з тарифів та умов, розміщені на сайті і не підписані споживачем, не можуть бути частиною кредитного договору. Крім цього, зазначив, що Анкета-Заява підписана кредитним агентом ТОВ «ЦФР» від імені ПАТ «Універсал Банк», проте відсутні докази їхніх правовідносин. Також банк не надав інформації про кредитного агента відповідно до статті 6 Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки Анкета-Заява датована 01.08.2018, а докази подальших взаємовідносин відсутні, то вказане може свідчити про закінчення загальної позовної давності (три роки). Відповідач також зазначив про порушення законодавства під час формування розрахунку заборгованості.
19.02.2025 від представника позивача за довіреністю Мєшніка К.І. надійшла відповідь на відзив, в якій останній виклав свої міркування та аргументи щодо наведених відповідачем заперечень та мотиви їх відхилення. Зазначив, що Договір про надання банківських послуг від 01.08.2018 був укладений шляхом підписання відповідачем власноручно Анкети-заяви, в якій підтвердив ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. У пункті 2 Анкети-заяви відповідач погодився, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір, і він зобов'язується виконувати його умови. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» публікуються на офіційному сайті monobank.ua у вільному доступі (включаючи архів редакцій), що забезпечує безперешкодний доступ до них для клієнтів. Пункт 6 Анкети-заяви містить згоду відповідача на використання електронного підпису (ЕП) та підтвердження генерації ключової пари. Удосконалений електронний підпис, який застосовується, не потребує внесення до реєстру кваліфікованих надавачів довірчих послуг (https://czo.gov.ua/ca-registry), тому посилання відповідача на цей реєстр є недоречним. Процедура реєстрації в мобільному додатку «Monobank» передбачає обов'язкове ознайомлення споживача з усіма умовами банківських послуг (відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів»). Введення OTP-пароля підтверджує згоду відповідача з умовами договору та прирівнюється до власноручного підпису. Без такого підтвердження технічно неможливий вхід у додаток та проведення будь-яких операцій, включаючи використання кредитних коштів. Порядок внесення змін до Умов і правил (включаючи односторонні зміни Банком для певних положень та зміни за згодою сторін для кредитних та депозитних умов) було погоджено сторонами. Відповідач, продовжуючи користуватися послугами та не розірвавши договір у випадку незгоди, погодився зі змінами. Зазначив, розрахунок заборгованості є належним доказом і відповідає Деталізованій виписці про рух коштів, посилаючись на відповідну судову практику Верховного Суду, згідно з якою обов'язок спростувати розмір заборгованості лежить на боржнику. З Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача вбачається, що відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав заборгованість. Відповідачем було оформлено 5 заяв на послуги «Розстрочка на карту» на загальну суму 29 970,00 грн, а також 8 заяв на послугу «Транзакція в розстрочку» на загальну суму 42 413,48 грн. Дані послуги оформлюються у мобільному додатку «Мonobank» та затверджуються електронним цифровим підписом. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою відповідачем було проведено поповнень карткового рахунку на суму 1 132 778,66 грн., та зроблено витрат по картці на суму 1 181 513,24 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 48 734,58 грн. Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість. В свою чергу поповнення які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повного мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, на яку посилався відповідач, не може бути застосована у цій справі через відсутність подібності між ними. Зазначив, що за період з 04.10.2024 по 16.02.2025 відповідач сплатив частину заборгованості, поповнивши рахунок на 8 330,78 грн., тому просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 01.08.2018 у розмірі 40 403,80 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
03.03.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просив визнати подані позивачем докази такими, що подані у неналежній формі та не враховувати їх при розгляді справи. Свою позицію обґрунтував тим, що заяви клієнта та форми підтвердження електронних документів, перелічені в клопотанні, були надані позивачем у паперовому вигляді. Однак, відповідно до чинного законодавства, такі документи мали б подаватися в електронному форматі через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. Крім того, зазначив, що посилання на веб-сайт для перевірки електронного документа, зазначене позивачем, не дозволяє достовірно встановити, чи були ці документи підписані особисто ОСОБА_1 , чи працівником банку від його імені, або ж чи були вони підписані взагалі. Це викликає сумніви щодо їхньої достовірності та допустимості як доказів у справі.
05.03.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просив визнати Паспорт споживчого кредиту Чорної картки «Monobank», поданий позивачем, таким, що поданий у неналежній формі та не враховувати його при розгляді справи.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.03.2025 визнано явку представника позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання обов'язковою для надання пояснень у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.04.2025 визнано явку представника позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання обов'язковою для надання пояснень у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 14.05.2025 від представника позивача - за довіреністю Мєшніка К.І. надійшла заява, в якій останній просив розглянути справу без його участі, посилаючись на своє перебування в іншому місті та необхідність запобігання загрози життю та здоров'ю в період воєнного стану.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог. Пояснив, що не пам'ятає, чи звертався до банку з приводу кредитування, оскільки це було давно - ще у 2018 році. На його думку, розмір заборгованості має бути менший на 15 000,00 грн.
Заслухавши думку відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Згідно з частиною 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 01.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до AT «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору.
За змістом п.п. 2-3 Анкети-заяви, підписавши анкету-заяву, відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору відповідач підтвердив, що ознайомлений Умов і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірник у мобільному додатку, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток.
Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank опубліковані на офіційному Інтернет ресурсі АТ «Універсал Банк», а саме https://www.monobank.ua/terms, та безперервно доступні у поточній та архівних редакціях.
На момент укладення між сторонами договору діяли Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», затверджені Протоколом № 23 від 21.06.2018.
Враховуючи, що послуги Банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» були надані відповідачу саме через мобільний додаток, та такі правила є загальнодоступними на сайті Банку, то ОСОБА_1 був ознайомлений саме з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», затвердженими Протоколом № 23 від 21.06.2018, які діяли на час підписання Анкети-заяви.
На виконання умов Договору про надання банківських послуг від 01.08.2018 позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_3 , випустив платіжну картку № НОМЕР_1 та встановив кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн. В подальшому розмір кредитного ліміту неодноразово змінювався, зокрема: 31.10.2018 розмір кредитного ліміті становив 13 000,00 грн.; 12.05.2019 - 15 000,00 грн.; 17.05.2019 - 20 000,00 грн.; 27.02.2022 - 17 682,00 грн.; 23.05.2023 - 45 000,00 грн.; 10.04.2024 - 44 900,00 грн.; 06.11.2024 - 44 500,00 грн; 20.11.2024 - 40 500,00 грн. Вказані обставини підтверджуються довідкою про наявність рахунку від 16.02.2025 та довідкою про розмір встановлено кредиту від 16.02.2025.
Таким чином, AT «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором від 01.08.2018 виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
З виписки про рух коштів по картці від 16.02.2025 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а саме розраховувався в магазинах, аптеках, кафе, ресторанах, поповнював мобільний рахунок, знімав готівкові кошти, отримував грошові перекази тощо.
Окрім того, відповідач активно користувався послугою «Транзакція в розстрочку» та послугою «Розстрочка на карту», які оформлював у мобільному додатку «Мonobank» та підписував електронним цифровим підписом (а.с. 152 - 177).
Так, 07.09.2021 через мобільний додаток «Monobank» відповідачем отримано послугу «Транзакція в розстрочку» на суму 7 827,48 грн., що підтверджується заявою клієнта № 20.30.0003957954 від 07.09.2021, паспортом споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
31.10.2021 через мобільний додаток «Monobank» відповідачем отримано послугу «Транзакція в розстрочку» на суму 13 000,00 грн., що підтверджується заявою клієнта № 20.30.0004336739 від 31.10.2021, паспортом споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
20.11.2021 через мобільний додаток «Monobank» відповідачем отримано послугу «Транзакція в розстрочку» на суму 10 000,00 грн., що підтверджується заявою клієнта № 20.30.0004484843 від 20.11.2021, паспортом споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
22.06.2023 через мобільний додаток «Monobank» відповідачем отримано послугу «Розстрочка на карту» на суму 5 000,00 грн., що підтверджується заявою клієнта № 20.30.0006859268 від 22.06.2023, паспортом споживчого кредиту «Розстрочка на карту», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
03.08.2023 через мобільний додаток «Monobank» відповідачем отримано послугу «Розстрочка на карту» на суму 16 000,00 грн., що підтверджується заявою клієнта № 20.30.0007131102 від 03.08.2023, паспортом споживчого кредиту «Розстрочка на карту», Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
При оформленні послуг «Транзакція в розстрочку» та «Розстрочка на карту» заяви клієнта, паспорти споживчого кредиту «Розстрочка на карту», паспорти споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку», таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, були підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою відкритого електронною ключа, який вказаний в пункті 6 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 01.08.2018.
Підписавши вказані документи за допомогою електронного підпису, відповідач погодився з тими умовами, які викладені у Заяві клієнта, Паспорті споживчого кредиту «Розстрочка на карту», Паспорті споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку», Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, та зобов'язався їх виконувати та повернути суми розстрочок у строки які визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту.
З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів по картці 16.02.2025 слідує, що у процесі користування кредитними коштами відповідач не надав своєчасно AT «Універсал Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого станом на 03.10.2024 у нього виникла заборгованість за наданим кредитом (за тілом кредиту) в розмірі 48 734,58 грн.
За період з 04.10.2024 по 16.02.2025 відповідач сплатив частину заборгованості, поповнивши рахунок на 8 330,78 грн.. Таким чином, на даний час заборгованість відповідача за договором про надання банківських послуг від 01.08.2018 становить 40 403,80 грн.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка про рух коштів, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом наявності у відповідача заборгованості за тілом кредиту.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14.
На час розгляду справи Договір про надання банківських послуг від 01.08.2018 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зважаючи на те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, однак взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» та стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Моnоbаnк» від 01.08.2018 у розмірі 40 403,80 грн.
Доводи відповідача щодо подання позивачем доказів у неналежній формі, суд вважає безпідставними, оскільки згідно з частиною 3 статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.
Подані позивачем паперові копії електронних доказі, зокрема заяви клієнта, паспорти споживчого кредиту «Розстрочка на карту», паспорти споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку», таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, містять відмітки про їх підписання електронним підписом відповідачем.
Інші доводи відповідача не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 509, 526, 546, 549-551, 610, 611, 616, 624, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 01.08.2018 у розмірі 40 403,80 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн., а всього 43 431,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 12.06.2025.
Головуючий: Г. В. Булгакова