Справа № 183/2502/25
№ 6/183/115/25
12 червня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі судді Сороки О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
29.05.2025 року боржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий 20.03.2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 183/2502/25, провадження 2-н/183/202/25.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Єпрем'ян Л.П., зазначає, що 17.03.2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача аліментів на утримання син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) боржника щомісяця.
Заява стягувача була задоволена, 20.03.2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 березня 2025 року і до досягнення сином повноліття.
Боржник ознайомилася зі змістом судового наказу та матеріалами, поданими до справи, вважає його виданим помилково, виходячи з наступного.
20.07.2021 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 183/3786/21 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) на утримання двох дітей, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з з 08.06.2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Зазначений виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні у Першому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), виконавче провадження № 66928447.
Зазначене виконавче провадження в сатині стягнення аліментів на старшу доньку завершене, в зв'язку з досягненням останньою повноліття, однак в частині стягнення аліментів на утримання сина залишається відкритим, з боржника стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу стягував, на думку боржника, ввів в оману суд, зазначивши, що судовий наказ по аліментам, отриманий у 2021 року, втратив свою силу, а суд вказану інформацію не перевірив, та помилково видав повторно по одному і тому самому зобов'язанню судовий наказ.
Зазначені обставини стали підставою для звернення боржника із вказаною заявою, подано в порядку, визначеному ст. 432 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судовим наказом Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2025 року у справі 183/2502/25, провадження № 2-н/183/205/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 березня 2025 року і до досягнення сином повноліття.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_2 повідомив, що виданий у 2021 році судовий наказ втратив свою сила, в зв'язку з досягнення старшою донькою повноліття.
Між тим, боржником подано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2021 року ВП № 66928447, у відповідності до якої на примусовому виконанні у Першому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавчий лист - судовий наказ № 183/3786/21, виданий 06.08.2021 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 червня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Зазначене виконавче провадження не завершене, виходячи з поданої боржником Інформації про виконавче провадження, отриманої 28.05.2025 року.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України» (Shmalko v. Ukraine, № 60750/00, § 43).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.
В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.
Відповідно до ст.432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Завершенням судового захисту є фактичне виконання рішення суду, тому наведеними положеннями Основного Закону України встановлено обов'язковість до виконання судових рішень.
Виняток з цього правила становлять перелічені в статті 432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не меже ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз поданих доказів свідчить про те, що Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, постановляючи судовий наказ 20 березня 2025 року, фактично повторно прийняв рішення по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, при наявності вже існуючого судового наказу про стягнення з цього ж боржника на користь того ж стягувача аліментів на утримання дитини, виконавче провадження за яким не завершене.
Встановлені обставини є підставо для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, з інших причин.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.432, 260 ЦПК України , суд, -
Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий 20 березня 2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 183/2502/25, провадження 2-н/183/202/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 березня 2025 року і до досягнення сином повноліття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з моменту її проголошення.
Суддя Сорока О.В.