Справа №: 401/1156/15-к
провадження №: 1-о/398/2/25
Іменем України
"10" червня 2025 р. м.Олександрія
Колегія суддів Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими обставинами,
02 січня 2023 року до Світловодського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_6 від 12 грудня 2022 року про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими обставинами. Свою заяву обґрунтовує тим, що злочину він не вчиняв, його вчинила інша особа - ОСОБА_8 , а він був очевидцем. На його думку, такі завідомо неправдиві показання обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, є нововиявленою обставиною відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК України. У зв'язку із зазначеним, просив переглянути зазначений вирок.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.01.2025 скасовано ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2024 року про відмову у відкритті провадження за заявою та призначено новий розгляд заяви засудженого ОСОБА_6 у тому ж суді в іншому складі суду.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали заяву про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими обставинами та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви засудженого ОСОБА_6 з тих підстав, що наведені останнім обставини не є нововиявленими, оскільки ці обставини були предметом перегляду за попередніми заявами засудженого з аналогічними вимогами.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст.115КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2015 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 змінено у частині вирішення долі речових доказів, в іншій частині вирок залишено без зміни.
Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 щодо перегляду вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 липня 2015 року.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.459КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Таким чином, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення справи.
Засуджений ОСОБА_6 у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що злочин за ч. 1 ст. 115 КК України, за який його було засуджено, вчинив ОСОБА_8 , а він був очевидцем вбивства останнім потерпілого ОСОБА_9 , до якого засуджений прийшов домовитись, щоб встановити у його саду свою пасіку.
Під час досудового розслідування кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України, судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій засуджений ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, пояснив, що 21 січня 2015 року зранку вони спільно з ОСОБА_9 снідали, у цей час між ними виникла сварка з приводу неможливості нормального спілкування, після чого вони почали ображати один одного. У цей час ОСОБА_9 вхопив ніж, який лежав на столі та намагався вдарити ОСОБА_6 , а він в свою чергу взяв праску, яку приготував для прасування власного одягу та, відбивши удар ОСОБА_9 , наніс у його голову кілька потужних ударів, від чого той впав на підлогу. Впевнившись у тому, що ОСОБА_9 мертвий, ОСОБА_6 прибрав у хаті та поклав тіло ОСОБА_9 у диван, а сам зателефонував до міліції, після чого пішки пішов до міста Світловодськ та розповів працівникам міліції про вбивство. У вчиненому розкаявся, повідомив, що не бажав настання таких тяжких наслідків, а лише захищався, але не розрахував сили та спричинив ОСОБА_9 тяжкі ушкодження праскою, про що зазначено у вироку Світловодського міськрайонного суду від 20 травня 2015 року.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_6 визнав свою причетність до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , від яких останній помер, заперечуючи лише наявність свого умислу на заподіяння смерті. Такі ж показання засуджений надав і у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до змісту зазначеного вироку від 20.05.2015 суд на підтвердження винуватості ОСОБА_6 та доведеності його вини в умисному вбивстві ОСОБА_9 , окрім показань самого ОСОБА_6 , також послався на інші докази, а саме: показання потерпілої ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; відомості, які містяться у протоколах огляду місця події від 22.01.2015 та від 23.01.2015, протоколі слідчого експерименту від 24.01.2015 за участю ОСОБА_6 ; висновки судових експертиз; речові докази, які узгоджуються між собою. Так, в судовому засіданні Світловодського міськрайонного суду під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 був досліджений протокол проведення слідчого експерименту від 24.01.2015 та відеозапис до протоколу, який був переглянутий в ході судового розгляду. Згідно відеозапису ОСОБА_6 у присутності захисника добровільно, без примусу розповів про обставини вбивства ОСОБА_9 та показав на місці як наносив удари праскою потерпілому.
Згідно пояснень свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , зазначених у вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2015, вони взагалі не зазначають, що бачили ОСОБА_16 у дворі потерпілого.
Причетність ОСОБА_16 до вчинення вбивства ОСОБА_9 перевірялась в ході досудового розслідування, він був допитаний як свідок і ці обставини були відомі суду під час судового розгляду.
Вина ОСОБА_6 підтверджена сукупністю доказів, які були перевірені у судовому засіданні та яким надано належну правову оцінку під час розгляду кримінального провадження у судах першої та апеляційної інстанцій.
Наведені у заяві ОСОБА_6 обставини не є нововиявленими, оскільки були відомі засудженому під час досудового розслідування, судового розгляду справи та ухвалення вироку суду.
Інших обставин, які б могли бути визнані нововиявленими у розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України, засуджений та його захисник не навели.
Суд звертає увагу, що під час провадження за нововиявленими обставинами дослідженню підлягають саме нововиявлені обставини, які існували на час розгляду справи та не були відомі сторонам кримінального провадження, а не дослідження нових доказів, зокрема допит свідків, про що було заявлено засудженим.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що зміна правової позиції (версії) захисту не є нововиявленими обставинами у розумінні положень, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України та не є обставинами, що відповідають критеріям, визначеним в п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України.
Також, колегія суддів звертає увагу, що з цих же підстав судом раніше розглядалась заява засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, за результатами розгляду якої постановлену ухвалу Світловодським міськрайонним судому Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року про залишення заяви засудженого про перегляд за нововиявленими обставинами вироку цього місцевого суду від 20 травня 2015 року без задоволення. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року зазначену ухвалу залишено без зміни, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_17 без задоволення. Постановою Касаційного кримінального суду від 09 квітня 2020 року ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року залишено без зміни, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Крім того, колегія суддів враховує, що з наведених у заяві засудженого від 12.12.2022 підстав Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області вже розглядалася заява ОСОБА_6 від 03.12.2019,яка надійшла до суду 12.12.2019, про перегляд вироку за нововиявленими та виключними обставинами, та ухвалою суду від 13 травня 2021 року заяву ОСОБА_6 від 03.12.2019 залишено без задоволення. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 2 вересня 2021 року залишено без змін ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року. Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 2 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_6 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 травня 2021 року залишено без змін.
За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Конституції України у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зокрема, Конвенція не гарантує право на поновлення розгляду у справі, в якій винесено остаточне рішення (справи: «Brumarescu V. Romania», «Козак проти України», «Кучеренко проти України», «Хосе Марія Руїз Матеос та інші проти Іспанії»).
В рішеннях у справах «Рябих проти Росії», «Науменко проти України», «Устименко проти України» та «Желтяков проти України», «Праведная проти Росії», «Попов проти Молдови» та «Пономарьов пороти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що: процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду; сторони не мають ставити питання про перегляд рішення, яке набрало законної сили, лише з метою досягнути нового слухання справи; право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Юридична визначеність передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає у тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував: принцип остаточності судового рішення означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду й ухвалення нового рішення у справі.
Суть заяви ОСОБА_6 зводиться фактично до його незгоди з доказами у кримінальному провадженні, які раніше вже досліджувались та оцінювалися судами першої та апеляційної інстанцій. Будь-яких об'єктивних даних, а тим більше нових даних, які не були предметом розгляду судами, ОСОБА_6 не надано.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими обставинами без задоволення.
Керуючись ст. 372, ч. 2 ст. 376, ст.ст. 459, 466, 467 КПК України, колегія суддів
Залишити заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року за нововиявленими обставинами без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 10.06.2025 року о 16.30.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3