Справа № 216/1579/25
провадження №2/216/1608/25
02 червня 2025 року
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Стартановича Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання Кравець А.С.,
без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі суду міста Кривому Розі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до інформації, яка надійшла на адресу виконкому, квартира за вказаною вище адресою, знаходиться зачиненою, площею 20,7 кв.м. і в якій ніхто не проживає, будь - які речі в ній відсутні (кімната не приватизована).
За відомостями, що містяться в реєстрі територіальної громади м. Кривий Ріг (довідка від 17.02.2025 року) у зазначеній кімнаті на теперишній час зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена громадянка набула право на проживання у кімнаті АДРЕСА_2 відповідно до ордера на жиле приміщення від 04.11.2015 року №225, виданого ліквідатором ВАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування». Однак, вищевказана громадянка з 2018 року (майже 7 років) не проживає у кімнаті АДРЕСА_2 . Місце її знаходження невідомо, про щ обуло зясовано під час обстеження зі складанням відповідного акту в присутності керівника та членів правління ОСББ «Старовокзальна оселя».
Фактично ніхто не проживає в кімнатіі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймає, її особистих речей в квартирі немає і взагалі кімнатою не цікавиться. Де саме відповідач перебуває, їй невідомо. Оскільки відповідач не має наміру добровільно знятися з реєстрації, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду клопотання, в якому просить розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення за наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 47, 48 Конституції України закріплено право громадян на житло, як найважливішою ланкою соціально-економічного права.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, на підставі ордеру на жиле приміщення № 225, виданого 04.11.2015 року на підставі рішення виконкому Центрально-Міської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу № 558 від 25.05.2016року, ОСОБА_1 було надано в користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач згідно рішення Криворізької міської ради від 25.05.2016 року № 558 отримав згоду на безоплатне прийняття об'єктів житлового фонду від ВАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування» до комунальної власності територіальної громади міста.
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб АДРЕСА_1 від 14.03.2025 року, зареєстрована: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.11.2015 року по теперішній час.
Згідно Акту обстеження житлового будинку АДРЕСА_3 від 08.01.2025 року було встановлено, що за адресою - АДРЕСА_1 з 2018 року не проживає ОСОБА_1 , протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, статтею 379 ЦК України зазначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно до ч.2 ст.327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України «При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців».
Відповідно до ст.72 Житлового кодексуУкраїни «Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавлення права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.
З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016р. у справі №6-709цс16, в якій Суд прийшов до висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-якій час.
Як зазначають у своєму позові позивач їй необхідно визнати відповідача таким, що втратив право користування кімнатою для зняття з реєстраційного обліку, у зв'язку з тим, що вона більше шести місяців не проживає за вищезазначеною адресою, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги Виконавчого комітету Центрально-Міського районної у місті ради є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 76, 81, 263, 265, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги виконавчого комітету Центрально-Міського районної у місті ради до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.06.2025 року.
Суддя Дмитро СТАРТАНОВИЧ