Справа № 128/1467/25
Провадження № 33/801/546/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.
Доповідач: Міхасішин І. В.
10 червня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малика Олександра Володимировича на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 12 травня 2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 12 травня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір, що становить 605, 60 грн.
Не погодившись із вказаною постановою захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Малик О.В. подав апеляційну скаргу у якій просив постанову суду скасувати , а провадження у справі закрити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, не встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання його винуватості.
В судове засідання особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Поважні причини мають бути доведені належними доказами.
З урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення та не доведеністю належними доказами причини неявки в судове засідання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність особи, яка не з'явилася.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст. 266 ч. 1, 2, 3, 4 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 20.04.2025 о 21:18 год в с. Агрономічне, Вінницького району, Вінницької області, пров. Мирний, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X3, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія в закладі охорони здоров'я КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» в лікаря нарколога, висновок № 0246. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
За змістом п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
За змістом п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 N1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП.
Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння також підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Із вказаного відеозапису слідує, що ОСОБА_2 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки в результаті якого встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 306745 від 20.04.2025; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння; висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2025 № 0246, відповідно до якого за результатами огляду ОСОБА_1 було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння (Алкотест 6820 - 0, 31%, Алкотест 6820 - 30 %); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 454548 від 20.04.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення; розпискою ОСОБА_3 про зобов'язання доставити автомобіль за адресою місця проживання водія від 20.04.2025; копією посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 ; довідкою інспектора САП ВВГ ВРУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Ю. Гаврилюк, згідно якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом останнього року не притягувався; відеозаписами обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано, в тому числі, пояснення ОСОБА_1 про те, що як він керував транспортним засобом до моменту його зупинки працівниками поліції та про обставини порушення ним правил дорожнього руху, за що він був зупинений працівниками поліції, повідомлення про виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння, особисті пояснення ОСОБА_1 , що дійсно він вживав алкоголь, а саме 50 гр. джина, та в подальшому надав згоду на проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, проведення огляду в закладі КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» у присутності лікаря-нарколога, в ході якого було здійснено первинний та повторний заміри, які відображені в висновку медичного огляду, ознайомлення ОСОБА_1 з результатами проходження огляду, складання адміністративних матеріалів відносно нього, ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення. При цьому наявний відеозапис свідчить про безпосереднє виявлення у ОСОБА_1 працівниками поліції, за наслідком спілкування, ознак алкогольного сп'яніння, в результаті чого було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога, проходження якого повністю зафіксовано на відеозаписі, в тому числі відсутність будь-яких заперечень щодо наслідків проведення огляду.
Твердження скаржника про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи, є фрагментарним і не відображає усіх обставин події, судом до уваги не приймаються, оскільки із вказаного відеозапису вбачається, що він є чітким, послідовим та таким, що відображає хронологію подій, що мали місце під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги про відсутність будь - яких доказів, які б переконливо підтверджували факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності належних доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є безпідставними та необґрунтованими.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на виконання вимог статті 245 КУпАП у повній мірі дослідив усі докази в їх сукупності, надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 130 КУпАП.
Аргументи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди заявника апеляційної скарги з оскаржуваною постановою.
Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому ОСОБА_4 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов'язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, вина ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малика Олександра Володимировича - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 12 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин