Справа № 348/2486/24
11 червня 2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Каліберди В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.05.2022 по справі №348/121/22 та стягувати з нього аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів його доходу щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.05.2022 по справі №348/121/22 було стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частки від всіх видів доходів щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. На даний час син ОСОБА_5 повнолітній.
Окрім того вказав, що з моменту винесення рішення погіршився стан його здоров'я, на даний час він є особою з інвалідністю третьої групи. Причина інвалідності - травма, пов'язана з проходженням військової служби. Відповідно до висновку МСЕК позивачу протипоказана важка фізична праця.
Оскільки один з трьох дітей на даний час є повнолітнім, враховуючи значне погіршення стану здоров'я, вимушений постійно лікуватися і витрачати кошти на ліки, позивач не має можливості сплачувати і надалі аліменти у визначеному рішенням Надвірнянського районного суду розмірі, тому просить зменшити розмір стягуваних аліментів з 1/2 частки на 1/4 частку від всіх видів його доходів щомісячно.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів передано за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 14.11.2024 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів передано за підсудністю до Краснокутського районного суду Харківської області.
Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 16.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 30.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача - адвокат Микитюк Т.І. до судового засідання засобами системи "Електронний суд" надала заяву про розгляд цивільної справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 до суду надала заяву про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 без її участі, проти позову заперечує частково, не заперечує щодо стягнення 1/3 частки від доходу відповідача на утримання неповнолітніх дітей.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 179 СК України передбачено, що аліменти одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Приписами, закріпленими у ч.ч. 1 та 2 ст. 183 СК України, визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.05.2022 по справі №348/121/22 було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частки від всіх видів доходів щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
ОСОБА_1 під час проходження військової служби в результаті ведення бойових дій 30 червня 2022 року отримав поранення. Згідно постанови ВЛК на підставі статті 75а графи ІІ Розкладу хвороб - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
У зв'язку з отриманою травмою позивач проходить лікування, що підтверджується наданою медичною документацією - виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 05.03.2024 № 820833, ОСОБА_1 із 10.10.2022 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з проходженням військової служби, протипоказана важка фізична праця.
Окрім того, згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №242/25/926/В від 23.04.2025 № рішення 242/25/926/Р ОСОБА_1 з 01.04.2025 року встановлено третю групу інвалідності до 01.04.2027 року. Причина інвалідності - поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров'я, одержані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях.
За даних обставин, суд приходить до висновку про дійсність та істотність змін у становищі ОСОБА_1 , як платника аліментів, у порівнянні з тим, що існувало на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання дітей.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З наведеного вбачається, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан внаслідок отриманої тяжкої травми та встановленням інвалідності, що потребує додаткових витрат на лікування.
При розгляді справ про зміну розміру аліментів слід приймати до уваги, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, але такими доказами можуть бути, наприклад, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, а також інформація (витяг, довідка) про доходи з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, які містять, зокрема, дані щодо суми всіх доходів фізичної особи за відповідний період, витяги з Державних реєстрів про наявність рухомого та нерухомого майна, транспортних засобів. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року (справа № 758/8284/21).
При цьому, позивачем надано протокол за пенсійною справою - 0901011833 від 19.09.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 призначена пенсія згідно Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року в розмірі 8545,97 грн.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14.03.2025 ОСОБА_1 за період з липня 2024 року по грудень 2024 року нараховано та виплачено доходу: в серпні 2024 року - у розмірі 173670 грн, за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року інформація про доходи відсутня.
Окрім того, представником позивача долучені до матеріалів цивільної справи квитанції про сплату аліментів у квітні 2023 (у розмірі 172000 грн) та травні 2023 р (у розмірі 12400 грн).
Доказів про його майновий стан позивач не надав.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх із способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Частиною 4 ст. 273 ЦПК України визначено, що, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини, є загальновідомими та не потребують доказування.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Тобто доказування є юридичним обов'язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що спільні діти сторін проживають разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Із урахуванням наведених у статті 182 СК України та встановлених у судовому засіданні обставин, а саме, що після визначення судовим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області розміру аліментів на утримання дітей у позивача погіршився стан здоров'я (йому встановлена ІІІ група інвалідності), змінився матеріальний стан (отримував заробітну плату, на даний час отримує пенсію), що в контексті статті 192 СК України є підставою для зменшення стягуваних з нього аліментів на дітей, а також, що основна відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, покладається на батьків, враховуючи право дитини на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати її до повноліття, як спосіб захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши надані сторонами докази, з урахуванням часткового визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , доходить висновку, що справедливим буде зменшити розмір аліментів з 1/2 частки до 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягувати аліменти у зменшеному розмірі від дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття, тим самим задовольнивши позовні вимоги частково.
Суд вважає, що такий розмір аліментів (1/3 частина від доходу позивача: 8545,97 грн / 1/3 = 2820 грн) на дітей, відповідатиме їхнім інтересам, становитиме більше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на 2025 рік (3196 грн / 2 = 1598 грн), та забезпечить збалансованість розподілу та рівної участі батьків в утриманні дітей, захисту прав неповнолітніх дітей, які проживають окремо від батька.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст.185 Сімейного кодексу України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
При цьому суд зазначає, що згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти, присуджені відповідно до вимог ст. 192 СК України сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а не з моменту подання цивільного позову до суду.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.05.2022 по цивільній справі №348/121/22.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Припинити стягнення аліментів на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.05.2022 (справа №348/121/22), починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Представник позивача: адвокат Микитюк Тетяна Іванівна, АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя Каліберда В. А.