Справа № 345/1626/25
Номер провадження 2/350/433/2025
11 червня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І.Стислий виклад позицій сторін:
представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №21.01.2024-100002716 від 22.01.2024 у розмірі 17820,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_2 22.01.2024 було укладено кредитний договір №21.01.2024-100002716, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 9000,00 грн. строком на 42 дні, зі строком повернення 03.03.2024 року. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Сторони домовилися за ініціативою та на підстві звернення позичальника продовжити строк , на який надається кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даного додаткового договору викласти норми,встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повренення (виплати) кредиту, первинний період користуванн кредитом, строк дії договору в наступній редакції: строк на який надається кредит - 60 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту -20.03.2024 року.
Тобто ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 20.04.2024, утворилась заборгованість у розмірі 17820 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 грн., по процентам в розмірі 8820грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У судове засідання представник позивача не з'явилася, однак в позовній заяві просив розгляд даної справи провести без його участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання також не прибув, хоча був повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи. Водночас подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, також зазначив, що позов визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.04.2025 року цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 передано на розгляд до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19.05.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
11.06.2025 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від відповідача поступила заява про розгляд справи у його відсутності, у якій він також зазначив, що позов визнає в повному обсязі.
Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно із вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Враховуючи, що відповідач позов визнав, визнання ним позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання ним позову та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у судовому засіданні.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ТОВ «Споживчий центр» було розміщено пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 32-38).
Відповідно до заявки на укладення кредитного договору №21.01.2024-100002716, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), з якою позичальник ознайомився 21.01.2024 року, ОСОБА_1 надається кредит на наступних умовах: сума кредиту - 9000 грн.; строк, на який надається кредит, 42 дні з дати його надання; дата повернення кредиту 03.03.2024; процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку на який надається кредит (а.с. 38-39).
Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та заявка, яка є частиною кредитного договору, підписані позичальником електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора Е931.
Відповідно до пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) - звернення позичальника, ОСОБА_1 продовжили строк на який надається кредит з 40 днів до 60 днів з дати його надання та змінили дату повернення (виплати) кредиту на 20.03.2024 року (а.с.26-27).
Згідно з квитанцією системи LIQPAY, видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №21.01.2024-100002716 від 21.01.2024 здійснювалася за допомогою вказаної системи, зокрема, ІD операції - 2417550816; дата: 22.01.2024; сума 9000,00 грн. (а.с. 28).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №21.01.2024-100002716 від 21.01.2024, у відповідача наявна заборгованість в сумі 17820,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 грн., по процентам в розмірі 8820 грн. (а.с.25).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором №21.01.2024-100002716 від 21.01.2024 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору та умов, які визначені в Паспорті споживчого кредиту, з якими він погодився, що підтвердив електронним підписом.
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 17820,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000 грн., по процентам в розмірі 8820 грн.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем договору №21.01.2024-100002716 від 21.01.2024, а зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, також визнання ним позову, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованою, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 17820,00 грн.
V. Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00010380 від 07.04.2025 (а.с. 10).
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -
Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №21.01.2024-100002716 від 21.01.2024 у розмірі 17820 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО: 305299, р/р НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.М. Бейко