Справа № 2-а-259/2010 року.
іменем У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Копейка Т.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області про зобов'язання виплатити суму нарахованого підвищення до пенсії,
12 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання виплатити суму підвищення до пенсії. На підтвердження позовних вимог в заяві зазначила, що в жовтні 2008 року вона звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій щодо відмови в здійсненні перерахунку щомісячної допомоги як дитині війни та зобов'язання нарахувати і виплатити вказану допомогу.
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 2 грудня 2008 року позовні вимоги було задоволено частково. УПФ України в Баштанському районі було зобов'язано здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни « за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Ухвалою судової колегії Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року вказану постанову районного суду залишено без змін.
Відповідно до постанови Баштанського районного суду від 2.12.2008 р. відповідачем проведено нарахування підвищення до пенсії як дитині війни згідно рішення суду за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, але виплата підвищення до пенсії не здійсненна через відсутність вказівки на це в рішенні суду.
На підставі викладеного просить суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача виплатити підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нарахування якого проведено згідно постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 2 грудня 2008 року, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, оскільки на його думку підвищення до пенсії, як державна соціальна виплата, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна виплачуватись за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду, оскільки кошти Пенсійного фонду використовуються виключно по призначенню, а вилучення цих коштів негативно вплине на функціонування системи пенсійних виплат.
Дослідивши наявні у справі письмові докази (копію пенсійного посвідчення, копію постанови Баштанського районного суду від 2.12.2008 року, копію ухвали судової колегії Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року та письмові заперечення відповідача), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних обставин:
- судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до абз.1ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому.
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 2 грудня 2008 року визнано неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду в Баштанському районі щодо не проведення позивачу перерахунку підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язано провести йому перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ з 09 липня 2007 року. Ухвалою судової колегії Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року дану постанову залишено без змін.
Відповідно до статті 6 Закону України №2195-1У (в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дія ст. 6 даного Закону України №2195-IV була призупинена п.12 ст.71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», однак рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України №2195-IV визнані неконституційними. Тобто після прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп від 09 липня 2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом з 09 липня 2007 року.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, щодо внесення змін до ст. 6 Закону України № 2195-ІУ( ред.. від 28.12.2007 року) визнані неконституційними, тобто відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача і у 2008 році також.
Заперечення відповідача стосовно того, що підвищення до пенсії, як державна соціальна виплата, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до рішення суду обов'язок щодо проведення перерахунку підвищення до пенсії, особам, які мають статус дитина війни покладено на відповідача, який і повинен, здійснювати відповідні виплати. Відсутність за твердженням відповідача відповідного фінансування зазначених виплат, не може бути підставою для позбавлення можливості реалізації громадянином прав, що передбачені законами України. Крім того саме відповідачем здійснюються відповідні нарахування і виплати особам, що мають статус дитини війни.
Відповідно до вимог статті 124 Конституції України - Основного Закону України, судові рішення ухвалюються іменем України ї є обов'язковими до виконання на всій території України, а тому відповідач безпідставно відмовляє позивачу виплатити нараховане за рішенням суду (яке набрало законної сили) підвищення до пенсії як дитині війни.
Зазначене є підставою для задоволення позовних вимог.
В силу статті 94 КАС України, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору на користь держави в сумі 3 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-72, ,158-159, 161,,162,163,1832, 256 КАС України, суддя,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2008 року, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати понесені по справі в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.