Справа № 726/1513/25
Провадження №3/726/283/25
Категорія 156
09.06.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,-
30.04.2025 року о 21 години 40 хвилин, у м. Чернівці, вул. Суходольська, 14, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом “Audi A4», державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Суходольська 14, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Від проходження огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці, за допомогою газоаналізатора Drager та у лікаря нарколога відмовився.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належними чином повідомлені. Захисник подала до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.5 ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в керуванні транспортним засобом в стані сп'яніння, або у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У справі № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Коли ж особа перебуває поруч з транспортним засобом або ж у ньому і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Факт керування повинен бути належним чином підтверджений працівники поліції, оскільки керування транспортним засобом є необхідною умовою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 316504 від 30.04.2025 року долучено відео файл, який розпочинається з моменту, ОСОБА_1 , спілкується із двома особами посеред дороги біля припаркованого автомобіля, який знаходиться на узбіччі дороги. На запитання поліцейського чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом Audi A4, останній відповів, що транспортним засобом не керував.
Як було встановлено, матеріали справи не містять належних доказів, які б підверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які могли б спростувати доводи захисника Катрініної С.І. про відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, судом встановлено, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, триває 02:18:04 хв. не відображає того чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, не містить всіх фактичних обставин справи, а тому не може вважатись судом належним, допустимим доказом.
Беручи до уваги заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши та проаналізувавши матеріали даної адміністративної справи в їх сукупності на засадах змагальності і диспозитивності та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП України з таких підстав.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами.
Згідно статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що до відповідальності за вчинення вказаних дій притягаються особи, які безпосередньо здійснювали керування транспортним засобом.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, оскільки, під час розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, відповідно відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме об'єктивна сторона та провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП України, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного суду Чернівецької області через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. В. Мілінчук