Справа № 947/10016/25
Номер провадження № 2/521/4397/25
11 червня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.,
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження по суті в м. Одесі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
18.03.2025 року представник позивача звернувся до Київського районного суду м. Одесиз вищевказаним позовом, у якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 279626,70 грн. та суму судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2025 року справу передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
30.04.2025 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями матеріали справи передано судді Бобуйку І.А.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 01.05.2025 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.05.2025 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце слухання справи належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.
29.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг.
29.07.2020 року підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту №500836691, відповідач запропонував Банку укласти Угоду про надання кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб . Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком.
29.07.2020 року Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення Угоди про надання кредиту №500836691 від 29.07.2020 року, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
У Додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Також, сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
Таким чином, судом встановлено, що 29.07.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту №500836691 від 29.07.2020 року, акцептом пропозиції на укладення угоди про надання кредиту №500836691, додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту, анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 211090,80 грн.; процентна ставка - 32 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту -84 місяців; дата повернення кредиту - 30.07.2027 року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 22 числа кожного місяця у розмірі мінімального щомісячного платежу 6321, 30 грн., загальна кількість платежів6 84; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов.
Днем надання кредиту вважається день списання кредитних коштів з позичкового рахунку Банку з метою їх подальшого зарахування на рахунки, реквізити яких визначені Угодою (п. 2.12. Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, який оприлюднено банком та є загальнодоступним за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi).
Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером №810482 від 30.07.2020 року, виписками по НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15- ц від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15.01.2025 року у справі № 753/16762/15-ц.
Проте, як встановлено судом, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
Таким чином, загальна заборгованість згідно з угодою № 500836691 від 29.07.2020 року становить 279 626,70 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять шість гривень 70 копійок) з яких:
-за тілом кредиту: 201 437,68 (двісті одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 68 копійок),
-по відсотках: 78 189,02 (сімдесят вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 02 копійки).
Згідно із ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 визначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, як шляхом пред'явлення досудової вимоги, так і судової. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 22.07.2020 року в справі № 210/1504/13-ц, від 03.12.2020 року в справі № 569/16767/16-ц, від 07.12.2022 року в справі № 953/1904/20, від 22.02.2023 року у справі № 159/36087/15-ц.
Судом встановлено, що банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3355 гривні 52 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено в постанові ВП ВС від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Представник позивача стверджує, що витрати на правову допомогу позивача склали 22550 гривень 69 копійок, проте на підтвердження вказаного факту надала лише Договір про надання правничої допомоги, в матеріалах справи немає ні акту прийому-передач послуг з детальним описом наданих послуг, ні квитанції про сплату позивачем для відповідача коштів за виконану роботу, тощо.
Наразі існує широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Звісно, даний перелік не є вичерпним.
Аналіз наданих адвокатом послуг свідчить про те, що такі пов'язані з розглядом цієї справи - адвокат підготував процесуальні документи по суті справи (позовну заяву) та здійснив аналіз обставин справи, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що судові на правову допомогу позивача склали 22550 гривень 69 копійок, зазначення про їх наявність у тексті позовної заяви, проте не надання реальних документів про сплату позивачем для адвоката Михайлової Юлії Вікторівни саме такої суми витрат на правову допомогу та яких підставах, не можуть вважатись належними доказами, а тому суд відмовляє у даній частині позовних вимог.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 526, 530, 543, 549-552, 610, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться) на користь акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитним договором № 500836691 від 29.07.2020 року у розмірі 279 626,70 (двісті сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять шість гривень 70 копійок) з яких:
-за тілом кредиту: 201 437,68 (двісті одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 68 копійок),
-по відсотках: 78 189,02 (сімдесят вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 02 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації по м. Одеса та Одеській обл. не значиться) на користь акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494714) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3355,52 (три тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 52 копійки.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.