Справа № 127/42343/24
Провадження № 22-ц/801/1348/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.
Доповідач:Сопрун В. В.
11 червня 2025 рокуСправа № 127/42343/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Берегового О.Ю., Войтка Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І.,
за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Огородника В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/42343/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року, яке ухвалив суддя Король О.П. в Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст складено 15 квітня 2025 року,
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, мотивуючи позовні вимоги тим, що згідно з судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року (справа №127/31905/24) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Наразі матеріальне становище позивача погіршилося, єдиний його дохід - це заробітна плата. Щомісячно з доходів позивача стягується частина заробітку, що становить орієнтовно 4500 грн.
Згідно з довідкою, виданою Другим відділом ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заборгованість за виконавчим провадженням №76311962 щодо примусового виконання виконавчого листа №127/31905/24, виданого 14 жовтня 2024 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення аліментів відсутня.
Позивач зазначає що його дохід в середньому складає 18000 грн. До того ж рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2024 року та довічно.
На утриманні позивача крім непрацездатної матері перебуває син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син дружини з якою перебуває в фактичних шлюбних відносинах, - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сплата аліментів у розмірі 1/4 частки від його доходу (заробітку) ставить позивача у скрутне матеріальне становище, тому просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року позов задоволено.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються за судовим наказом, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 02 жовтня 2024 року в справі №127/31905/24, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки заробітку (доходу) до 1/6 частки заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просила рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зміна матеріального становища та сімейного стану ОСОБА_1 , а саме стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері та перебування на утриманні малолітнього сина, не є безумовною підставною для зменшення розміру аліментів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області 02 жовтня 2024 року в справі № 127/31905/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до копії рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року (справа №128/4108/24) з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2024 року та довічно.
Згідно із свідоцтвом про народження позивач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до довідки, виданої Другим відділом ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відсутня заборгованість за виконавчим провадженням №76311962 щодо примусового виконання виконавчого листа №127/31905/24, виданого 14 жовтня 2024 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 .
Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (пункт 3 частини шостої статті 19 ЦПК України).
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (пункт 1 частини перша та друга статті 274 ЦПК України).
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України).
Отже, справи у спорах про зменшення розміру аліментів мають розглядатися судом за правилами загального позовного провадження.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2023 року в справі № 682/2454/22-ц та у постанові від 24 січня 2024 року в справі №752/1058/23.
Враховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі (зменшення розміру аліментів), вона є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а тому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані правові норми та розглянув справу про зменшення розміру аліментів у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно з частиною 1 пункту 4 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За приписами частини 7 статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що на його утриманні перебуває син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також те, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року (справа №128/4108/24) з нього стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2024 року та довічно.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22.
Установивши, що крім дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утриманні позивача також перебуває син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також те, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року (справа №128/4108/24) з нього стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2024 року та довічно, на утримання яких позивач теж несе витрати, колегія суддів вважає, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на дочку з 1/4 на 1/6 частин всіх видів заробітку (доходу) щомісячно. При цьому буде дотримано баланс рівності прав дітей на матеріальне забезпечення.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що при винесенні Вінницьким міським судом Вінницької області судового наказу №127/31905/24 судом не було відомо про ту обставину, що на утриманні боржника ОСОБА_1 перебуває син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що за рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року (справа №128/4108/24), не відкрите виконавче провадження, проте апеляційний суд вважає, що не відкриття виконавчого провадження, не припиняє обов'язку ОСОБА_1 сплачувати аліменти згідно з рішення суду від 14 листопада 2024 року і не звільняє його від сплати заборгованості по цих аліментах. До того ж боржник може сплачувати аліменти в добровільному порядку, а інститут виконання виконавчих документів органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями застосовується щодо примусового виконання.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини- задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються за судовим наказом, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 02 жовтня 2024 року в справі №127/31905/24, з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки заробітку (доходу) до 1/6 частки заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11 червня 2025 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Береговий О.Ю.
Войтко Ю.Б.