П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9472/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 420/9472/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Державна податкова служба України про визнати протиправними скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2025 року представник ТОВ «АГРОФІРМА «ВІСЛА» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області № 7946653/33434835 від 26.12.2022 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 2 від 30.11.2022 датою її подання;
- стягнути з Головного управління ДПС України у Волинській області та Державної податкової служба України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» суму судових витрат, а саме судового збору 3028,00 грн.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.04.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС України у Волинській області про визнати протиправними скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишив без руху. Встановив позивачу строк для усунення недоліку - 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
11.04.2025 засобами «Електронний суд» позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2025, подано заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що м. Одеса, до якого було переміщено підприємство, потерпає від відключень електроенергії. 29.01.2025 адресу реєстрації ТОВ «АГРОФІРМА «ВІСЛА» було змінено на таку: 65009, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Сонячна, будинок 5, офіс 502. В Одеській області (включно з м. Одеса) в період з січня 2025 року по березень 2025 року були перебої з електропостачанням, викликані як пошкодженням систем електропостачання, проведенням аварійно-відновлювальних робіт, так і плановими відключеннями. Позивач зазначає, що значні проблеми із відсутністю електроенергії зберігаються й досі, про що, зокрема, свідчить графік відключень електроенергії за адресою позивача, що також підтверджується відомостями з офіційного онлайн-ресурсу «ДТЕК Одеські електромережі».
Як зазначає позивач, тривалі відключення електроенергії унеможливлюють також будь-яке планування діяльності підприємства, адже аварійні та екстрені відключення спрогнозувати не можна. Позивач вказує, що грошові кошти для придбання генераторів, інверторів та/або зарядних станцій відсутні у зв'язку із ускладненим фінансовим становищем підприємства (що спричинене, зокрема, також не реєстрацією податкових накладних в ЄРПН). Таким чином, відсутність електропостачання фактично позбавляє Позивача належним чином провадити господарську діяльність. Так, відключення електроенергії має наслідком зупинку роботи електронних пристроїв (комп'ютерів, серверу та іншої офісної техніки, необхідної для роботи), а також спричиняє відсутність інтернет-зв'язку, що, в свою чергу виключає можливість використання хмарних технологій та унеможливлює доступ до електронного кабінету платника податків. Несвоєчасне звернення до суду, як стверджує позивач, також було пов'язано із постійними обстрілами Одеської обл. та м. Одеса.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, яку 11.04.2025 надіслано до суду через «Електронний суд», залишив без задоволення.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС України у Волинській області про визнати протиправними скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернув позивачеві.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений Кодексом строк.
Як зазначив суд, позивачем у заяві, яку 14.04.2025 надіслано до суду через «Електронний суд», не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду підстав.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, представник «АГРОФІРМА «ВІСЛА» подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою справу в частині повернутої частини повернутих позовних вимог направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції помилково дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Положеннями частини 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19 (постанова від 31.03.2021), в якій Суд дійшов наступних висновків.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Апеляційний суд зазначає, що за змістом заяв позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним причинами пропуску такого строку є введення в Україні правового режиму воєнного стану, постійні обстріли території України, зокрема м. Одеси, та відключення електроенергії на території України.
Оцінюючи вищевказані причини пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України колегія суддів виходить з таких міркувань.
Апеляційний суд зазначає, що самі по собі посилання на воєнний стан на території України, а також численні повітряні тривоги та періодичне відключення електроенергії не можуть слугувати безумовною підставою для поновлення пропущеного строку за відсутності доказів того, що саме ці обставини унеможливили виконання відповідних процесуальних дій/обов'язків у встановлені законом строк. (див. пункт 48 постанови Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 120/7416/24).
Позивачем у заявах про поновлення строку на звернення до суду не доведено, що наведені обставини могли ускладнити подання позовної заяви. Позивач не довів реального впливу таких обставин на неможливість своєчасного звернення до суду з позовом, не надав доказів того, що такі обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали роботі товариства протягом часу, відведеного для підготовки позовної заяви.
Аналогічна правова позиція щодо необхідності доведення сторонами таких обставин викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №176/91/24.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 06.06.2024 у справі № 559/2655/23, зауважив, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку.
При цьому, позивачем не надано доказів об'єктивної неможливості звернення до суду з позовною заявою, в межах строку, встановленого процесуальним Законом.
Відтак, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративними позовом.
Також колегія суддів враховує, що, як правильно встановлено судом першої інстанції з даних ЄДРСР, у квітні 2024 року позивач вже звертався з аналогічним позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду (справа № 400/3607/24), у лютому 2025 року позивач звертався з аналогічним позовом до Одеського окружного адміністративного суду (справа № 420/5325/25) та судами підстави для поновлення строку звернення до суду були визнані необґрунтованими та неповажними.
Враховуючи все вищевикладене, на думку апеляційного суду, є правильним висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відтак, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 420/9472/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик