Справа № 1-130/2010 р.
17 листопада 2010 року смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
при секретарі Тарєлкіній Н.М.,
за участю прокурора Маврова О.П.,
представника потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Веселинове Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого Веселинівським районним судом Миколаївської області 18.01.2006 року за ч. 3 ст. 185, 69 КК України до 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 10.10.2008 року,
в скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2 скоїв злочин проти чужого майна.
Так, 22 квітня 2010 року о 1 годині 00 хвилин ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, пройшов до домоволодіння потерпілого ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_2, де невстановленим предметом зірвав скобу на вхідних дверях та проник в дім, звідки викрав електрозварювальний апарат ПДУ-1,5-УЗ-220, вартістю 2500 гривень, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник.
Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, суду показав, що він дійсно 22 квітня 2010 року о 1 годині 00 хвилин пройшов до домоволодіння громадянина ОСОБА_3, розташованого в АДРЕСА_2, де зірвав скобу на вхідних дверях та проник в дім., звідки викрав електрозварювальний апарат ПДУ-1,5-УЗ-220, після чого місце злочину покинув.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що він має у приватній власності домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_2, яке ним використовується в якості гаражу, де знаходяться різні запчастини та обладнання. Зранку 23.04.2010 року біля 10 годин він приїхав до вказаної будівлі, щоб відремонтувати автомобіль свого знайомого, та ввійшовши у середину помітив, що зварювальний апарат «Темп» та металоріз «Енхель» у гаражі відсутні, і зрозумівши, що вказані речі викрадені, звернувся із заявою до Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області. В подальшому ввечері 23.04.2010 року електрозварювальний апарат йому було повернуто працівниками міліції, а металоріз знайдено не було. При цьому, потерпілий наполягає на тому, що металоріз «Енхель» теж був викрадений підсудним ОСОБА_2.
У відповідності до вимог статті 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Згідно обвинувального висновку, затвердженого прокурором Веселинівського району Миколаївської області 05.07.2010 року, по кримінальній справі № 10100055 за звинуваченням ОСОБА_2, останньому інкримінується викрадення електрозварювального апарату ПДУ-1,5-УЗ-220, вартістю 2500 гривень, при цьому підсудний у викраденні металорізу «Енхель» не звинувачується. Згідно з постановою слідчого Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області від 16.06.2010 року матеріали по факту крадіжки електричної турбіни виділені з матеріалів кримінальної справи № 10100055 та направлені до органу дізнання Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області для проведення додаткової перевірки.
Таким чином, суд вважає винність підсудного ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині доведеною, оскільки його показання відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються і підтверджуються іншими матеріалами справи у своєї сукупності, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.
При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпечність скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.
ОСОБА_2 скоїв злочин, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України є щире каяття в скоєному злочині та перебування на його утриманні інваліда 1 групи.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальних збитків у сумі 474 гривні 95 копійок витрат на придбання пального для встановлення осіб, причетних до скоєння крадіжки, у сумі 300 гривень 80 копійок витрат на придбання лікарських препаратів, у сумі 700 гривень витрат на правову допомогу, та у сумі 485 гривень за викрадений металоріз.
Також, потерпілим заявлено цивільний позов про стягнення спричиненої моральної шкоди в сумі 7 000 гривень.
Виходячи з підстав розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що заявлений моральний збиток в сумі 7 000 гривень підлягає задоволенню частково в сумі 500 гривень, понесенні потерпілим матеріальні витрати на правову допомогу на думку суду підлягають стягненню з підсудного повністю в сумі 700 гривень.
Потерпілим ОСОБА_4 не доведено спричиненні йому злочином матеріальні збитки у сумі 474 гривні 95 копійок витрат на придбання пального для встановлення осіб, причетних до скоєння крадіжки, оскільки згідно з наданими ним фіскальними чеками останній придбав пальне 25.04.2010 року о 12 годині 01 хвилина, 31.07.2010 року о 08 годині 09 хвилин та 31.07.2010 року о 08 годині 23 хвилини. В свою чергу електрозварювальний апарат йому було повернуто працівниками міліції ввечері 23.04.2010 року. Також, потерпілим не доведено спричиненні йому злочином матеріальні збитки на придбання лікарських препаратів у сумі 300 гривень 80 копійок, оскільки останній не надав до суду виписку з медичної карти із зазначенням діагнозу і терміну його хвороби, і відповідне призначення лікаря, згідно якого ОСОБА_4 придбав лікарські препарати. Крім того, матеріальні збитки у сумі 485 гривень за викрадений металоріз теж не підлягають стягненню з підсудного. Отже, цивільний позов у визначеній вище частині підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє права потерпілого пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
Підсудний ОСОБА_2 раніше судимий, на обліку у лікарів-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Враховуючи викладене, пом'якшуючі обставини, зокрема щире каяття підсудного та перебування на його утриманні інваліда 1 групи, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає, що відносно підсудного доцільно застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 333, 334, 335 КПК України,
ОСОБА_2 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
Встановити іспитовий строк - 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- п овідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 моральний збиток в сумі 500 (п'ятсот) гривень, та матеріальні витрати на правову допомогу в сумі 700 (сімсот) гривень.
Р ечовий доказ по справі - електрозварювальний апарат, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, залишити останньому за належністю.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку через Веселинівський районний суд.
Суддя: підпис.
Копія вірна.
Суддя Веселинівського районного
суду Миколаївської області: Тустановський А.О.