Справа № 2-13609/10
24 листопада 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючої судді Кравчук Т.С.,
при секретарі Лахматової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь суму внеску в розмірі грошові кошти в розмірі 475500 гривень, 3% за прострочення виконання зобов'язань за весь час прострочення в розмірі 13378,87 гривень, та витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 250 гривень.
У судовому засіданні позивачка позов уточнила, підтримала та пояснила суду, що 12 червня 2008 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, зареєстрований у реєстрі за № 873.
За даним договором ОСОБА_2 позичив у позивачки кошти у сумі - 291192 гривень, що складає еквівалент 60000 (шістдесят тисяч) доларів США по курсу НБУ на день підписання договору.
У відповідності до п. 4 договору, відповідач зобов'язаний був повернути позивачці суму в гривнях, що еквівалентна 60000 доларів США по курсу НБУ протягом трьох місяців після підписання договору.
Згідно п.5 даного договору повернення позики повинно бути здійснено в м. Одесі шляхом повернення грошових коштів в строки та на умовах, передбачених цим договором, особисто позичальником позичкодавцеві.
Згідно п.6 даного договору позика вважається повернутою після виконання зобов'язання за цим договором позичальником в повному обсязі та підписання позикодавцем відповідної розписки чи підписанням сторонами відповідного договору про здійснення відповідного розрахунку.
У відповідності до договору, п.9, при відсутності домовленості питання вирішуються в судовому порядку, але відповідач відмовляється повернути гроші згідно із договору.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також неустойки за невиконаними зобов'язаннями складає 1220 доларів США, що еквівалентно 13378,87 гривень.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивачка звернулася до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 червня 2008 року між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів, зареєстрований у реєстрі за № 873.
За даним договором ОСОБА_2 позичив у позивачки кошти у сумі - 475500 гривень, що складає еквівалент 60000 (шістдесят тисяч) доларів США по курсу НБУ на день підписання договору.
У відповідності до п. 4 договору, відповідач зобов'язаний був повернути позивачці суму в гривнях, що еквівалентна 60000 доларів США по курсу НБУ протягом трьох місяців після підписання договору.
Відповідач в порушення умов договору та вимог діючого законодавства свої зобов'язання належним чином не виконав.
У відповідності до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики), яку брав у позику у строк, визначений договором.
У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму у відповідності до ст. 625 ЦК України, у якій вказується , що боржник не звільняються від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три відсотки річних від простроченої суми , яка буде встановлена на день винесення судового рішення за даною справою.
Таким чином, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 - задовольнити, стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в розмірі 475500 гривень, 3% за прострочення виконання зобов'язань за весь час прострочення в розмірі 13378,87 гривень, та витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 250 гривень.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст.. 11, 15-16, 525-526, 530, 623, 625 ЦК Україна, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 60000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 475500 гривень, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1220 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 13378,87 гривень та судові витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 252 гривень, а разом 489130,87 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 1700 гривень.
Рішення суду може бути переглянуто за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення
Суддя: