Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
12.06.2025 394/551/25
1-кс/394/10/25
про відвід та самовідвід судді
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі
судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді та головуючого ОСОБА_4 про самовідвід в кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121230000073 від 28.04.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України
В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 заявив відвід головуючому у справі судді ОСОБА_4 , так як він представляє його інтереси як адвокат в кримінальному провадженні відносно нього, вважає, що дана обставина може викликати сумнів у його неупередженності та об'єктивності при розгляді даної справи, крім того головуючим було заявлено самовідвід з тих же підстав, з метою недопущення сумніву та забезпечення довіри до судової влади вважає доцільним заявити самовідвід.
З метою оперативного розгляду заяв та подальшого розгляду кримінального провадження, суд ухвалив проводити розгляд заяв про відвід судді у відсутності учасників провадження, які вже висловили свою думку під час заявлення суддею самовідводу в залі судового засідання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах якого заявлено самовідвід, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України до завдань кримінального провадження віднесено, зокрема, застосування належної процедури до кожного учасника кримінального провадження.
Положення ст. 75 КПК України визначає підстави відводу (самовідводу) судді. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституціїі законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов'язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
Відповідно до ст.ст. 5,6 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду. Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання та публічну критику. Незалежність судді означає, що при здійсненні своїх повноважень він керується тільки законом і ніхто не має права давати йому будь-які вказівки або прямими чи непрямими способами впливати на нього. Судді мають бути незалежними у тому числі від впливу урядових чиновників, засобів масової інформації, громадської думки, впливу членів родини.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі. При цьому, основним обов'язком судді є неупереджений розгляд справ, факт необ'єктивності має бути конкретизованим, а не абстрактним чи вірогідним. Суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного.
Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тобто фактично законодавець визначив практику Європейського суду з прав людини частиною кримінального процесуального законодавства України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Згідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. З аналізу змісту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідує, що саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді є підставою для його відводу.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Право на розгляд справи неупередженим судом є частиною Конституційних гарантій судочинства, а також передбачається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу або самовідводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений відносно будь-якої сторони.
Згідно вимог ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, суддя вважає, розгляд заяви про відвід судді в рамках цієї справи можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.
У п.п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуга проти України» зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обгрунтованими. Така ж сама позиція ЄСПЛ викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Слід зазначити, що здійснюючи функцію розгляду справ, судді співпрацюють з органами прокуратури, поліції, адвокатури, однак це не є та не може бути підставою для відводу, в т.ч. самовідводу, судді від участі в справі.
Захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого (ч. 1 ст. 47 КПК України). Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК України особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник у випадках, якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги. Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст. 78 КПК, захисник зобов'язаний заявити самовідвід.
При цьому, неприпустимість конфлікту інтересів передбачена у статті 9 Правил адвокатської етики, за приписами якої під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
Відповідно до пункту 1 рішення Ради суддів України від 04.11.2016 року № 75 Рада суддів України також роз'яснила, що при виникненні конфлікту інтересів під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є: розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, відвід і самовідвід. У випадку, коли за наслідками розкриття інформації відвід не заявлено - конфлікт інтересів вважається врегульованим. Згідно листа Ради суддів України від 02.08.2023 року № 9рс-385/23 при визначенні наявності або відсутності конфлікту інтересів слід перш за все виходити з приватного інтересу судді, який розглядає конкретну справу, та можливості впливу такого приватного інтересу на об'єктивність чи неупередженність рішення такого судді.
З аналізу норм Закону України «Про запобігання корупції» для правильного застосування суддею заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановити обов'язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємовз'язку: - наявність приватного інтересу судді; - посадові повноваження судді; - суперечність між приватним інтересом і посадовими повноваженнями.
Саме по собі здійснення захисником захисту обвинуваченого у межах кримінального провадження та надання правової допомоги судді в межах іншого кримінального провадження не свідчить про те, що інтереси обвинуваченого та головуючого суперечать, будь-яких даних про особисту заінтересованість в результатах провадження або інших проявів безсторонності під час розгляду справи учасниками суду не надано.
У той же час суд вважає необхідним зазначити, що саме тільки посилання в заяві на факт взаємовідносин як судді і адвоката за умови дотримання, як суддею своїх професійних обов'язків та забезпечення об'єктивного і неупередженого розгляду справи, коли ніякі соціальні взаємовідносини судді чи будь-які інші стосунки або втручання з боку будь-кого не мають впливати на поведінку судді при здійсненні правосуддя та ухваленні судових рішень, так і забезпечення адвокатом виконання своїх професійних обов'язків щодо захисту інтересів клієнта з дотриманням вимог законності і максимальної незалежності від будь-якого впливу, в тому числі від впливу своїх особистих інтересів, тобто дотримання, як суддею так і адвокатом Кодексу суддівської етики та Правил адвокатської етики відповідно та інших вимог чинного процесуального законодавства України в сфері судоустрою, правосуддя та адвокатської діяльності підставою для відводу чи самовідводу судді згідно вимог ст. 75 КПК України бути не може. Можливі суто ділові стосунки, на які зроблено посилання в заяві судді, самі по собі не свідчать про його упереджене ставлення до обвинуваченого під час судового провадження й таких даних заяви про відвід та самовідвід не містить.
Обставина, на яку зроблено посилання, не перешкоджає участі судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025121230000073 від 28.04.2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 78, 80, 81 КПК України, суд,-
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід головуючого в справі судді ОСОБА_4 та заяви про самовідвід в кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121230000073 від 28.04.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 358 КК України - відмовити
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя