Справа № 643/9193/25
Провадження № 1-кс/643/3203/25
10.06.2025 Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000426 від 17.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
До слідчого судді 09.06.2025 надійшло вищевказане клопотання, у якому прокурор просить, з метою збереження речових доказів, накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно належне ОСОБА_4 , а саме на: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S21 FE 5G», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Київстар» з № НОМЕР_3 та ноутбук в корпусі чорного кольору марки «ASUS», s/n K53TA-SX034D, шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000426 від 17.04.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючи на посаді завідуючого ортопедично-травматологічного відділення Філії «Університетська лікарня» ХНМУ та будучи членом ЛКК Харківського національного медичного університету, з червня 2022 року, в умовах правового режиму воєнного стану, з використанням своїх службових можливостей, активно сприяв діяльності осіб з числа посадовців медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) КЗОЗ «ОЦМСЕ», співробітникам медичних закладів м. Харкова і Харківської області та громадянам України в реалізації протиправного механізму ухилення громадян України від мобілізації до лав Збройних сил України шляхом незаконного встановлення чоловікам призовного віку статусу інваліда.
До вказаної протиправної діяльності причетні лікарі та члени ЛКК Філії "Університетська лікарня" ХНМУ, зокрема, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітник кафедри травматології та ортопедії, фізичної та реабілітаційної медицини ХНМУ, лікар Філії "Університетська лікарня" ХНМУ, який підписував як лікуючий лікар довідки форми 027/о (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого) особам призовного віку, які фактично не проходили обстеження та лікування у медичному закладі, що у подальшому стало підставою для встановлення таким особам МСЕК інвалідності та отримання відстрочки від призову на військову службу, що призвело до перешкоджання законної діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо виконання обов'язків з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
05.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 28.05.2025 проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S21 FE 5G», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Київстар» з № НОМЕР_3 , та ноутбук в корпусі чорного кольору марки «ASUS», s/n K53TA-SX034D, які належать ОСОБА_4 .
Прокурор посилаючись у клопотанні на те, що вилучені в ході обшуку предмети відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, просить суд накласти арешт на майно, яке було вилучене під час обшуку, з метою збереження речових доказів та позбавлення можливості їх знищення або переховування.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. До клопотання долучена заява ОСОБА_4 , у якій останній зазначив, що не заперечує проти накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно та просив судове засідання проводити без його участі.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, а згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя приходить до переконання у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди вчиненого кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі.
Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено. Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно належне ОСОБА_4 , а саме на:
-мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S21 FE 5G», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Київстар» з № НОМЕР_3 ;
-ноутбук в корпусі чорного кольору марки «ASUS», s/n K53TA-SX034D, шляхом
заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1