Справа № 345/1100/25
Номер провадження 2/350/352/2025
(заочне)
11 червня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4177740 від 24.03.2021 у розмірі 8415,98 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу. Справу просить розглядати за відсутності позивача, проти заочного рішення не заперечує.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.03.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», відповідач подав заявку на отримання кредиту №4177740. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті Товариства. Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки, ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №4177740 від 24.03.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.
Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №4177740 від 24.03.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3000 грн. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства.
13.09.2021 згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №07Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним Договором №4177740 від 24.03.2021на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Згідно з Договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 8415,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2588 грн.; заборгованість за відсотками 5527,98 грн.; заборгованість за комісійними винагородами 300 грн.; заборгованість за пенею 0 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника ТзОВ «Діджи Фнанс», щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від10.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши справу до розгляду із повідомленням учасників справи.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.06.2025 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
На підставі анкети-заяви на кредит №4177740 від 24.03.2021 (а.с.27) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладеного Договір про споживчий кредит №4177740 від 24.03.2021 (а.с. 27, 58-65).
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 , 1.4 вказаного договору розмір кредиту становив 3000 гривень, строк кредиту 15 днів з 24.03.2021. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 08.04.2021.
Згідно з графіком платежів за договором про споживчий кредит №4177740 від 24.03.2021 ОСОБА_1 був ознайомлений із графіком платежів по вказаному договору (а.с.66).
ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу на виконання умов договору №4177740 від 24.03.2021 кошти в розмірі 3000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №42270717 від 24.03.2021 (а.с. 70).
Згідно з умовами договору факторингу №07Т від 13.09.2021 (а.с.39-44) та витягу з додатку до договору факторингу (а.с. 34) та додатків №1, 2, 3, 4, 5 до вказаного договору (а.с.45-50), ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №4177740 від 24.03.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №4177740 від 27.04.2021, а також з витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 встановлено, що залишок боргу на момент відступлення прав вимоги складає 8415,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2588 грн.; заборгованість за відсотками 5527,98 грн.; заборгованість за комісійними винагородами 300 грн.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.
Відповідно до змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України, окрім іншого передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
При цьому, статтею 12 ЦПК України установлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Як передбачено у п. 3 ч.1 ст.3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_2 було укладеного договір про споживчий кредит №4674164 від 27.04.2021.
10.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №4674164 від 27.04.2021на користь ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Враховуючи те, що ТОВ «Мілоан», як первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого суд не встановив, а відповідач не надав, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ «Діджи Фінанс», суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідача.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження існування у ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за невиконання кредитного договору №4177740 від 24.03.2021, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на положення ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією від 28.02.2025 №4177740 (а.с.17) підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що за положеннями ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги №01/11 від 12.02.2025, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатським бюром «Анастасії Міньковскої», детальний опис робіт (а.с. 38,52-57 ).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача судових витрат також підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст.525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором №4177740 від 24.03.2021 у розмірі 8415 (вісім тисяч чотириста п'ятнадцять) гривень 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", місцезнаходження: м. Бровари, вул. Київська, 243-А, Київська область, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_1 в АТ “СЕНС БАНК» МФО: 300346
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя А.М. Бейко