Справа № 320/32712/24
про залишення апеляційної скарги без руху
09 червня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві апеляційну скаргу подано 03 червня 2025 року засобами поштового зв'язку яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 06 червня 2025 року за вх.№А/855/15823/25.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2024 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року становить 1816 грн. 80 коп. (3028*0,4*150%).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року.
Перевіривши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, рішення суду першої інстанції ухвалено 08 квітня 2025 року. Копію рішення суду відповідачем отримано 10 квітня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача, яка міститься КП "Діловодства спеціалізованого суду".
Отже, останній день подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції припадав 10 травня 2025 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 03 червня 2025 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів наголошує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянт в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження наголосив не на факті запровадження воєнного стану, а на пов'язаних з ним обставин та наслідків війни, що унеможливило подати апеляційну скаргу без порушення процесуального строку.
Однак колегія суддів звертає увагу, що апелянт у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.
Так відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Посилання апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин є необґрунтованим, оскільки активні бойові дії у Київській області припинилися на початку квітня 2022 року, а саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень.
Суд враховує обставини щодо введення в Україні воєнного стану, загрози ракетних ударів чи іншої небезпеки, пов'язаної з військовою агресією, необхідність реагування на повітряні тривоги, планові відключення електроенергії тощо, однак неможливість подання апеляційної скарги у встановлений законодавством строк в результаті дії таких обставин має бути конкретизована (із зазначенням конкретних причин та періоду, протягом якого вони діяли) та підтверджена відповідними доказами, які скаржником надані не були.
Зазначені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією російської федерації проти України, а саме вимушені «перерви» в роботі працівників державної служби у зв'язку з сигналами «повітряної тривоги», неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться відповідний орган, суд вважає безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади в умовах воєнного стану на території України, який введено внаслідок військового вторгнення російської федерації на територію України та планові відключення електроенергії не можуть вважатися об'єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення суду у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило апелянту звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом по справі № 560/15534/21 від 03.11.2022 року, де касаційний суд зазначив, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 1816 грн. 80 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______(дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд
- іншого обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня із зазначенням інших поважних причин його пропуску та подати докази їх поважності;
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд ,-
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова