Справа №521/3043/25
Провадження №2/521/3117/25
28 травня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якому просив:
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований наступними обставинами.
ОСОБА_1 , є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка являється комунальною власністю, виділена йому та членам його сім?ї на підставі ордеру, виданого згідно рішення виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 23.03.1969 року. Позивач вказує, що разом із ним зареєстровані відповідачі по справі: ОСОБА_3 (онука) та ОСОБА_2 (дочка), які з 2015 року у зазначеній квартирі не проживають та не з'являються, участі в утриманні квартири не беруть, за комунальні послуги не сплачують, їх речі також відсутні. Вказує, що реєстрація відповідачів у квартирі створює перешкоди у користуванні житловою площею, оскільки на них, як на зареєстрованих осіб нараховуються комунальні послуги та позбавлений можливості приватизувати вищезазначену квартиру.
Сторони та їх представники у відкрите судове засідання не з'явились.
ОСОБА_1 подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність, в якій позов підтримав, просив його задовольнити.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, згідно ст. 128 ЦПК України, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність та відзив не подавали.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності.
З ордеру на житлове приміщення №839 серія ИР від 07.08.1967 року вбачається, що ОСОБА_1 надано право із сім'єю з трьох осіб на заняття жилого приміщення жилою площею 33.0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для видачі ордера - рішення виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 23.03.1969 року (а.с. 11).
Відповідно до довідки (виписка з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 13.06.2013 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_2 , зареєстровані відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 13).
Реєстрація відповідачів у вказаній квартирі також підтверджується Довідками ДНАП ОМР №М1-47175-ю/о від 28.02.2025 року та №М1-47251-ю/о від 28.02.2025 року (а.с. 23-24) .
Відповідно до Акту про не проживання від 06.04.2021 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_3 , завіреного головою ОСББ «Генерала Петрова 68/2» вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають у вказаній квартирі останні п'ять років, житловим приміщенням не користуються, в квартирі відсутні будь-які їхні речі. Квартиру залишили добровільно, спроб вселення з їх сторони не було (а.с. 14).
Суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_2 , не проживають за зазначеною адресою, що надає позивачу право звертатися до суду з позовом про визнання їх такими, що втратили право користування вказаним житлом.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли в зв'язку із припиненням права користуванням жилим приміщенням, а тому регулюються Розділом ІІІ Главою 2 Житлового Кодексу УРСР.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 ЖК України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Тому суд, враховуючи викладені обставини та визнання відповідачем позову, яке прийняте судом, задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 , та вважає, що вони є законними, обґрунтованими, та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.
Задовольняючи позов про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, суд зауважує на тому, що зняття з реєстрації місця проживання, в силу ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» проводиться відповідними органами реєстрації на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, зняття з реєстрації місця проживання є дискреційними повноваженнями відповідних органів реєстрації, а рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням є безумовною підставою для цих органів щодо зняття відповідача з реєстрації місця проживання.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 71, 72 Житлового Кодексу УРСР, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 258-259 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 04 червня 2025 року.
Суддя: Ю.В. Тополева