11.06.25
22-з/812/45/25
Справа 487/5705/16-ц
Провадження № 22-з/812/45/25
11 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі судді Шаманської Н.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Яворської Жанни Михайлівни, Базовкіної Тетяни Миколаївни та Царюк Лілії Михайлівни у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 квітня 2025 року постановлену за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор Анни Володимирівни,
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2025 року цивільну справу № 487/5705/16-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор А.В., розподілено: головуючому судді Яворській Ж.М., склад колегії суддів - Базовкіна Т.М., Царюк Л.М.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 28 травня 2025 року відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Наступною ухвалою того ж суду від 04 червня 2025 року закінчено проведення підготовчих дій, які пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи та призначено справу до розгляду на 24 червня 2025 року о 13.30 год.
10 червня 2025 року на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Яворської Ж.М., Базовкіної Т.М. та Царюк Л.М.
Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_1 вказував на те, що предметом судового розгляду є рішення ДВС від 17 лютого 2025 року про вилучення у боржника ОСОБА_1 металевого гаражу на підставі підробленого суддею Гаврасієнко В.О. рішення від 31 жовтня 2019 року у справі №487/5705/16, яке залишено без змін підробленою суддями Яворською Ж.М. та Базовкіною Т.М. постановою від 27 лютого 2020 року.
Заявник вважає, що судді Яворська Ж.М. та Базовкіна Т.М. будуть вирішувати чи помилились вони під час прийняття постанови від 27 лютого 2020 року, що, на його думку, буде порушенням принципу неупередженості.
Зазначає, що в цьому ж провадженні № 22-ц/812/964/25 30 травня 2025 року судді Яворська Ж.М. та Базовкіна Т.М. прийняли ухвалу і постанову, якими знову відмовились від оцінки повної, правдивої та неупередженої інформації бухгалтерського обліку АГК «Парма» щодо спірного гаражу та визнали правомірним рішення виконавця про вилучення у ОСОБА_1 гаражу у зв'язку з повторним невиконанням ОСОБА_1 вимог виконавця щодо повернення гаражу.
При цьому суддям було відома надана відповідь ДБР, якій судді відмовились давати оцінку, що неповернення ОСОБА_1 гаражу не є неправомірним, і що в його діях немає складу правопорушення, передбаченого ст.382 КК України - невиконання рішення суду після повторної вимоги державного виконавця.
Звертає увагу, що 04 червня 2025 року судді знову відмовили у витребуванні у АГК «Парма» повної, правдивої та неупередженої інформації бухгалтерського обліку АГК «Парма» щодо предмета виконання рішення (гаражу 90).
На його думку, такі дії свідчать про намір приховати незаконність постанови від 27 лютого 2020 року та сліди тяжкого корупційного кримінального правопорушення (ч.4 ст.191, ст.366 КК України) - заволодіння 06 березня 2025 року службовими особами АГК «Парма» чужим майном, під час воєнного стану, з використанням очевидно фальшивих доказів - договору та квитанції від 22 серпня 1993 року
Зазначає, що відносно суддів направлено заяву про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення ними дій, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України, від розгляду якого послідовно ухиляються всі судді Заводського районного суду, заявляючи необґрунтовані відводи.
Також, на його переконання суддя Царюк Л.М. теж підлягає відводу з тих же підстав, крім тих, які пов'язані з прийняттям суддями Яворською Ж.М. та Базовкіною Т.М. постанови від 27 лютого 2020 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду у складі суддів Яворської Ж.М., Базовкіної Т.М. та Царюк Л.М. від 11 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 визнано необґрунтованою, а питання про відвід колегії суддів передано для вирішення судді, визначеному в порядку ст. 33 ЦПК України.
За правилами ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2025 року для вирішення питання про відвід визначено суддю Шаманську Н.О.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 про відвід, вважаю, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Підстави для відводу судді викладені в ст. 36 ЦПК України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу також за наявності обставин, визначених ст.37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
При цьому ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:
- (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі;
- (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у тому числі подібних (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, підставами для відводу суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду Яворській Ж.М., Базовкіній Т.М. та Царюк Л.М. фактично стала незгода ОСОБА_1 з судовими рішеннями вказаних суддів, зокрема - постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року , а також іншими процесуальними рішеннями, в розгляді яких брали участь судді, що свідчить про їх упередженість.
При цьому частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, в силу положень частини 4 статті 36 ЦПК України вказані заявником обставини для відводу колегії суддів не можуть бути підставою для їх відводу.
Схожа позиція висловлена і Радою Суддів України у рішенні від 07 вересня 2017 року №46 в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів у розумінні Закону України "Про запобігання корупції".
Будь-яких інших обставин, що вказують на наявність підстав для відводу колегії суддів, передбачених статтею 36 ЦПК України, заявник не вказав.
До того ж належить зазначити, що, як вбачається з ЄДРСР, ОСОБА_1 скористався своїм правом на касаційне оскарження вищевказаної постанови Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року. Ухвалами Верховного Суду від 16 квітня 2020 року та від 18 травня 2020 року йому було відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційної скаргою.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник в обґрунтування відводу суддів, фактично пов'язані з незгодою з процесуальним рішенням суддів у справі № 487/5705/16-ц та не свідчать про існування достатніх підстав вважати, що судді Яворська Ж.М., Базовкіна Т.М. та Царюк Л.М. не є об'єктивними, або що їм бракує неупередженості під час розгляду справи, а тому не можуть бути підставою для відводу.
За такого, суддя дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Миколаївського апеляційного суду Яворської Ж.М., Базовкіної Т.М., Царюк Л.М. від розгляду справи № 487/5705/16-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) слід відмовити.
Керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Яворської Жанни Михайлівни, Базовкіної Тетяни Миколаївни та Царюк Лілії Михайлівни у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Волкомор Анни Володимирівни - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Шаманська