Справа № 183/5564/22
№ 1-кс/183/1092/25
11 червня 2025 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2022 року за № 62022050020000161, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з цим клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку (кадастровий номер 4425487500:04:008:0054) площею 6,2533 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада; земельну ділянку (кадастровий номер 4425455100:06:002:0281) площею 0,1303 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (кадастровий номер 4425487500:07:003:0026) площею 5,2324 га для ведення сільськогосподарського виробництва за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада, шляхом позбавлення за ухвалою слідчого судді підозрювану ОСОБА_5 права на відчуження та розпорядження вказаним майном, з метою унеможливлення його відчуження, до вирішення питання щодо конфіскації майна відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив про встановлення досудовим розслідуванням, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області) № 70 о/с від 02 лютого 2021 року ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора слідчого відділення поліції № 2 Сватівського районного відділу поліції ГУНП в Луганській області (далі - ВП № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області).
ОСОБА_5 складеної присяги не дотрималась та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, на порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію» зрадила українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Так, приблизно з середини березня 2022 року, але не пізніше 30 червня 2022 року (більш точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_5 , будучи громадянкою України та працівником правоохоронного органу - інспектором слідчого відділення поліції № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області, перебуваючи на території смт Троїцьке, Сватівського району, Луганської області, яке з кінця лютого 2022 року тимчасово окупована зс країни-агресора рф, діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час зустрічі з невстановленими особами із числа представників окупаційної влади «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора рф, прийняла пропозицію та добровільно і безперешкодно вступила та розпочала «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі так званої «генеральної прокуратури лнр», а саме так званій «прокуратурі троїцького району лнр» (мовою оригіналу, російською - «прокуратуры троицкого района лнр»), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури, розташованих за адресою: просп. Перемоги, 14, смт Троїцьке, Луганської області.
08 липня 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Тополі Троїцького району Луганської області, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , громадянці України, РНОКПП НОМЕР_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На теперішній час місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_5 органу досудового розслідування не відомо через те, що вона ухиляється від притягнення до кримінальної відповідальності та переховується від органів досудового розслідування.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрювану ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого доручено оперативному підрозділу Луганського управління ДВБ НП України.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за повним співпадінням у ОСОБА_5 у власності перебувають об'єкти нерухомості: земельна ділянка (кадастровий номер 4425487500:04:008:0054) площею 6,2533 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада; земельна ділянка (кадастровий номер 4425455100:06:002:0281) площею 0,1303 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка (кадастровий номер 4425487500:07:003:0026) площею 5,2324 га для ведення сільськогосподарського виробництва за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада.
Таким чином слідчий зазначає, що з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на вищевказані земельні ділянки, що належать ОСОБА_5 .
У судове засідання слідчий, прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає, що неприбуття слідчого, прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна, ОСОБА_5 , захисник у судове засідання не викликалися в силу положення ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчим у клопотанні доведено, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, надані в його обґрунтування докази, висновує таке.
З витягу з ЄРДР від 09 червня 2025 року встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 62022050020000161 з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 111 КК України, з коротким викладом обставин: «до Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, надійшло повідомлення ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, згідно якого старший слідчий СВ відділення поліції № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах воєнного стану, в березні 2022 року зрадила присязі державного службовця, перейшла на бік ворога та добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі - т.зв. «генеральній прокуратурі лнр», створеному на території тимчасово окупованих населених пунктів Луганської області».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З належним чином засвідчених копій документів, а саме: витягу з наказу від 02 лютого 2021 року № 70 о/с; протоколів допитів свідків: ОСОБА_6 від 15 квітня 2022 року, ОСОБА_7 від 18 квітня 2022 року та від 02 червня 2025 року, ОСОБА_8 від 19 квітня 2022 року, ОСОБА_9 від 28 квітня 2022 року, ОСОБА_10 від 09 травня 2022 року, ОСОБА_11 від 06 червня 2022 року; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 06 червня 2022 року; протоколу огляду інтернет-сторінки за участю свідка ОСОБА_11 від 06 червня 2022 року; повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України від 08 липня 2022 року; постанови про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_5 та зупинення досудового розслідування від 08 липня 2022 року; постанови про відновлення досудового розслідування від 22 травня 2025 року; протоколу огляду інтернет-сторінки від 22 травня 2025 року; протоколу огляду інетернет-сторінки за участю свідка ОСОБА_7 від 02 червня 2025 року, у їх сукупності, вбачається наявність підстав для обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належать об'єкти нерухомості, а саме: земельна ділянка (кадастровий номер 4425487500:04:008:0054) площею 6,2533 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада; земельна ділянка (кадастровий номер 4425455100:06:002:0281) площею 0,1303 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка (кадастровий номер 4425487500:07:003:0026) площею 5,2324 га для ведення сільськогосподарського виробництва за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважає, що наданими в обґрунтування клопотання доказами слідчим доведено, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, оскільки підозрювана, перебуваючи на свободі, розуміючи, що це майно підлягає конфіскації, як виду покарання, має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту; накладенням арешту на майно може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням - з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання; арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; майно не відноситься до переліку майна, щодо якого існують заборони накладення арешту; існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Таким чином, слідчий суддя висновує, що накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні, з огляду на викладене вище, є розумним та співмірним заходом обмеження права власності та буде відповідати завданням кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 132, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
накласти арешт із забороною прав відчуження та розпорядження на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
земельну ділянку (кадастровий номер 4425487500:04:008:0054) площею 6,2533 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада;
земельну ділянку (кадастровий номер 4425455100:06:002:0281) площею 0,1303 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку (кадастровий номер 4425487500:07:003:0026) площею 5,2324 га для ведення сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тополівська с/рада,
з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_3 .
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 09 квітня 2022 року за № 62022050020000161.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала у повному обсязі складена та оголошена 11 червня 2025 року о 14:30 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1