Справа № 580/843/25 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
10 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
27 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №232730026085 від 06.01.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 01.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти мотивоване рішення, зарахувавши пільговий стаж роботи за Списком №1 на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 03.09.1990 по 22.10.1996 апаратником мерсеризації відділення мерсеризації хімічного цеху №2.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не врахувало до страхового стажу період його роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 03.09.1990 по 22.10.1996 апаратником мерсеризації відділення мерсеризації хімічного цеху №2, оскільки позивачем не надані довідки про пільговий характер роботи.
Позивач зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
На думку позивача, записи у його трудовій книжці містять посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, тобто оформлені належним чином, тому вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.01.2025 №232730026085 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи апаратником мерсеризації відділення мерсеризації хімічного цеху №2 на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 03.09.1990 по 22.10.1996 до пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним та невірним з'ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року та від 18 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, 01.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, у порядку екстериторіальності, за наслідками розгляду заяви позивача прийнято рішення від 06.01.2025 №232730026085 про відмову у призначені позивачу пільгової пенсії за віком через відсутність у нього необхідного пільгового стажу.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що не вбачає підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.01.2025 №232730026085.
Керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01.01.2025 про призначення пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У пункті 5 Рішення №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (статті 12 згаданого Закону).
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, пункт "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII викладено в наступній редакції:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах."
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII вирішено, зокрема: визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 резолютивної частини Рішення).
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах (пункт 3 резолютивної частини Рішення).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 до виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 належать працівники, зайняті у хімічних виробництвах в цехах та працівники підприємств хімічної промисловості, зайняті в наведених нижче виробництвах і на роботах відділення хімічної підготовки волокна (пункту 10А.1 розділу Х "Хімічне виробництво", пункту 16-1 розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
За Списком №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належать, зокрема, робітники, керівники і спеціалісти, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон у обробних цехах (пункту 11600000-17541 розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
В період чинності Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до відповідних виробництв, робіт, професій та посад належали робітники, зайняті повний робочий день у виробництвах синтетичних волокон в цехах, зокрема, хімічних, прядильних, обробних (розділу XVI "Виробництво штучних або синтетичних волокон").
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
З наведеного вбачається, що умовами призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 для чоловіків є досягнення 50 років, стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Так, визнаний відповідачем страховий стаж ОСОБА_1 становить 35 років 02 місяці 24 днів, з яких пільговий стаж по Списку № 1 відсутній.
Поряд з цим, відповідач підставою відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах вказав не досягнення позивачем пенсійного віку (55 років), оскільки станом на дату звернення до пенсійного органу вік позивача становив 54 роки і 2 місяці.
У контексті наведеного судова колегія зауважує, що доводи апелянта зводяться до вимоги наявності у позивача пенсійного віку 55 років для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, втім за змістом позовних вимог та фактичних обставин справи вбачається вимога позивача про зарахування пільгового стажу та призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.11).
За таких обставин, враховуючи приписи пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, висновки апелянта про те, що позивач не досяг віку, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників не можна визнати обґрунтованими.
Водночас, право на пенсію за віком на пільгових умовах пов'язане не лише з досягненням особою певного віком, а також з тривалістю загального та спеціального страхового стажу.
Так, апелянт вказує, що пільговий стаж у позивача відсутній, оскільки документи, які підтверджують право на пенсію на пільгових умовах згідно Порядку №22-1 не надано.
Згідно положень пункту 1 Порядку №637 (у відповідній редакції) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до вимог пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.09.1990, остання містить записи про те, що він працював апаратником мерсеризації відділення мерсеризації хімічного цеху №2 на ВАТ «Черкаське хімволокно» у періоді з 03.09.1990 по 22.10.1996 (а.с.16).
Відтак, встановивши, що за записами трудової книжки, позивач дійсно працював на підприємстві з 03.09.1990 по 22.10.1996 за спеціальністю апаратник мерсеризації відділення мерсеризації хімічного цеху №2, тобто за професією і виконуваною роботою, яка містяться у Списку №1, врахувавши відсутність заперечень пенсійного органу щодо безпосередньої його зайнятості на цих роботах повний робочий день, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що позивач має право на зарахування періоду такої роботи до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, й, як наслідок, про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні ОСОБА_1 відповідної пенсії.
В контексті наведеного та доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, покладених ним в основу своїх заперечень проти задоволення даного позову, суд апеляційної інстанції враховує, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, апелянт, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивача пільгового стажу, що дає право на пенсію за пунктом першим частини другої статті 114 Закону №1058-IV, враховуючи конкретні обставини цієї справи, мав право на звернення до підприємства, на якому працює особа, із вимогою про надання необхідних додаткових документів, здійснення відповідної перевірки достовірності поданих відомостей та умов праці, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, проте доказів вчинення таких дій суб'єктом владних повноважень у ході судового розгляду надано не було, як і не доведено відсутності у трудовій книжці ОСОБА_1 , яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідних записів чи наявність неточностей.
Підставою ж для відмови позивачу у призначенні виду пенсії, передбаченої пунктом першим частини другої статті 114 Закону №1058-IV, як установлено судом, була відсутність документів, які підтверджують право на пенсію на пільгових умовах згідно Порядку №22-1 (без вказівки на конкретний документ), що, однак, не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (а.с.13).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 160/18173/23.
На підставі вищенаведеного у сукупності, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан