10 червня 2025 року м.Суми
Справа №582/410/24
Номер провадження 22-ц/816/712/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенко Світлани Юріївни
на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року, у складі судді Жмурченка В.Д., ухвалене в смт. Недригайлів,
01 квітня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивувало тим, що 30 вересня 2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1093-5322. Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредитні кошти в розмірі 16200 грн, зі строком кредитування 300 днів, базовий період - 14 днів, зі зниженою процентною ставкою 2,50% в день, стандартною процентною ставкою 3% в день. На виконання зазначених вимог ОСОБА_1 (позичальнику) було надано одноразовий ідентифікатор А136 для підписання кредитного договору № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року.
Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором, шляхом прийняття виконання зобов'язань, оскільки отримавши кредитні кошти не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, в тому числі, в разі отримання нею грошових коштів.
У порушення умов договору відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 07 березня 2024 року становить 76464,00 грн, з яких: 10800 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 65664,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Посилаючись на вказані обставини, застосувавши до позичальника програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у спосіб часткового списання заборгованості за нарахованими процентами, просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року в розмірі 41750,78 грн, де 10800 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 30950,78 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами а також судові витрати, пов'язані з розглядом позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року в розмірі 41750 грн 78 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кондратенко С.Ю., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вважає, що судом першої інстанції не прийняті заперечення відповідачки на позов про не доведення позивачем належними та допустимими доказами перерахування кредитних коштів на її картковий рахунок, вказаний у особистому кабінеті, а довідка про перерахування коштів від фінансово-кредитної установи не містить такої інформації.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ«УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що на підтвердження укладення кредитного договору № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року в електронній формі відповідачем з ТОВ«УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було надано до суду роздруківку тексту кредитного договору, підписаного одноразовим ідентифікатором «А136».
Вказує, що кредитні кошти у розмірі 16200 грн видані позивачем через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір №4010 від 02 грудня 2019 року про надання послуг в системі LiqPay, шляхом зарахування на картковий рахунок, вказаний позичальником в особистому кабінеті, що свідчить про виконання кредитодавцем своїх зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Твердження представника відповідачки про відсутність доказів перерахування саме такого платежу на платіжну картку ОСОБА_1 є безпідставними та не відповідають дійсності зважаючи на те, що інформація про перерахування їй коштів за договором № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року наявна у довідці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та міститься на 2 сторінці 26 рядок.
Лист (довідка) про перерахування коштів від АТ КБ «ПРИВАТБАН щодо видачі кредиту ОСОБА_1 за договором № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року та Довідка про перерахування суми кредиту № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року є достовірними і належними доказами перерахування відповідачці коштів у загальній сумі 16200 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2022 року о 13 год. 18 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1093-5322 у формі електронного документу з використанням електронного підпису А136 на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка), грошових коштів у розмірі 16200 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі стандартної процентної ставки - 2,50 % в день, стандартна процентна ставка - 3 % в день, строком на 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту - 27 липня 2023 року (а.с. 17-27).
Згідно з п. 10.1 договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.com.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Пунктом 10.3, 10.3.1. договору позичальник даним підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансових послу без нав'язування її придбання.
Згідно з п. 3.2., для укладення цього Договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення нового договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
Відповідно до умов розділу 4 Правил відповідач акцептував оферту (заповнюючи заявку на сайті товариства, добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначив інформацію про себе, реквізити банківської карти, на рахунок якої бажала отримати кредит (та ін.), тим самим підтвердив своє ознайомлення, погодження і зобов'язання неухильно дотримуватися Правил.
На підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, позивачем надано копію довідки про перерахування суми кредиту № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року, здійсненого через систему платежів LiqPay на платіжну карту № НОМЕР_1 (а.с. 16), а також копію інформаційної довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07 березня 2024 року про перерахування суми 16200,00 грн по договору № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року на рахунок « НОМЕР_1 » (а.с. 68-78).
Із довідки про укладений договір відповідно до якого надана фінансована послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 07.03.2024 року, встановлено що за кредитним договором № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року сума наданого кредиту становила 16200,00 грн, основний борг - 10800,00 грн, залишок відсотків - 65664,00 грн, залишок штрафів, комісій - відсутній, всього - 76464,00 грн (а.с. 49-56).
В матеріалах справи міститься копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) з викладеними умовами та положеннями, що підписані позичальником 30 вересня 2022 року електронним підписом ідентифікатором (одноразовим паролем): А136 (а.с. 28-41), а також Паспорт споживчого кредиту, інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит в сумі 16200,00 грн строком на 300 днів для особистих потреб, шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника, стандартна ставка 1095% (3 % в день), тип процентної ставки фіксований, комісія за видачу кредиту - не застосовується, дата надання інформації 30 вересня 2022 року, строк дії інформації та її актуальність визначена до 27 липня 2023 року (а.с. 41-45).
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом, яка станом на 07 березня 2024 року становить 76464,00 грн, з яких: 10800 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 65664,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року, суд першої інстанції виходив з того, що цей правочин укладений у спосіб визначений чинним законодавством з повним дотриманням вимог, із зазначенням умов кредитування, відповідачка не повернула в добровільному порядку отримані кредитні кошти, а тому права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання позичальника повернути суму фактично отриманих коштів та нарахованих відсотків за користування кредитом.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Підставами позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року, який було укладено в електронній формі за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такий висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
За ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачем здійснено відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення кредитного договору № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року.
Судом правильно встановлено обставини укладення між сторонами кредитного договору № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року, а саме, що кредитний договір між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено у формі електронного документу, із застосуванням одноразового паролю-ідентифікатора А136, для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Підписавши електронний договір № 1093-5322 від 30 вересня 2022 року ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту та засвідчив у встановленій законом формі свою обізнаність з усіма умовами кредитування, зокрема, погодився і з обумовленою у п. 4.10 договору орієнтованою загальною вартістю кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) - 162000,00 грн, що включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом - 145800,00 грн.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитом.
Відповідачем розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом, наданий позивачем, не спростований.
Цим розрахунком підтверджується несплата відповідачем заборгованості по кредитному договору, оскільки на погашення кредиту за весь час кредитування ОСОБА_1 вносила платежі не регулярно і в розмірах, яких не вистачало на погашення заборгованості за основною сумою боргу, що свідчить про свідоме порушення нею умов кредитного договору та не повернення кредитних коштів.
Також із вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що:
- з 30.09.2022 року по 10.11.2022 року (включно) - нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору;
- 13.10.2022 року відповідачкою було внесено платіж у розмірі 6000 грн, з яких: 5670 грн було враховано на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а 330 грн було враховано на погашення основного боргу;
- 27.10.2022 року відповідачем було внесено платіж у розмірі 7000 грн, з яких: 5554,50 грн було враховані на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а 1445,50 грн було враховано на погашення основного боргу;
- 11.11.2022 року нарахування процентів відбулося за стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 %, у зв'язку із наявністю простроченої заборгованості. У цей же день відповідачем було внесено платіж у розмірі 6000 грн, з яких: 5481,28 грн було враховані на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а 518,72 грн було враховано на погашення основного боргу;
- за період з 12.11.2022 року по 25.11.2022 року (включно) нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% за кожен день користування кредитом;
- за період з 26.11.2023 року по 29.11.2023 року (включно) нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 %, з зв'язку із наявністю простроченої заборгованості;
- 29.11.2022 року відповідачкою було внесено платіж у розмірі 7000 грн, з яких: 6535,64 грн було враховано на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а 464,36 грн було враховано на погашення основного боргу;
- за період з 30.11.2022 року по 13.12.2022 року (включно) нараховано процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% кожен день користування Кредитом;
- 11.11.2022 року нарахування процентів відбулося за стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 %, у зв'язку із наявністю простроченої заборгованості. У цей же день відповідачем було внесено платіж у розмірі 7549,22 грн, з яких 5107,80 грн було враховано на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а 2441,42 грн було враховано на погашення основного боргу;
- за період з 15.12.2022 року по 28.12.2022 року (включно) нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно знижка на користування кредитом.
- за період з 29.12.2022 року по 02.01.2023 року (включно) нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 %, зв'язку із наявністю простроченої заборгованості;
- 02.01.2023 року відповідачкою було внесено платіж у розмірі 5700 грн, з яких: 5500 грн було враховані на погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а 200 грн було враховано на погашення основного боргу;
- за період з 03.01.2023 року по 16.01.2023 року (включно) нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінне виконання умов договору;
- за період з 17.01.2023 року по 26.07.2023 року (включно) нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 %, у зв'язку із наявністю простроченої заборгованості.
Наданим розрахунком заборгованості підтверджується, що після закінчення строку кредитування, а саме після 26 липня 2023 року, нарахування процентів за користування кредитом було зупинено (а.с. 53).
Позивачем не здійснювалося нарахування будь-яких штрафних санкції за порушення умов договору та не ставилося питання про стягнення неустойки, а заявлялися вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту та заборгованості за нарахованими відсотками у передбаченому договором розмірі.
Колегія суддів також враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Отже, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кондратенко Світлани Юріївни залишити без задоволення.
Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина