Справа №766/5445/25
н/п 1-кс/766/4784/25
10 червня 2025 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025231030000223 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно: банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_1 та банківську картку «Бамб» № НОМЕР_2 , які поміщено до сейф-пакету PSP2170637; прозору пластикову пляшку об'ємом 0.5л. з фольгою на горловині та нашаруванням невідомої речовини в середині, яку поміщено до сейф-пакету PSP2170639; чотири предмети схожі на патрони (3 патрони калібру 5,45; 1 патрон калібру 7,62), які поміщено до сейф-пакету PSP2170644; пластикову трубку жовтого кольору з нашаруванням невідомої речовини, яку поміщено до сейф-пакету ICR0031356; банківську картку «Моно-Банк» № НОМЕР_3 , яку поміщено до сейф-пакету, яку поміщено до сейф-пакету ICR0031378; зіп-пакет в якому знаходиться згорток з кристалічною речовиною та зіп-пакет з кристалічною речовиною, які поміщено до ICR0031403; зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який поміщено до сейф-пакету ICR0031405; зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який поміщено до сейф-пакету ICR0031402; зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який поміщено до сейф-пакету ICR0031413; цоколь лампи розжарювання з нашаруванням невідомої речовини, яку поміщено до сейф-пакету ICR0031411; фрагмент пластикової пляшки з нашаруванням невідомої речовини, яку поміщено до сейф-пакету PSP2170715; фрагмент лампи розжарювання з нашаруванням невідомої речовини, яку поміщено до сейф-пакету PSP2231122; три пластикові трубки з нашаруванням невідомої речовини, яку поміщено до сейф-пакету ICR 0031414; поліетиленовий пакет з зіп-лок застібками, який поміщено до сейф-пакету PSP5268647; одинадцять пластикових трубок, які поміщено до сейф-пакету ICR0031412; скляний фрагмент з нашаруванням невідомої речовини, які поміщено до сейф-пакету PSP2170641; фрагмент лампи розжарювання з фрагментами трубок з нашаруванням невідомої речовини, яку поміщено до сейф-пакету PSP2170638; планшет марки «Samsung» чорного кольору в чохлі чорного кольору, який поміщено до сейф-пакету PSP2170642; мобільний телефон марки «Redmi 10 5G» чорного кольору в чохлі чорного кольору, який поміщено до сейф-пакету PSP2170643;К мобільний телефон марки «Poco c75» чорного кольору IMEI: НОМЕР_4 , який поміщено до сейф-пакету PSP 2170810.
Зазначене майно було вилучене 07.06.2025 в ході проведення обшуку за адресою: м. Херсон, с. Зеленівка, вул. Каштанова, буд. 36.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, якою визначено вимоги до клопотання про арешт майна, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, серед іншого, повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 3 ст. 173 КПК України визначено що слідчий суддя, суд повинен враховувати при вирішенні питання про арешт майна:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий у клопотанні зазначає, що вказане майно містить ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України, а «метою арешту майна є збереження речових, запобігання можливості його знищення, забезпечення схоронності доказів оскільки вони можуть бути використані, як доказ та мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні».
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Оскільки слідчий просить накласти арешт на зазначене ним майно, як на речовий доказ, то він повинен конкретно зазначити яким критеріям речового доказу у даному кримінальному провадженні відповідають: банківські картки, предмети, схожі на патрони, прозора пластикова пляшка об'ємом 0,5 л. з фольгою на горловині, пластикові трубки, цоколь лампи розжарювання, фрагмент лампи розжарювання, фрагмент пластикової пляшки, поліетиленовий пакет з зіп-лок застібками, зіп-пакети, скляний фрагмент, планшет та мобільні телефони, а не цитувати статті КПК України про арешт майна.
Додана до клопотання постанова слідчого про визнання майна, яке планується арештувати, речовим доказом від 07.06.2025 не містить жодного обґрунтування його відповідності критеріям речового доказу. У постанові майно просто перераховане, зазначено, що вилучені об'єкти є предметом злочину, які будуть направлені для проведення необхідних експертиз, та процитовано норму ст. 98 КПК України, яка визначає поняття критеріїв речового доказу. Слід зазначити, що критерії відповідності речовому доказу мають бути зазначені конкретними у даному кримінальному провадженні, а не процитовані зі ст.98 КПК України, яка визначає поняття цих критеріїв в загальному.
Невже банківські картки, прозора пластикова пляшка об'ємом 0, 5 л. з фольгою на горловині, пластикові трубки, предмети, схожі на патрони, цоколь лампи розжарювання, фрагмент лампи розжарювання, фрагмент пластикової пляшки, поліетиленовий пакет з зіп-лок застібками, зіп-пакети, скляний фрагмент, планшет та мобільні телефони мають однакові критерії речового доказу!?
Із клопотання взагалі незрозуміло яким критеріям речового доказу можуть відповідати банківські картки, планшет та мобільні телефони.
Всупереч вимогам п.3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні не зазначено кому належать банківські картки, планшет та мобільні телефони.
Адже майно є вилученим і відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання має розглядатися за участю власника майна або іншої особи, яка є володільцем або користувачем майна.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а тому у клопотанні слідчий з прокурором мають довести, що існують конкретні обставини, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а не процитувати норму КПК України, в якій перераховані всі можливі обставини. Слідчий повинен послатися на конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення таких дій власником чи іншою особою щодо майна, про арешт якого подано клопотання.
Разом з цим, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на: прозору пластикову пляшку об'ємом 0.5л. з фольгою на горловині із нашаруванням невідомої речовини, пластикові трубки з нашаруваннями невідомої речовини, цоколь лампи розжарювання із нашаруванням невідомої речовини, фрагмент лампи розжарювання із нашаруванням невідомої речовини, фрагмент пластикової пляшки із нашаруванням невідомої речовини, поліетиленовий пакет з зіп-лок застібками, зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, скляний фрагмент із нашаруванням невідомої речовини, предмети, схожі на патрони калібру 5,45 та 7,62.
Водночас, згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, системний аналіз ч. 7 ст. 237 КПК України вказує на те, що законодавець не відносить до тимчасово вилученого майна речі, які вилучені законом з обігу.
Зважаючи на те, що до проведення вказаного обшуку ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу зберігав боєприпаси та наркотичні речовини, то у цьому конкретному випадку вилучені предмети, схожі на патрони, та які мають нашарування невідомих речовин і містять кристалічні речовини, відносилися саме до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому вони не могли вважатися тимчасово вилученим майном і не потребували обов'язкового накладення на них арешту слідчим суддею.
Варто зауважити, що арешт майна є одним із заходів забезпечення збереження речових доказів, тому ненакладення арешту не є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими.
Зазначене узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 178/1051/22 (провадження № 51-1873км24).
Слідчий суддя не приймає до уваги твердження слідчого у клопотанні про те, що «на час подання клопотання криміналістичне дослідження не проведено, що не дає можливості зробити висновок про належність даної речовини до предметів та боєприпасів, вільне володіння яких заборонено законодавством України, які вилучені законом з обігу», оскільки «предмети, схожі на патрони калібру 5,45 та 7,62» та предмети, які мають нашарування невідомої речовини, а також містять у собі кристалічну речовину білого кольору, мають явні зовнішні ознаки речовин та предметів, які вилучені законом з обігу, зокрема, боєприпасів та наркотичних речовин. І навіть у разі висновку експерта про те, що вказані предмети не відносяться до таких, які вилучені законом з обігу, вони не мають вартісного значення як майно у розумінні КПК України, на яке необхідно накладати арешт.
Майном у ст. 139 Господарського Кодексу України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Отже, вилучені предмети, схожі на патрони, та предмети, які мають нашарування невідомої речовини, а також містять у собі кристалічну речовину білого кольору не мають вартісної цінності. Це є речовий доказ, який відповідно до ст.100 КПК України повинен зберігатися слідчим у кримінальному провадженні. Відсутні ризики щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження рослин коноплі. До вказаного речового доказу має доступ тільки слідчий, а тому вказаний речовий доказ не може бути приховано, знищено, пошкоджено, зіпсовано, відчужено тощо, та не підлягають поверненню жодній особі, то ж незрозуміло про які ризики втрати вказаних речей зазначає у клопотанні слідчий.
Клопотання за своїм змістом є набором загальних фраз, які не несуть процесуального навантаження, та цитуванням норм КПК України, що регулюють питання арешту майна, поняття вилученого майна тощо. Норми КПК України є приписами, які необхідно виконувати, а не цитувати.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Оскільки клопотання про арешт майна не відповідає вимогам, визначеним ст.171 КПК України, то відповідно до ч.3 ст.172 КПК України підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025231030000223 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повернути прокурору Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 .
Встановити строк у 72 години з моменту отримання вказаної ухвали прокурором ОСОБА_5 для усунення наявних у клопотанні недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1