Номер провадження: 22-ц/813/1657/25
Справа № 523/15493/18
Головуючий у першій інстанції Середа І. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
08.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.05.2024 у складі судді Середи І.В.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконними і протиправними та скасування наказів №101 від 31.08.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та №109 від 01.10.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», у зв'язку з тим, що вони не відповідають нормам Конституції та законів України, положенням Статуту підприємства.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що накази незаконні, протиправні, необґрунтовані, дискримінаційні, суперечливі, видані роботодавцем з грубим порушенням процедури притягнення працівника, що є членом виборного органу профспілкової організації до дисциплінарної відповідальності, та такими, що підлягають скасуванню повністю. В тексті наказу №101 від 31 серпня 2018 року зазначено про підвищення нею голосу та використання ненормативної лексики, при цьому така обставина носить загальний, неконкретний, невизначений, беззмістовний характер і не підтверджена жодним належним та допустимим доказом, так і в акті до цього наказу не було зазначено і конкретизовано, який саме вид ненормативної лексики були застосовані позивачкою. При цьому, роботодавець, яким є голова правління, або виконуючий обов'язки голови правління не вимагав від неї пояснень. Особи, які підписували акт про порушення етики службових стосунків від 3 серпня 2018 року не підтверджують своїх повноважень на складення такого роду актів та є підлеглими по відношенню до ОСОБА_2 , знаходяться в організаційній та трудовій залежності від нього. Наказ містить безпідставне посилання на Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату Державної адміністрації залізничного транспорту України, затверджені Конференцією трудового колективу апарату Державної адміністрації залізничного транспорту України протокол від 18 березня 2011 року, який був локальним нормативно-правовим актом, втратив свою юридичну силу 06 серпня 2014 року. Предметом регулювання мав внутрішній трудовий розпорядок працівників апарату Державної адміністрації залізничного транспорту України, яка знаходиться в стані припинення, а не працівників ПАТ «Українська залізниця». ОСОБА_2 не мав юридичного статусу складати, підписати і направити 08.08.2018 на адресу т.в.о Голови правління доповідну записку у правовому статусі директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення, і підписана в якості заступника цього Департаменту. Крім того, позивачка не знаходилася в підпорядкуванні ОСОБА_2 , який був директором Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень АТ «Укрзалізниця». Нею було подано заяву на ім'я т.в.о. Голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцова С.П. про переведення з одного структурного підрозділу (ліквідованого - Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення) до іншого структурного підрозділу (новоутвореного - Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень), однак питання не було вирішено. Також позивачка посилалася на невідповідність вимогам внутрішніх нормативних актів.
Позиція відповідача в суді першої інстанції
У відзиві на позовну заяву, АТ «Українська залізниця» заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що вимоги є безпідставними та незаконними, а обставини, на які посилається позивач недоведеними та необґрунтованими. Позивачку було ознайомлено з посадовою інструкцією та Правилами трудового розпорядку, і за неналежне виконання посадових обов'язків і грубе порушення трудової дисципліни їй 31 серпня 2018 року оголошено догану. Надавати пояснення вона відмовилася, про що був складений акт. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату Державної адміністрації залізничного транспорту України , затверджені Конференцією трудового колективу апарату Державної адміністрації залізничного транспорту України протокол від 18 березня 2011 року, розроблялися відповідно до вимог законодавства і є обов'язковими для всіх працівників апарату Укрзалізниці. Законодавець не ставить вимог при застосуванні дисциплінарного стягнення детально досліджувати зміст, особливості, функції ненормативної лексики використаної позивачем. Позивачка під час наради вживала неприпустиму лексику, підвищувала голос відносно керівника, що перебуває поза межами допустимого ділового спілкування. Вона нешанобливо та некоректно спілкувалася з керівником, чим підривала його авторитет в колективі, також вона своїми діями принизила честь і гідність директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення - ОСОБА_2 . Вказаними діями завдано збитків діловій репутації керівника через зниження його авторитету серед працівників товариства та контрагентів, що в свою чергу вплинуло на роботу Департаменту та ритміку роботи підприємства в цілому.
В силу положень Статуту АТ «Укрзалізниця» та Положення про Департамент з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень директор наділений повноваженнями отримувати від працівників пояснення щодо порушення Правил трудового розпорядку та посадової інструкції. Акти складалися особами присутніми на нараді, а посилання позивачки на їх залежність від директора нічим не підтверджена та відноситься до особистих міркувань.
Наказом №358 дійсно утворено Департамент з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень та визнано такими , що втратили чинність накази від 07 квітня 2017 року №230 «Про введення в дію структури Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення АТ «Укрзалізниця», від 02 червня 2017 року №3665 «Про введення в дію Положення про Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця». Проте Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення не ліквідовано, позивач є його співробітником.
31 липня 2018 року позивачці доручено підготувати пакет документів стосовно проведення конкурсу на послуги з оформлення через квиткові каси міжнародного сполучення страхових полісів для пасажирів, що здійснюють поїздки за межі України, від ознайомлення з протоколом вона відмовилася, про що складено акт. 06 серпня 2018 року повторно на нараді їй доручено підготувати пакет документів, позивачка відмовилася від ознайомлення з протоколом, про що складено акт. Позивачка не виконала доручення , чим порушила посадову інструкцію.
На підставі наказу від 31 січня 2018 року на ОСОБА_2 заступника директора ДППДС покладено виконання обов'язків директора цього департаменту. 20 червня 2018 року на нього покладено виконання обов'язків директора Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень до призначення директора, тому він був уповноважений на проведення наради в статусі виконуючого обов'язки директора Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення та в.о. директора Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень, а також на складання доповідної записки, а позивачка знаходилася в його підпорядкуванні.
На момент притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності вона не повідомляла про те, що є засновником та діючим членом профспілки та членом її виборного органу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.05.2024 позов ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконним та скасовано наказ №101 від 31.08.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; визнано незаконним та скасовано наказ №109 від 01.10.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1409,60 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не довів, як присутність позивачки на нарадах, отримання нею відповідного доручення так і порушення етики у вигляді підвищення голосу та використання ненормативної лексики відносно директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_2 , який згідно з тими ж протоколами був в якості директора новоствореного Департаменту. Також судом зазначено, що на час прийняття наказів позивачка була членом профспілкової організації, про що ПАТ «Укрзалізниця» було обізнано, а тому було допущено порушення норм законодавства, які визначені ст.252 КЗпПУ та ст.41 Закону України «Про професійні спілки та гарантії діяльності», а саме: попередньо не погоджено з виборним профспілковим органом притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яка була і є членом виборного органу зазначеної профспілки . Відповідач після відкриття провадження у справі, маючи повну інформацію про профспілкову організацію також не звертався з приводу отримання погодження з доганами.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаним заочним рішенням суду, Акціонерне товариство «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.05.2024 та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю, судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що надання судом критичної оцінки показам всіх свідків суперечить тим обставинам, які повідомили свідки та порушує ст. 90 ЦПК України. Так, допитані в судовому засіданні свідки повідомляли про ті обставини, які сприймали безпосередньо. Жоден з допитаних свідків не заперечив обставини, які вони власними підписами засвідчили при складанні відповідного акту чи протоколу. Більше того, підтверджуючи використання ОСОБА_1 на оперативній нараді ненормативної лексики із зазначенням використаних нею слів, свідок ОСОБА_3 повідомив, що нарада відбувалася у кабінеті ОСОБА_2 . Його покази були послідовними та детальними, він повідомив всі обставини які були йому відомі та які він підтвердив власним підписом на акті про порушення етики службових стосунків від 03.08.2018. Обмежуючи загальними фразами при наданні показам свідків критичної оцінки, суд першої інстанції не надав конкретної оцінки показам конкретного свідка, зокрема показам ОСОБА_3 .
Зазначає, що посилання суду на те, що із наданих доказів викликає сумнів в достовірності обставин щодо участі позивачки на нарадах, які проводилися, згідно з протоколами в Департаменті з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця», тоді як позивачка залишалася на посаді начальника відділу в Департаменті пасажирських перевезень далекого сполучення, а наказом від 04 червня 2018 року Положення про цей Департамент та його структура втратили чинність, не є належним мотивуванням ухваленого рішення та не вказує на незаконність наказів про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Заперечуючи факт присутності на нараді 03.08.2018 та порушення етики службових стосунків позивачка не була позбавлена можливості надати відповідні докази, зокрема, підтвердити де саме вона перебувала 03.08.2018 об 11:35, в тому числі показами свідків.
Посилання суду на те, що Положення про Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення та його структура втратили чинність, жодним чином не спростовує перебування позивачки на нарадах, які проводились під керівництвом ОСОБА_2 , який був керівником як Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень, так і в.о. директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення, в якому працювала позивач.
Також посилання суду першої інстанції на те, що надані докази викликають сумнів в правильності їх трактування та з?ясування дійсних обставин під час прийняття наказу від 31 серпня 2018 року, оскільки в доповідній ОСОБА_2 вказується на підвищення голосу й використання ненормативної лексики відносно ОСОБА_2 та відносно інших присутніх, тоді як в наказі лише йде мова про підвищення голосу та використання ненормативної лексики відносно директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_2 , на правомірність наказу АТ «Укрзалізниця» від 31.08.2018 №101 не впливає.Згідно наказу АТ «Укрзалізниця» від 31.08.2018 №101 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за фактом підвищення голосу та використання ненормативної лексики відносно ОСОБА_2 . Та обставина, що у поданні ОСОБА_2 зазначено про використання позивачкою ненормативної лексики не тільки щодо ОСОБА_2 , а і щодо інших присутніх не може бути підставою для скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки позивачку не притягували до відповідальності за використання ненормативної лексики відносно інших присутніх. Обставина щодо використання позивачкою ненормативної лексики щодо ОСОБА_2 підтверджується як актом про порушення етики службових стосунків від 03.08.2018, так і показами свідків.
Висновок суду про те, що позивачка не була обізнана про те, що на ОСОБА_2 покладено обов'язки і директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення с суперечливим. Суд не звернув увагу, що як в поданні №ЦЛ-17/1898 від 08.08.2018, так і в подані №ЦЛ-17/1897 від 08.08.2018, на яких міститься печатка Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення, зазначається: «З повагою Директор Департаменту О.М. Красноштан». Також судом не було враховано наявних в матеріалах справи копій табелів використання робочого часу ОСОБА_1 за серпень-жовтень 2018 року, які ОСОБА_2 підписав в якості в.о. директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення.
Щодо попереднього не погодження з виборним профспілковим органом притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 скаржник вказує на те, що на дату притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності (31.08.2018, 01.10.2018) позивачка не повідомляла про своє членство у виборному профспілковому органі, що вочевидь унеможливлювало таке погодження.
Крім того, посилаючись на правовий висновок Верховного суду у справі №588/1480/20 від 17.11.2021, зазначає, що відсутність такого рішення при притягненні до дисциплінарної відповідальності сама по собі не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, оскільки така згода або незгода може бути витребувана судом при вирішені трудового спору.
Позиція позивача в суді апеляційної інстанції
У відзиві на апеляційну скаргу, Кравченко Т.В., посилаючись на її необґрунтованість, просить суд відмовити АТ «Українська залізниця» в задоволенні апеляційної скарги, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.05.2024 залишити без змін.
Явка сторін в суді апеляційної інстанції
В судове засідання, призначене на 08.05.2025 та проведеному в режимі відеоконференції з'явилися: представник АТ «Українська залізниця» - адвокат Редевич О.М., позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Главацький Ю.В.
3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «Українська залізниця» задоволенню не підлягає.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 03 жовтня 2016 року №1894/ос ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 04 жовтня 2016 року в Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення на посаду інженера -технолога 3 категорії відділу нормативно-довідкової інформації за переведенням з регіональної філії «Одеська залізниця», а 10 серпня 2017 року її було переведено на посаду начальника відділу перевезення та контролю якості сервісного обслуговування пасажирів цього ж Департаменту (а.с.150-151, 155 т.1).
Наказом №230 від 07 квітня 2017 року уведено в дію Структуру Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.109-110 т.4). Згідно з вказаною структурою начальник відділу перевезення та контролю якості сервісного обслуговування пасажирів знаходиться в прямому підпорядкуванні першого заступника директора департаменту, який у свою чергу в прямому підпорядкуванні директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення (а.с.110 т.4).
Наказом ПАТ «Укрзалізниця» №358 від 04 червня 2018 року «Про деякі питання діяльності публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» було утворено Департамент з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» чисельністю 131 штатна одиниця, уведено в дію структуру Департаменту та Положення про нього. Визнано такими, що втратили чинність накази від 07 квітня 2017 року №230 «Про введення в дію структури Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» від 02 червня 2017 року №365 «Про введення в дію Положення про Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.38 т.1).
Структура і Положення новоствореного Департаменту підписані в.о. директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення Пасічник Т.В. (а.с.39-49 т.1).
Згідно з наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 31 січня 2018 року №149/ос на ОСОБА_2 , заступника директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» покладено виконання обов'язків директора цього Департаменту, на період тимчасового відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_4 на час проведення службової перевірки (а.с.112 т.4).
З 30 липня 2018 року на підставі наказу ПАТ «Укрзалізниця» №1522/ос на ОСОБА_2 , директора Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця» покладено обов'язки директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ПАТ «Укрзалізниця» (а.с.79 т.4).
Згідно з листом заступника директора Департаменту розвитку персоналу та кадрової політики юридичному департаменту АТ "Укрзалізниця" наказ про припинення виконання обов'язків ОСОБА_2 , не оформлювався, так як виконання ним обов'язків директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення припинилося після повного вивільнення працівників та ліквідації даного Департаменту (а.с.134 т.4).
Встановлено, що 31 серпня 2018 року наказом в.о. голови правління - Кравцова Є. та члена правління ОСОБА_5 ПАТ «Укрзалізниця» №101 начальнику відділу перевезення та контроля якості сервісного обслуговування пасажирів Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків та грубе порушення трудової дисципліни, передбачених вимогами п.2.33 посадової інструкції в частині коректності та чемності у відносинах з колегами та посадовими службовими особами та вимог підпункту є) пункту 3.1 Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджених конференцією трудового колективу 18 березня 2011 року №1-ТК, в частині шанобливого ставлення до громадян, керівників, співробітників ПАТ «Укрзалізниця», дотримання високої культури спілкування. За змістом вказаного наказу зазначено, що випадок стався на оперативній нараді 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 підвищувала голос та використовувала ненормативну лексику відносно директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_2 , про що складено акт про грубе порушення етики службових стосунків за підписом працівників, які були присутні при цьому випадку. ОСОБА_1 відмовилася надавати письмові пояснення з приводу даного порушення, у зв'язку із чим було складено акт відмови (а.с17 т.1).
03 серпня 2018 року за підписами працівників новоствореного Департаменту, а саме, заступника директора ОСОБА_6 , начальника відділу технічного та технологічного розвитку ОСОБА_3 та головного фахівця відділу планово-економічного аналізу ОСОБА_7 складено акт про порушення етики службових стосунків. За змістом акту зазначено, що 03 серпня 2018 року в 11.35 на оперативній нараді при директорі Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень у їх присутності начальник відділу перевезення та контроля якості сервісного обслуговування пасажирів Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_1 при спілкуванні підвищувала голос, використовувала ненормативну лексику відносно директора Департаменту ОСОБА_2 (а.с.164 т.1).
06 серпня 2018 року за підписами директора Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ОСОБА_2 , головних фахівців відділів організаційного забезпечення обслуговування пасажирів у поїздах та технічного та технологічного розвитку цього ж департаменту ОСОБА_8 та ОСОБА_7 складено акт про те, що 06 серпня 2018 року директор Департаменту ОСОБА_2 зажадав отримати пояснення від начальника відділу перевезення та контроля якості сервісного обслуговування пасажирів Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_1 з приводу порушення етики службових стосунків. ОСОБА_1 від написання пояснення відмовилася (а.с.165 т.1).
08 серпня 2018 року директор Департаменту ОСОБА_2 на ім'я в.о. голови правління подав клопотання про оголошення догани ОСОБА_1 за порушення пункту 2.33 посадової інструкції, а також зазначив, що 03 серпня 2018 року ОСОБА_1 при спілкуванні підвищувала голос й використовувала ненормативну лексику відносно нього та інших присутні, про що був складений акт (а.с.18,165 т.1).
Крім того, встановлено, що 01 жовтня 2018 року за №109 прийнято наказ ПАТ «Укрзалізниця» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу перевезення та контроля якості сервісного обслуговування пасажирів Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни, передбачених пунктів 2.2, 2.26, 4.1 посадової інструкції в частині організації та координації роботи з надання пасажирам послуг на вокзалах (станціях) і в поїздах , розроблення нових видів послуг для підвищення якості сервісу обслуговування пасажирів, здійснення їх впровадження та контролю своєчасного виконання доручення, вказівок директора Департаменту, відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, та вимог ст.139 КЗпП України щодо сумлінного, своєчасного і точного виконання розпорядження власника (а.с.72 т.1).
За змістом наказу підставою для його прийняття стала доповідна записка директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення ОСОБА_2 та протокол апаратної наради Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень від 31 липня 2018 року на якій директором Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення Красноштаном О.М. було надано ОСОБА_1 доручення щодо підготовки пакету документів питання проведення конкурсу на послуги з оформлення через квиткові каси міжнародного сполучення ПАТ «Укрзалізниця» страхових полісів для пасажирів, що здійснюють поїздки за межі України з терміном виконання 06 серпня 2018 року, але до наступної наради доручення не виконано, надано повторне доручення до 16:00 години 06 серпня 2018 року, яке не було виконано та не надано пояснень.
Зі змісту протоколу апаратної наради Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень від 31 липня 2018 року вбачається, що були присутні: директор Департаменту - Красноштан О.М., начальники та заступники відділів - Сапронова Н.Г., Гладишко С.Б., Кравченко Т.В., Коржук Д.Ю., Бабич Р.В., головні фахівці - Марченко О.С., Перепелиця С.В. Було постановлено в п.4 Кравченко Т.В. підготувати пакет документів стосовно проведення конкурсу на послуги з оформлення через квиткові каси міжнародного сполучення ПАТ «Укрзалізниця» страхових полісів для пасажирів, що здійснюють поїздки за межі України з терміном виконання 06 серпня 2018 року (а.с.74 т.1).
Згідно з протоколом апаратної наради Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень від 06 серпня 2018 року, були присутні: директор Департаменту - Красноштан О.М., начальники та заступники відділів - Сапронова Н.Г., Гладишко С.Б., Мольченко С.М., Кравченко Т.В., Коржук Д.Ю., головні фахівці - Марченко О.С., Вовчук В.М., Перепелиця С.В. Було постановлено нарадою в п.4 Кравченко Т.В. надати підготовлений пакет документів, доручений підготувати 31 липня стосовно проведення конкурсу на послуги з оформлення через квиткові каси міжнародного сполучення ПАТ «Укрзалізниця» страхових полісів для пасажирів, що здійснюють поїздки за межі України, з терміном виконання 16:00 06 серпня 2018 року (а.с.75 т.1).
06 серпня 2018 року за підписами начальників відділів ЦЛ (Департамент з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень): Гладишко С.Б., Мольченко С.М., Коржук Д.Ю. складено акт про невиконання доручення директора Департаменту Красноштана О.М., на апаратній нараді вказаного Департаменту від 31 липня та 06 серпня 2018 року та відмови в надані письмових пояснень (а.с.76 т.1)
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Так,відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Суб'єктом дисциплінарного проступку є працівник, що перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.
Об'єктом такого правопорушення є внутрішній трудовий розпорядок підприємства, зокрема такий його елемент, як трудові обов'язки.
Суб'єктивна сторона передбачає встановлення вини працівника. Для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків діяння і причинного зв'язку між ними.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
У доводах апеляційної скарги, АТ «Українська залізниця», посилається на те, що критична оцінка показам всіх свідків судом суперечить тим обставинам, які повідомили свідки та порушує ст. 90 ЦПК України, оскільки допитані в судовому засіданні свідки повідомляли про ті обставини, які сприймали безпосередньо. Жоден з допитаних свідків не заперечив обставини, які вони власними підписами засвідчили при складанні відповідного акту чи протоколу. Покази свідка ОСОБА_3 були послідовними та детальними, він повідомив всі обставини які були йому відомі та які він підтвердив власним підписом в акті про порушення етики службових стосунків від 03.08.2018, проте суд першої інстанції не надав конкретної оцінки вказаним показанням свідка.
На вищевказані доводи скаржника слід зазначити наступне.
Так, відповідно до ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Матеріалами справи встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, були допитані свідки: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 . Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення суд надав правову оцінку показам даних свідків та аргументовано їх відхилив, як не допустимий доказ, зазначивши в мотивувальній частині рішення, що покази цих свідків не можуть бути достатніми для врахування і підтвердження правомірності накладення стягнення на позивачку, оскільки під час допиту, вказані свідки не могли згадати всі обставини, не називали точних дат і місця проведення дій, присутніх осіб, тоді як було з'ясовано, що на підприємстві досить часто проводяться наради
В свою чергу, незгода відповідача з оцінкою наданою судом показам свідка не свідчить про не врахування такого доказу судом в сукупності з письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому не може бути підставою для скасування рішення суду.
Безпідставними є і твердження скаржника про те, що заперечуючи факт присутності на нараді 03.08.2018 та порушення етики службових стосунків позивачка не була позбавлена можливості надати відповідні докази, зокрема, підтвердити де саме вона перебувала 03.08.2018 об 11:35.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка категорично заперечувала обставини порушення нею службової етики, присутність її на вказаних відповідачем нарадах, отримання в зазначені дні доручення та відмову в наданні пояснень. Також ОСОБА_1 зазначала, що акти та протоколи вона побачила вже при ознайомленні з наказами про притягнення до дисціплінарної відповідальності. При цьому, в судовому засіданні 20.07.2022 ОСОБА_1 на запитання суду, де вона була 03.08.2018 об 11:35, позивач надала відповідь, шо була на своєму робочому місці.
При цьому слід зазначити позицію Верховного Суду України у справі №331/2395/20, що саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисціплінарного проступку.
В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що «Посилання на те, що Положення про Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення та його структура втратили чинність, жодним чином не спростовує перебування позивачки на нарадах, які проводились під керівництвом ОСОБА_2 , який був керівником як Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень, так і в.о. директора Департаменту пасажирських перевезень далекого сполучення, в якому працювала позивач.».
Зазначені відповідачем твердження не відповідають дійсності, оскільки в оскаржуваному рішенні зазначено: «із наданих доказів викликає сумнів в достовірності обставин щодо участі позивачки на нарадах, які проводилися, згідно з протоколами в Департаменті з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ПАТ «Укрзалізниця», тоді як позивачка залишалася на посаді начальника відділу в Департаменті пасажирських перевезень далекого сполучення, а наказом від 04 червня 2018 року Положення про цей Департамент та його структура втратили чинність».
Тобто участь позивача на нарадах викликає сумнів виходячи із наданих доказів, а не як вказує відповідач, що втрата чинності Положення про Департамент пасажирських перевезень далекого сполучення та його структура жодним чином не спростовує перебування позивачки на нарадах.
Щодо доводів скаржника про те, що на дату притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності (31.08.2018, 01.10.2018) позивачка не повідомляла про своє членство у виборному профспілковому органі, що вочевидь унеможливлювало таке погодження, колегія суддів зазначає наступне.
Частина 1 ст. 252 КЗпП України формулює загальне положення, яке покладає на власника або уповноважений ним орган обов'язок створення для працівників підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації, можливості для здійснення їхніх повноважень.
Частиною 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частиною другою статті 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.
Згідно із ч.6 ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.
За аналогією правило ч.6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених ч.2 ст. 252 КЗпП України, ч.2 ст. 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
Встановлено, що згідно до свідоцтва про реєстрацію профспілки, об'єднання профспілок від 15 листопада 2017 року №0016/1-2017 П.С. Первинна профспілкова організація виробничого підрозділу «Незалежна профспілка працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський» філії ПАТ «Українська залізниця» здійснює представництва та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з іншими об'єднаннями громадян (а.с.66 т.1).
Як убачається з повідомлення про утворення первинної профспілкової організації, яке було направлено на ім'я в.о. Голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцову Є.П. та начальнику Виробничого підрозділу вагонної дільниці ст.Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» та отримано 06 грудня 2017 року №вч1-2/3020 і серед списку учасників установчих зборів міститься прізвище ОСОБА_1 , а в відомостях про виборні органи зазначені дані про члена профспілкового комітету ОСОБА_1 (а.с.67-69 т.1).
Відомості щодо членства в профспілкової організації ОСОБА_1 були надані адвокату позивачки 05 жовтня 2018 року, що вказує на актуальність зазначеної інформації станом на час прийняття наказів.
Отже, судом встановлено, що на час прийняття наказів позивачка була членом профспілкової організації, про що ПАТ «Укрзалізниця» було обізнано, а тому було допущено порушення норм законодавства, які визначені ст.252 КЗпПУ та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки та гарантії діяльності», а саме: попередньо не погоджено з виборним профспілковим органом притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яка була і є членом виборного органу зазначеної профспілки.
Відповідач після відкриття провадження у справі, маючи повну інформацію про профспілкову організацію також не звертався з приводу отримання погодження з доганами.
Притягнення ОСОБА_1 до дисціплінарної відповідальності у формі догани без одержання на те попередньої згоди виборного органу профспілки, членом якого є позивачка - є неможливим.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 359/9014/19 (провадження № 61-193св22) дійшов висновку, що попередня згода чи незгода на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, який є членом профспілкової організації, з боку профспілкової організації є засобом захисту прав працівника і це право на захист не може бути обмежено.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутній висновок Первинної профспілкової організації щодо згоди або відмови у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.10.2024 визнано за необхідне звернутись до Первинної профспілкової організації виробничого підрозділу «Незалежна профспілка працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський» філії Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» щодо витребування відомостей щодо згоди або відмови у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі догани за наказами №101 від 31.08.2018 та №109 від 01.10.2018.
На виконання вищевказаної ухвали суду, від Первинної профспілкової організації виробничого підрозділу «Незалежна профспілка працівників вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський» філії Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» надійшло повідомлення про не надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальностіу формі догани за наказами №101 від 31.08.2018 та №109 від 01.10.2018. При цьому Профспілка зазначила, що ПАТ «Українська залізниця» грубо порушено порядок притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Витребувавши висновок профспілки щодо не надання нею згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, колегія суддів погоджується з наведеними профспілкою обґрунтуваннями щодо грубого порушення порядку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та відповідно не встановлення роботодавцем обставин, які доводять вину ОСОБА_1 .
Судом в ході розгляду справи не установлено складові дисциплінарного проступку, за який на ОСОБА_1 слід було накласти догану.
Отже оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що Суворовський районний суд м.Одеси дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду щодо їх оцінки.
Будь-яких інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки районного суду та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» відсутні.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.05.2024 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11.06.2025
Головуючий
Судді: