Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua
12.06.2025
2/394/138/25
394/189/25
12 червня 2025 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого-судді: Запорожець О.М.
при секретарі: Лясковській О.М.
за участі прокурора: Зелінського В.І.
представника відповідача: Яношевського В.П.
відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Новоархангельськ заяву прокурора про відвід головуючого судді Запорожець О.М. по цивільній справі за позовом Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень Новоархангельської селищної ради та витребування земельних ділянок,
12.02.2025 року керівник Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з цивільним позовом до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень Новоархангельської селищної ради та витребування земельних ділянок.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2025 року провадження у справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.
12.06.2025 року прокурором було подано заяву про відвід головуючому у справі судді Запорожцю О.М., в якій останній зазначив, що суддя Запорожець О.М. не може брати участь розгляді справи і підлягає відводу, оскільки працює в одному суді із ОСОБА_9 , яка являється колишньою дружиною одного із відповідачів - ОСОБА_1 , та земельні ділянки, які є предметом судового розгляду належать її на праві сумісної власності. Враховуючи викладене суддя Запорожець О.М. може бути побічно заінтересований у розгляді справи. Просив відвести суддю Запорожця О.М. від розгляду справи.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити заяву про відвід.
Представник відповідача - Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в судовому засіданні просив віднести питання про відвід судді на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні питання про відвід судді відніс на розсуд суду. Пояснив, що шлюб з ОСОБА_9 на даний час припинено, вирішено питання стосовно спільного майна подружжя, вони проживають окремо.
Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Заслухавши сторони цивільного провадження, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч. 1 ст. 5 ЦПК України , визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
П. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В розумінні частин 1, 2, 8 , 9, 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
В Україні діє прецедентне право, як складова національної правої системи.
Так в положеннях ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності .
У рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Можливо визначити критерій, що однією із процесуальних гарантій реалізації і ухвалення законних та обґрунтованих рішень є інститут відводу судді, який має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості, якого є сумніви.
Важливим може визнаватись забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадян до суду, справедливість та невідворотність судового рішення.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 - суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. А саме, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи, як важливий свідок. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі. Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лауко проти Словаччини» Європейський суд наголосив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. Адже заявник не може в повній мірі скористатись своїми правами для свого захисту, що може наслідком підірвати справедливість судового розгляду.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Практика ЄСПЛ свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
В пункті 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» вказано, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, його використання залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.
З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Ч. 3 ст. 39 ЦПК України встановлює, що відвід має бути вмотивованим.
Підстави відводу - це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду цивільної справи усувається суддя.
Не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді повинно обґрунтовуватись посиланням на обставини, про які йдеться в ст. 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Для відведення судді з підстав упередженості або об'єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або об'єктивність судді, підтвердити їх доказами.
Прокурор, як позивач, викладаючи обставини, з якими пов'язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні, вказав на той факт, що суддя працює в одному судді з колишньою дружиною одного із відповідачів та земельні ділянки, які є предметом судового розгляду належать їй на праві сумісної власності.
На це суд зауважує, що ОСОБА_9 на даний момент не є дружиною відповідача ОСОБА_1 , не знаходиться в підпорядкуванні судді, якому заявлено відвід, обіймає посаду помічника іншого судді та безпосередньо йому підпорядковується, вона не є стороною заявленого до суду цивільного позову, статус набутого, в період спільного проживання, майна Шаманського Я.Ю. та Владової В.В. не визначався, а тому посилання прокурора не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та суб'єктивній оцінці обставин.
Заява про відвід, а також матеріали справи не містять жодних фактів чи доказів, які б свідчили про вчинені суддею Запорожець О.М. активних дій чи бездіяльності, які б викликали сумнів у його об'єктивності чи неупередженості.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Суддя повинен бути об'єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов'язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про можливу упередженість судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Сам по собі факт, що прокурор, як позивач внаслідок власних суб'єктивних міркувань, які не підтверджені жодним доказом, сумнівається в неупередженості головуючого у цивільній справі, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду цивільної справи.
Тож, наведені прокурором обставини, якими він обґрунтував заяву про відвід судді, не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передумов для відводу судді Запорожець О.М.
Оскільки у судді Запорожець О.М. відсутні особиста прихильність або упередження до сторін, задоволення заяви про відвід з підстав суб'єктивних міркувань прокурора щодо неупередженості судді призведе до безпідставного фактичного самоусунення судді від здійснення правосуддя у зазначеній справі та затягування розгляду справи, що суперечить основоположним принципам судочинства.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що наведені в заяві обставини не підкріплені будь-якими доказами, є припущеннями прокурора, не можуть переконливо вказувати на ту обставину, що суддя Запорожець О.М. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду зазначеної цивільної справи, а також вказувати наявність будь-яких дій, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви прокурора про відвід головуючому судді Запорожцю О.М. у цивільній справі за позовом Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень Новоархангельської селищної ради та витребування земельних ділянок.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст. ст. 34, 36, 39, 40, 41, 258, 259, 260 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви прокурора про відвід судді Запорожця Олега Миколайовича від розгляду цивільної справи за позовом Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень Новоархангельської селищної ради та витребування земельних ділянок - відмовити.
Копію ухвали негайно направити сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 12 червня 2025 року
Суддя: