10 червня 2025 року м.Суми
Справа №585/2510/24
Номер провадження 22-ц/816/706/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Сумська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2024 року, у складі судді Євлах О.О., ухвалене у м. Ромни, повний текст якого складено 16 вересня 2024 року,
03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Свої вимоги мотивував тим, що Наказом голови президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок №183-к від 15 січня 2019 року звільнено його 15 січня 2019 року з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з учиненням ним винних дій, які дають підстави втрати довіри до нього, як до працівника, що безпосередньо обслуговує грошові цінності (займається їх розподілом).
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23.11.2020 року у справі №585/2261/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, громадської організації «Українське товариство мисливців і рибалок», треті особи: ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у Сумській області, про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення № 183-К від 15.01.2019 року, відмовлено.
Постановою Сумського апеляційного суду від 17.02.2021 року у справі №585/2261/19 визнано незаконним та скасовано наказ президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок №183-К від 15 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок.
Постановою Сумського апеляційного суду від 03.11.2022 року у справі №585/2518/21 стягнуто з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь ОСОБА_1 150000 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 січня 2019 року по 17 лютого 2021 року з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.
Постановою Сумського апеляційного суду від 03.11.2022 року у справі №585/2518/21 встановлено, що наказ про скасування наказу та поновлення його на роботі було видано Сумською ОО УТМР 03 серпня 2021 року.
Отже, з відповідача на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 17.02.2021 року по 03.08.2021 року, тобто 5 місяців та 16 днів.
Постановою Сумського апеляційного суду від 03.11.2022 року у справі №585/2518/21 встановлено, що з наданої позивачем індивідуальної відомості про застраховану особу вбачається, що розмір проведених Роменською РО УТМР виплат ОСОБА_3 в листопаді 2018 року становить 5073 грн 64 коп., а у грудні 2018 року 5034 грн. 91 коп.
Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» мінімальна заробітна плата з 01 квітня 2024 року становить 8000 грн.
Посилаючись на викладені обставини, беручи до уваги те, що станом на час проведення розрахунку розмір його заробітної плати є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата підлягає розрахунку з установленого розміру мінімальної плати 8000 грн, що становить: 8000 грн. х 5 міс. + 8000 грн. х 16/31 = 44129 грн, які просив стягнути на свою користь.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботу, відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводить своє право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 17.02.2021 року по 03.08.2021 року, тобто 5 місяців та 16 днів, у розмірі 44129 грн.
Вважає, що зроблені Роменським міськрайонним судом Сумської області висновки та ухвалене відповідно до них рішення від 10 вересня 2024 року, суперечить обставинам, встановленим постановою Сумського апеляційного суду від 03.11.2022 року у справі №585/2518/21, висновкам щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №711/8446/16-ц, від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19, від 25.04.2023 року у справі №380/15245/22, та вимогам ст. 236 КЗпП України, ст.ст. 82, 89, 263 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок - адвокат Коваленко О.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Зазначає, що Сумська обласна організація УТМР не є стороною трудового спору та не є роботодавцем для позивача, а отже і не повинна сплачувати середній заробіток за час вимушеного прогулу. Трудовий спір з працівником міг лише виникнути з роботодавцем (Роменська районна організація УТМР), що не одноразово доводилося в судовому порядку та під час примусового виконання рішення суду.
Апелянт посилається на постанову Сумського апеляційного суду від 03.11.2022 року по справі № 585/2518/21, як на підставу стягнення середнього заробітку саме з Сумської обласної УТМР, але предметом позову по справі № 585/2518/21 лише є стягнення середнього заробітку з Роменської організації УТМР.
Відмовляючи у стягнення середнього заробітку з 18.02.2021 по 30.08.2021 (тобто, проміжок часу після винесення судом рішення про поновлення та до видання наказу про поновлення ), судом взято до уваги поведінку та вину Роменської РО УТМР, а саме те, що відповідач не міг винести наказ про поновлення, оскільки не має на це повноважень та враховуючи те, що відповідно до ст. 235 КЗпП України остання обмежує строк нарахування середнього заробітку в 1 рік.
У даній справі не було предметом розгляду питання, що саме Сумська обласна організація УТМР має компенсувати середній заробіток.
Також, не погоджується з розрахунком позивача, який просить стягнути середній заробіток з розрахунку мінімальної заробітної плати встановленої на 2024 рік, тоді як просить стягнути за період з 18.02.2021 р. по 03.08.2021 р.
Крім того, просив стягнути на користь відповідача з позивача витрати на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги у розмірі 7000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Згідно постанови Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок № 11-2 від 20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади голови Президії та ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та доручено голові президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Харченко Ю.С. документально оформити звільнення із займаної посади ОСОБА_1 із виданням відповідного наказу про звільнення у відповідності до Кодексу законів про працю України та вивести із складу керівників органів Українського товариства мисливців і рибалок (а.с.39-40).
Згідно постанови президії Всеукраїнської ради УТМР №13-3 від 20 грудня 2018 року виключено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із членів УТМР, позбавлено звання «Почесний член УТМР» та визнано вважати недійсним посвідчення «Почесного члена УТМР» №2897, видане 21.06.2006 року президією Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок на ім'я ОСОБА_1 (а.с.40-1 на зв.-42)
Постановою Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року визнано незаконним та скасовано наказ президії ради Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок №183-К від 15 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР (а.с.43-46).
Постановою Верховного Суду України від 02 червня 2021 року касаційну скаргу Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок залишено без задоволення. Постанову Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року залишено без змін (а.с. 10-17).
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до Сумської обласної організації УТМР, Роменської районної організації УТМР, третя особа :Громадська організація» Українське товариство мисливців і рибалок», про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Скасовано наказ Сумської обласної організації УТМР №142 «Про звільнення з посади голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР від 03 серпня 2021 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР. Стягнуто з Роменської районної організації УТМР на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням з 04 серпня 2021 року по 02 грудня 2021 року.(а.с.47-53)
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року відмовлено Сумській обласній організації УТМР у роз'яснення постанови Сумського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року (а.с.55-56).
Постановою Сумського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 вересня 2021 року скасовано, в задоволенні заяви Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено (а.с. 7-9, 57-59).
Постановою Сумського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь ОСОБА_1 150000,00 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 січня 2019 року по 17 лютого 2021 року з утриманням цієї суми установлених законодавством податків та зборів (а.с. 18- 20).
Згідно постанови від 27 липня 2024 року відкрито виконавче провадження ВП № 66278850 з виконання виконавчого листа №2/585/27/20 виданого 12 липня 2021 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (а.с. 37-38).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що Сумська обласна організація УТМР має делеговані повноваження на видачу наказу і не має права самостійно вирішувати кого приймати на роботу, а кого звільняти, виконувати судове рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 мала Роменська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок, тому відповідач не може нести відповідальність за несвоєчасне поновлення на роботі
Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 КЗпП України.
Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
На підставі ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці, а згідно ст. 24 цього Закону своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
За вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця.
В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Абзацом 4 п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 передбачено, що якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції правильно встановив, що Сумська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок не є роботодавцем, а лише виконує делеговані повноваження Президії ради Сумської обласної організації УТМР, тобто функцію з видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 , фактично рішення про звільнення було прийняте Президією Всеукраїнської організації УТМР, тому положення ст.ст. 235, 236 КЗпП України не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами.
При цьому, постановою Роменського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (п. Суми) про відкриття виконавчого провадження ВП № 66278850 з виконання виконавчого листа №2/585/27/20 виданого 12.07.2021 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови ради та президії ради Роменської районної організації УТМР встановлено, що виконувати судове рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 мала саме Роменська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок (а.с. 37).
За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Не заслуговують на увагу колегії суддів посилання в апеляційній скарзі на постанову Сумського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року по справі № 585/2518/21, як на підставу стягнення середнього заробітку саме з Сумської обласної УТМР, оскільки предметом позову по справі № 585/2518/21 є лише стягнення середнього заробітку з Роменської організації УТМР. Питання, що саме Сумська обласна організація УТМР має компенсувати середній заробіток не було предметом розгляду у цій справі.
Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення на його користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
При визначенні розміру витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, колегія суддів виходить з того, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в апеляційному суді правнича допомога Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок надавалась адвокатом Коваленком О.І. на підставі укладеного Договору про надання юридичних послуг №449 від 01 липня 2024 року та ордеру від 01 липня 2024 року.
У п. 1.2. вказаного договору сторони домовилися, що під юридичними послугами розуміють: представляти та захищати інтереси клієнта у будь-якому статусі у Роменському міськрайонному суді Сумської області, Сумському апеляційному суді по справі №585/2510/24; складання та подання необхідних процесуальних документів, заяв, скарг, клопотань, заперечень, відводів, запитів, тощо; подання позовних заяв, відзивів, заперечень, скарг, доказів, пояснень та надання консультацій, пов'язаних з веденням справ.
Вартість послуг визначається у фіксованому розмірі - 7000 грн за представництво в суді першої інстанції. Розмір винагороди щодо участі у наступних інстанціях погоджується додатково (п. 2.1.). Всі платежі здійснюються на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно з Додатковою угодою №1 від 12 травня 2025 року до Договору №449 від 01 липня 2024 року сума гонорару адвоката за представництво в суді апеляційної інстанції визначається у фіксованому розмірі 7000 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до обумовленого у Договорі переліку правничих послуг при апеляційному перегляді адвокатом Коваленком О.І подавався відзив на апеляційну скаргу.
Згідно з платіжною інструкцією №5963 від 15 травня 2025 року СОО Українського товариства мисливців і рибалок сплачено «за юридичні, згідно дог. №449 від 01.07.2021 та додаткової угоди від 13.05.2025» 7000 грн.
Враховуючи складність справи, віднесення її до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, розгляд справи в порядку письмового провадження без проведення судових засідань, колегія суддів вважає, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу при апеляційному перегляді справи підлягають частковому відшкодуванню за рахунок позивача у розмірі 2000 грн.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367-369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 вересня 2024 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина