Справа № 153/1475/17
Провадження №11-кп/801/632/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017020370000012, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 12 січня 2017 року, за апеляційною скаргою зі змінами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 березня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юрківка Козятинського району Вінницької області, громадянина України, керівника ПП « ОСОБА_11 », депутата ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Новоселиця Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25 березня 2025 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання:
за ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік;
за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_10 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік.
Звільнено ОСОБА_10 від призначеного судом основного та додаткового покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання:
за ч. 2 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік;
за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_9 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік.
Звільнено ОСОБА_9 від призначеного судом основного та додаткового покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалено процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
За обставин встановлених судом та детально викладених у вироку суду, ОСОБА_10 визнано винуватим у тому, що у період часу з вересня по листопад 2016 року директор ПП « ОСОБА_11 » ОСОБА_10 , який являється депутатом ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, а саме бюджетними коштами, використовуючи своє службове становище, всупереч умовам підрядного договору № 1 на виконання робіт по «Реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_6 по АДРЕСА_3 », укладеному між приватним підприємством « ОСОБА_11 », в особі директора ОСОБА_10 (Генпідрядник) та ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особі ОСОБА_9 (Замовник), будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи, що роботи по поточному ремонту у повному обсязі не виконані, 07 листопада 2016 року підписав та наніс відбиток печатки ПП « ОСОБА_11 » на акт виконання будівельних робіт по «Реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_6 по АДРЕСА_3 , тим самим вчинив необхідні дії для заволодіння грошовими коштами, які згідно умов договору повинні бути перераховані за виконання робіт.
Після підписання указаного акта, за вказівкою ОСОБА_9 , працівниками відділу освіти підготовлено платіжне доручення № 3 від 14 листопада 2016 року, яке передано в ІНФОРМАЦІЯ_7 та на підставі якого, з рахунку ІНФОРМАЦІЯ_8 на рахунок ПП « ОСОБА_11 », перераховано кошти місцевого бюджету у сумі 118 698 грн, частиною яких ОСОБА_10 незаконно заволодів.
Згідно висновку експерта № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року складеного за результатами судової будівельної експертизи обсяги фактично невиконаних будівельних робіт, без урахування будівельних робіт, виконаних, виконання та/або обсяги яких перевірити (спростувати або підтвердити) не вбачається за можливе, становить 3 502,97 грн.
Тим самим, директор приватного підприємства « ОСОБА_11 » ОСОБА_10 заволодів грошовими коштами у сумі 3 502,97 грн, адже вони були перераховані на рахунок ПП « ОСОБА_11 », яке перебуває у власності останнього, чим завдав майнової шкоди державному бюджету в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 на указану суму.
Крім того, 07 листопада 2016 року директор приватного підприємства « ОСОБА_11 » ОСОБА_10 , будучи службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що роботи по поточному ремонту котельні ІНФОРМАЦІЯ_9 у повному обсязі не виконані, всупереч п. 4. 4. розділу 4 «Порядок здійснення оплати» договору, у невстановлений слідством час, маючи прямий умисел на складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів, будучи службовою особою, засвідчив шляхом підписання та нанесення відбитків печатки ПП « ОСОБА_11 » завідомо неправдиві документи, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (за витрати) за листопад 2016 року, зміст яких не відповідає фактично виконаним будівельним роботам, тим самим, надав вищезазначеним документах офіційного статусу.
Унаслідок таких дій, з рахунку ІНФОРМАЦІЯ_8 на рахунок ПП « ОСОБА_11 » перераховано кошти місцевого бюджету у сумі 118 698 гривень.
Згідно висновку експерта № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року складеного за результатами судової будівельно-технічної експертизи обсяги фактично невиконаних будівельних робіт, без урахування будівельних робіт, виконаних, виконання та/або обсяги яких перевірити (спростувати або підтвердити) не вбачається за можливе, становить 3 502,97 грн.
Тим самим, директор приватного підприємства « ОСОБА_11 » ОСОБА_10 , будучи службовою особою видав завідомо неправдиві документи, унаслідок чого, отримав з рахунку ІНФОРМАЦІЯ_8 на розрахунковий рахунок ПП « ОСОБА_11 » грошові кошти в сумі 3 502,97 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_10 судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України, як видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
За обставин встановлених судом та детально викладених у вироку суду, ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він у період часу з вересня по листопад 2016 року, будучи службовою особою - начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 , маючи умисел на розтрату чужого майна - бюджетних коштів України, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, 07 листопада 2016 року, діючи умисно, прийняв будівельні роботи по «Реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_6 по АДРЕСА_3 », усвідомлюючи та маючи можливість передбачити, що роботи по поточному ремонту не виконані, засвідчив, шляхом підписання та нанесення відбитків печатки ІНФОРМАЦІЯ_11 , завідомо неправдиві документи, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (за витрати) за листопад 2016 року, зміст яких не відповідає фактично виконаним будівельним роботам, тим самим, надав указаним документам офіційного статусу.
Надалі, за вказівкою ОСОБА_9 , підготовлено платіжне доручення № 3 від 14 листопада 2016 року, яке передано в ІНФОРМАЦІЯ_7 та на підставі якого з рахунку ІНФОРМАЦІЯ_8 на рахунок ПП « ОСОБА_11 » перераховано кошти місцевого бюджету в сумі 118 698 грн.
Згідно висновку експерта № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року обсяги фактично невиконаних будівельних робіт, без урахування будівельних робіт, виконаних, виконання та/або обсяги яких перевірити (спростувати або підтвердити) не вбачається за можливе, становить 3 502,97 грн.
Тим самим, начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 шляхом необґрунтованого перерахування на розрахунковий рахунок ПП « ОСОБА_11 », розтратив грошові кошти в сумі 3 502,97 грн, чим завдав Державному бюджету України майнової шкоди на вказану суму.
За цих же обставин, 07 листопада 2016 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_9 , будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи, що роботи по поточному ремонту котельні ІНФОРМАЦІЯ_9 не виконані, не уклав договір технічного нагляду, при цьому не перевірив особисто якість та обсяги виконаних будівельних робіт, не залучив спеціаліста у відповідній галузі.
Також, у період часу з вересня по листопад 2016 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , маючи прямий умисел на видачу завідомо неправдивих офіційних документів, використовуючи своє службове становище, будучи службовою особою, 07 листопада 2016 року, діючи умисно, прийняв будівельні роботи по «Реконструкції котельні ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Шевченка в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області», усвідомлюючи та маючи можливість передбачити, що роботи по поточному ремонту не виконані, засвідчив шляхом підписання та нанесення відбитків печатки ІНФОРМАЦІЯ_11 завідомо неправдиві документи, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (за витрати) за листопад 2016 року, зміст яких не відповідає фактично виконаним будівельним роботам, тим самим, надав вищезазначеним документах офіційного статусу.
Згідно висновку експерта № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року обсяги фактично невиконаних будівельних робіт, без урахування будівельних робіт, виконаних, виконання та/або обсяги яких перевірити (спростувати або підтвердити) не вбачається за можливе, становить 3 502,97 грн.
Відтак, начальник ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 надав завідомо неправдивим документам офіційного статусу, шляхом необгрунтованого перерахування на розрахунковий рахунок ПП « ОСОБА_11 » в особі директора ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 3 502,97 грн за завищену вартість по акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, чим Державному бюджету України завдано майнової шкоди на указану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 судом кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України, як видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 не оспорюючи фактичних обставин справи просить змінити вирок ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25 березня 2025 року через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального-процесуального закону.
Просить визнати винним ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
ч. 2 ст. 191 КК України та звільнити його від призначеного покарання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
ч. 1 ст. 366 КК України та звільнити його від призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Визнати винним ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
ч. 2 ст. 191 КК України та звільнити його від призначеного покарання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
ч. 1 ст. 366 КК України та звільнити його від призначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у розмірі 45 485,42 грн у рівних частинах по 22 742,71 грн з кожного.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного у санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів у цілому;
визнання особи винним у вчиненні кримінального правопорушення та звільнення обвинуваченого від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України саме без визначення його виду і розміру є обґрунтованим та відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність;
місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про закінчення строків давності у цьому кримінальному провадженні, однак безпідставно визначив обвинуваченим конкретний вид і розмір покарання та звільнив їх від призначеного покарання, а не від покарання взагалі;
ураховуючи, що під час судового провадження за клопотанням сторони захисту проводились повторні судово будівельно-технічні експертизи, то витрати на залучення експерта у сумі 45 485,42 грн підлягають стягненню з обвинувачених у рівних частинах.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить вирок ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25 березня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_9 скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та закрити провадження, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_9 і вичерпані можливості їх отримати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
проведеними у справі судово-будівельними експертизами не у повній марі встановлено фактичні обставини, не визначено дійсну вартість виконаних робіт та матеріалів із урахуванням цінової політики, індексації заробітної плати тощо, які діяли на час виконання робіт;
висновок експерта № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року в частині завдання збитків на суму 3 502,97 грн не може бути належним доказом у кримінальному провадженні, оскільки за своїм змістом є припущенням;
матеріалами кримінального провадження не доведено наявність у ОСОБА_9 корисливого мотиву та мети вчинення інкримінованих йому діянь;
стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_9 як службова особа розтратив бюджетні грошові кошти у будь-якій сумі та видав завідомо неправдивий офіційний документ.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 березня 2025 року щодо нього скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити виправдувальний вирок та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
матеріалами справи встановлено, що вартість усіх будівельних робіт щодо реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_6 по АДРЕСА_3 фінансувалась власними коштами ПП « ОСОБА_11 », відтак в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України;
з досліджених судом доказів установлено, що він як директор ПП « ОСОБА_11 » діяв виключно на правових підставах як сторона двостороннього договору, виконував усі передбачені ним зобов'язання перед іншою стороною, не мав ніякої можливості як посадова особа вплинути на фінансові зобов'язання іншої сторони договору;
стороною обвинувачення не встановлено достатні докази для доведення його винуватості і вичерпані можливості їх отримати.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги зі змінами сторони захисту, з підстав викладених у них, просив її задовольнити та заперечив проти апеляційних скарг обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутністю обвинувачених та захисника, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, оскільки, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, ця обставина не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З оскаржуваного вироку слідує, що указані норми закону в частині доведеності вини та кваліфікації дій обвинувачених судом дотримані, а висновки належним чином умотивовані.
Доводи апеляційних скарг адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 в частині того, що вирок суду є незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та відсутність в діях обвинувачених складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень, є безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до п. п. 1-2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Указаних обставин суд апеляційної інстанції не вбачає, водночас винуватість обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України є доведеною «поза розумним сумнівом», яка слідує зі співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів безпосередньо досліджених місцевим судом.
Зокрема, в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_12 дав показання, що працює директором ІНФОРМАЦІЯ_12 в школі проводилась реконструкція. У 2015 році влітку поставили котли на дровах, які закупила сільська рада. Котельня знаходиться в 60 м від школи. Ремонтні роботи проводив ОСОБА_10 . Розпочали вони в 2016 році. Не бачив, щоб у 2017 році працювало ПП « ОСОБА_11 » та проводило роботи. Експертів не бачив, в його присутності огляд не робився. Указав, що розписався в акті, показав, де проводились роботи, але участі в огляді не брав, тобто лише надав дозвіл на проведення огляду. Траншеї були зариті, чи виконані роботи йому не відомо. При додатковому опитуванні указав, що директором школи працює до цього часу, опалення працює, претензій немає.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, що працює робочим в ПП « ОСОБА_11 ». Восени 2016 року в Великокісницькій школі прокладали теплотрасу від школи до котельні, ставили опори під труби.
Свідок ОСОБА_14 надав показання, що працює завгоспом в ІНФОРМАЦІЯ_13 . Восени 2016 року були роботи по проведенню труб між школою та котельнею. Було два слідчих, які запитували його, експертизи як такої не проводилось. Підпис в акті мабуть його.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду пояснив, що працює в школі робітником по обслуговуванню. Указав, що не знає скільки днів проводилось укладення труб в траншеї.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання, що восени 2016 року працював різноробочим в ПП « ОСОБА_11 ». Прокладали труби в траншею для теплотраси від котельні до школи. Він працював на об'єкті 5-7 днів. Коли завершили об'єкт його не було. В 2017 році на об'єкті не був. Контроль за роботами здійснювався директором ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду пояснила, що з 2005 року і дотепер працює бухгалтером в ПП « ОСОБА_11 ». Договір підряду був укладений в 2016 році, роботи по школі проводились восени 2016 року.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дала показання, що приблизно 10 років працює завідуючою складом в ПП « ОСОБА_11 ». В 2016 році були роботи на теплотрасі ІНФОРМАЦІЯ_14 . Неодноразово була на указаному об'єкті, оскільки поставляла туди матеріали. Скільки часу проводились роботи не пам'ятає, претензій від відділу освіти не надходило. Матеріали списувала на складі після їх вибуття, якість і повноту робіт перевірив ОСОБА_10 . Хто складав акт приймання виконаних робіт їй невідомо.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дав показання, що з 2010 року працює трактористом в ІНФОРМАЦІЯ_15 . У Великокісницькій школі копав теплотрасу, потім загортав. Хто оплачував цю роботу йому невідомо. Директор школи надав йому кошти на паливо. Під час робіт обвинувачених не бачив.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що працює директором ІНФОРМАЦІЯ_16 . В 2016 році трактор МТЗ-80 «Борекс» копав траншею біля ІНФОРМАЦІЯ_14 . Цю роботу замовляв в усному порядку ОСОБА_10 . У касу підприємства було внесено 600 гривень.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні дав показання, що з 2001 року по 2018 рік працював кочегаром в ІНФОРМАЦІЯ_13 . Участь в роботах не приймав, які роботи проводились сказати не може.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що з 25 травня 2007 року працювала головним бухгалтером в відділі освіти. Печатка знаходилась в головного бухгалтера, документи завірялись керівником і головним бухгалтером. В кінці жовтня 2016 року пішла в декретну відпустку.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні дала показання, що робила кошторисну документацію, змін не вносила, об'єкт не оглядала.
Крім показань свідків, судом першої інстанції досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення, зокрема:
статут приватного підприємства « ОСОБА_24 » зі змінами і доповненнями;
підрядний договір 1 на виконання робіт по об'єкту: «по Реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_17 по АДРЕСА_3 » від 26 вересня 2016 року;
довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2016 року, згідно якої вартість виконаних робіт та витрат становить 169,698 грн;
платіжне доручення № 1 від 28 вересня 2016 року про перерахунок ІНФОРМАЦІЯ_18 » 51 000 грн авансу по реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_17 , згідно акту приймання будівельних робіт № 2 від 07 листопада 2016 року відповідно договору № 1 від 26 вересня 2016 року;
локальний кошторис на будівельні роботи № 6-3-1 на зовнішнє теплопостачання (т. 4 а. с. 120-123).
локальний кошторис на зовнішній водопровід № 6-1-1;
відомість ресурсів до локального кошторису № 6-1-1 на зовнішній водопровід;
локальний кошторис на будівельні роботи № 6-1-1 на зовнішній водопровід;
локальний кошторис на будівельні роботи № 6-3-1 на зовнішнє теплопостачання;
відомість ресурсів до локального кошторису № 6-3-1 на зовнішнє теплопостачання;
видаткові накладні, сертифікати якості;
рахунок на оплату № 454 від 19 жовтня 2016 року;
рахунок фактуру № ТП-0004624 від 25 жовтня 2016 року;
рахунок на оплату № 166 від 21 листопада 2016 року;
загальний журнал робіт;
акти № 2 від 07 листопада 2016 року про приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року;
накладні та платіжне доручення № 3 від 14 листопада 2016 року про перерахунок ІНФОРМАЦІЯ_18 » 118 698,00 грн за роботи по реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_17 , згідно акту приймання будівельних робіт № 2 від 07.11.2016, відповідно до договору № 1 від 26.09.2016 (т. 3 а. с. 205).
ухвалу слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 березня 2017 року про тимчасовий доступ до речей та документів;
протокол тимчасового доступу від 10 березня 2017 року;
опис речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 10 березня 2017 року;
протокол огляду місця події від 15 березня 2017 року з фототаблицями;
протокол тимчасового доступу до речей та документів від 15 березня 2017 року;
опис речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 15 березня 2017 року;
висновок експерта № 16 від 20 липня 2017 року;
ухвалу слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2017 року про тимчасовий доступ до речей та документів;
протокол тимчасового доступу до речей та документів від 07 вересня 2017 року;
опис речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 07 вересня 2017 року;
опис вилучення копій окремих документів з реєстраційної справи 1_173_000023_84 Приватного підприємства « ОСОБА_11 » від 03 листопада 2004 року, згідно ухвали ІНФОРМАЦІЯ_19 ;
висновок експерта № 126 від 19 березня 2020 року;
висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року;
довідку ф 9 Договірна ціна на будівництво;
відомість ресурсів до локального кошторису № 6-3-1;
заяву директора ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_12 про надання дозволу працівникам поліції на огляд території навчального закладу.
З досліджених матеріалів судом установлено, що згідно підрядного договору № 1, укладеного 26 вересня 2016 року між ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особі ОСОБА_9 (Замовника) та Приватним підприємством « ОСОБА_11 », в особі ОСОБА_10 (Генпідрядника), на виконання робіт по об'єкту «Реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_17 по АДРЕСА_3 » генпідрядник в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по об'єкту «Реконструкція котельні ІНФОРМАЦІЯ_17 по АДРЕСА_3 », здає виконані роботи Замовнику, усуває недоробки в межах гарантійних строків експлуатації об'єкта, що виникли, внаслідок неякісно виконаних робіт. Роботи за даним договором виконуються відповідно проєктно-кошторисної документації з календарним планом, який є невід'ємною частиною договору. Договірна ціна робіт складає 170 000 гривень. Здавання-приймання виконаних послуг оформляється актами виконаних робіт та підписується трьома сторонами Підрядником, замовником та погоджується технаглядом.
З акту № 2 від 07 листопада 2016 року про приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року слідує, що підрядником проведені будівельні, ремонтно-будівельні роботи на суму 169 698 гривень.
В межах кримінального провадження проведено судові будівельно-технічні експертизи.
З висновку експерта № 16 від 20 липня 2017 року слідує, що обсяг та вартість фактично виконаних будівельних робіт проведених на об'єкті по найменуванні будівництва «Реконструкція котельні ІНФОРМАЦІЯ_20 по вул. Шевченка в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області» не відповідають акту приймання виконаних будівельних робіт, тобто виконані не у повному обсязі.
Детальний перелік невиконаних будівельних робіт приведений в Таблиці 1. Загальна вартість невиконаних робіт із врахуванням матеріалів та інших витрат, прибутків, податків, які нараховуються на прямі витрати по акту № 2 від 07 листопада 2016 року становить 43 961 грн.
Надлишкових робіт, які не зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт ІНФОРМАЦІЯ_21 не виявлено.
З висновку експерта № 126 від 19 березня 2020 року слідує, що на підставі проведеного дослідження, з урахуванням наданих матеріалів було визначено, що обсяги фактично виконаних будівельних робіт, що виконувались на об'єкті «Реконструкція котельні ІНФОРМАЦІЯ_20 по вул. Шевченка в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області» не відповідають обсягам та вартості будівельних робіт, які відображені в акті № 2 від 07 листопада 2016 року приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 рік.
Перелік та обсяги фактично не виконаних будівельних робіт, загальна вартість не виконаних будівельних робіт без урахування будівельних робіт, виконання та/або обсяги яких перевірити (спростувати або підтвердити) не вбачається за можливе становить 30 197 грн.
Водночас, на підставі ухвали суду від 16 червня 2021 року у цій справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу ІНФОРМАЦІЯ_22 .
Експерт у висновку № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року виснував, що вартість окремих будівельних робіт та матеріалів, враховуючи відступлення від проєктної документації робіт та застосованих матеріалів, згідно підрядного договору № 1 від 26 вересня 2016 року на виконання робіт по об'єкту: «Реконструкція котельні ІНФОРМАЦІЯ_12 по вул. Шевченка в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області», які внесені до акт(у) приймання виконаних будівельних робіт № 2 за листопад 2016 від 07 листопада 2016 року на суму 169 698 грн, які не відповідають об'ємам будівельних робіт та матеріалів, які можливо було перевірити, станом на час проведення експертизи, могла складати 3 502,97 грн.
Указана експертизи проводилася з виїздом експерта ІНФОРМАЦІЯ_22 на місце розташування об'єкта та наданням доступу експерту до усіх закопаних та відкритих частин досліджуваного об'єкта.
Допитаний в судовому засіданні експерт ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_25 у повному обсязі підтримав свої висновки під час здійснення судової будівельно-технічної експертизи № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року та алгоритм, застосовуючи який, він дійшов висновків про вартість невиконаних робіт при реконструкції котельні ІНФОРМАЦІЯ_12 по вул. Шевченка в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області. Підтвердив, що йому було надано вільний доступ для дослідження об'єкта будівництва, ним були досліджені водогін, теплотраса та теплокамера, зроблені всі відповідні заміри.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов обґрунтованого висновку, що інкримінована прокурором сума збитків у розмірі 30 197 грн не знайшла свого підтвердження, оскільки вона спростована висновком експерта від 30 травня 2023 року № 4202/4203/21-21, та встановив, що вартість робіт, які не відповідають об'ємам будівельних робіт та матеріалів складає 3 502,97 грн.
Проаналізувавши сукупність зібраних доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ч. 1 ст. 366 КК України - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, та вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ч. 1 ст. 366 КК України - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за обставин встановлених судом, доведена повністю.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що указані докази не суперечать критерію доведення вини особи «поза розумним сумнівом», згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», заява № 16437/04).
Відтак доводи апеляційних скарг адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 про невідповідність указаних у вироку висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки перелічені вище докази, кожен окремо та у сукупності, підтверджують вину обвинувачених у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за обставин, встановлених судом.
Невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, суд апеляційної інстанції розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинені злочини.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_10 правильність висновків суду не спростовують.
Апеляційним судом порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами кримінального провадження не встановлено.
Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та скасування обвинувального вироку суду.
Доводи апеляційної скарги прокурора зі змінами в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час звільнення обвинувачених від покарання у зв'язку із закінченням строків давності суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.
Місцевий суд визнав винуватими ОСОБА_10 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та на підставі ст. 70 КК України призначив їм остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 1 (один) рік.
Одночасно суд прийняв рішення про звільнення обвинувачених від відбування призначеного покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня чинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.
Пунктом третім частини першої статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня чинення нею нетяжкого злочину і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що під час застосування норм права суди повинні враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 756/6876/19 зроблено висновок, що:
«аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання» (ч. 4, 5 ст. 74, ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів у цілому».
Дійшовши вірного висновку про необхідність звільнення обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 від покарання за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, місцевий суд безпідставно призначив обвинуваченим покарання за цими статтями закону про кримінальну відповідальність та у подальшому звільнив від відбування цього призначеного покарання.
Доводи апеляційної скарги прокурора зі змінами в частині допущених істотних порушень кримінального процесуального закону суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України резолютивна частина обвинувального вироку повинна містити, зокрема, рішення про відшкодування процесуальних витрат.
Відповідно до п. 3 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються, у тому числі, з витрат, пов'язаних із залученням експертів, які за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 122 КПК України, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення відповідного експерта.
Частиною другою статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
У цьому провадженні на стадії досудового розслідування слідчим СВ Ямпільського відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_26 було призначено та проведено судову будівельно-технічну експертизу (висновки експерта № 16 від 20 липня 2017 року).
Згідно довідки завідувача ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_27 вартість експертизи складає 6 927, 20 грн.
У ході судового провадження, за клопотанням сторони захисту, ухвалами Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року та 16 червня 2021 року призначено та проведено повторні судові будівельно-технічні експертизи (висновки експерта № 126 від 19 березня 2020 року та № 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року).
Згідно довідки завідувача ІНФОРМАЦІЯ_24 ОСОБА_27 до висновку експерта № 126 від 19 березня 2020 року вартість експертизи складає 8 164,52 грн.
Відповідно до довідки акта здачі-приймання висновку експерта 4202/4203/21-21 від 30 травня 2023 року загальна вартість експертизи складає 30 393,70 грн.
Загальна вартість витрат на залучення експертів складають 45 485,42 грн, які підлягають стягненню з обвинувачених у рівних частинах.
Неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону перешкодило суду прийняти законне, обґрунтоване рішення в частині призначення покарання та звільнення від покарання, а також стягнення процесуальних витрат, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 є підставою для зміни вироку при розгляді провадження в суді апеляційної інстанції.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу зі змінами прокурора задовольнити, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції змінити в частині призначення покарання та звільнення від покарання, а також стягнення процесуальних витрат.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 413, 419 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 12017020370000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2017 року щодо ОСОБА_10 , за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 , за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України змінити в частині призначення покарання та звільнення від покарання, вирішення питання про стягнення процесуальних витрат через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону.
Визнати винуватим ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Визнати винуватим ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у розмірі 45 485 (сорок п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень 71 копійок у рівних частинах по 22 742 (двадцять дві тисячі сімсот сорок дві) гривні 71 копійок з кожного.
В решті вирок залишити без змін
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4