Номер провадження: 11-кп/813/210/25
Справа № 522/5642/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 , подане в межах розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018160500008067 від 11 грудня 2018 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України, -
установив
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2022 року ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України та йому призначено покарання:
-за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
-за ч.3 ст.190 КК України - 6 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання зарахований строк попереднього ув'язнення ОСОБА_8 з моменту його фактичного затримання - 11 грудня 2018 року по 14 грудня 2018 року, а також з 10 січня 2019 року по 14 квітня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Після набрання вироком чинності обвинуваченого ОСОБА_8 вирішено направити в місця позбавлення волі для виконання покарання.
Вирішено питання стосовно процесуальних витрат, з цивільним позовом потерпілої та із заходами забезпечення кримінального провадження.
На вказаний вирок суду захисником ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.190; ч.3 ст.190 КК України та виправдати в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
Водночас, до суду апеляційної інстанції від обвинуваченого ОСОБА_8 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яке в судовому засіданні підтримав його захисник ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, надіслав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.
При розгляді даного клопотання, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові ККС ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24) про те, що кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності невідкладно.
При цьому, КПК України не встановлює обмежень для розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності під час апеляційного розгляду.
Положення ч. 1-3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу в разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною.
Як зазначив ККС ВС, у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).
Так, згідно вироку суду, в період часу з лютого 2012 року по 07.08.2016 року, ОСОБА_8 , видаючи себе за вигаданих осіб: « ОСОБА_10 », ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та агент компанії «Алекс Светляков», які начебто є працівниками вигаданої ОСОБА_8 світової компанії «M.I.R.K.S», що надає послуги в сфері модельного бізнесу, шляхом обману, під приводом працевлаштування за кордоном в світову компанію у сфері модельного бізнесу, фактично не маючи можливості надання таких послуг, за допомогою мережі Інтернет, повторно заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_11 у загальній сумі 3200 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 84157,28 гривень.
Вказані дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України - як заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене повторно.
На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України воно передбачало покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
В подальшому, до вказаної статті неодноразово вносились зміни та в теперішній час санкція ч.2 ст.190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Водночас, правила чинності закону про кримінальну відповідальність у часі встановлюють, що закон, який встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Таким чином, до діяння не може застосуватися закон, який набрав чинності пізніше його вчинення, крім випадків, якщо цей закон якимось чином поліпшує становище особи, що вчинила таке діяння.
01 липня 2020 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. У свою чергу, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі; нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років (ч. 4 ст. 12 КК України).
Вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (в ред. Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) віднесено до нетяжкого злочину.
Нова редакція цієї норми закону про кримінальну відповідальність є більш м'якою, ніж попередня, тому має місце зворотна дія закону в часі, передбачена ст. 5 КК України.
Частиною 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років; 5 років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; 10 років - у разі вчинення тяжкого злочину; 15 років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року (справа № 521/8873/18, провадження № 51-413 кмо 21), за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, так як інкриміновані йому дії були вчинені в період часу з лютого 2012 року по 07.08.2016 рокута на час апеляційного розгляду минуло більше 8 років.
Водночас, апеляційний суд враховує, що за ч. 3 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинене у великих розмірах ОСОБА_8 інкримінується вчинення дій в період з 20 вересня 2014 року по 04 грудня 2018 року.
Таким чином, з часу вчинення останнього епізоду на час апеляційного розгляду минуло 6 років.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Оскільки судом установлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, строк притягнення до кримінальної відповідальності за яке сплив, переривання перебігу давності було, проте з часу останнього епізоду також такий строк сплив, від слідства або суду обвинувачений не ухилявся, обчислення строків давності є правильним, обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, тому він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України - закриттю.
Керуючись статтями 24, 370, 376, 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Приморського районного суду м.Одеси від 14 жовтня 2022 року, відносно ОСОБА_8 , який визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12018160500008067 від 11 грудня 2018 року в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності та закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4