11 червня 2025 р. Справа № 520/22585/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.03.25 по справі № 520/22585/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління національної поліції України в Харківській області , Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції України в Харківській області, Національної поліції України, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України №2094 від 25.07.2024 у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №345 о/с від 01.08.2024;
- поновити позивача на посаді інспектора взводу №3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ відповідача у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, на думку ОСОБА_1 , є протиправним.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 2 розділу V наказу МВС України №285 від 03.04.2017 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС» (далі наказ МВС України №285): «Лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться за складеним підрозділом кадрового забезпечення Направленням на медичний огляд, до якого долучається службова характеристика з місця проходження служби.»
Перед направленням до місця активних бойових дій та при винесені бойового розпорядження позивачу, відповідач не встановив чи може ОСОБА_1 виконувати бойове розпорядження за станом здоров'я. М(В)ЛК позивач не проходив перед направленням до місця активних бойових дій. Лікарську експертизу позивач міг пройти виключно за направленням відповадача.
Крім того, позивачем було доведено безпосередньому керівнитцву про ще одну причину неможливості фізично виконати вищевказаний наказ, а саме про те, що на території зони відповідальності виконання наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 №189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» про виїзд особового складу на місце виконання бойового (спеціального) завдання, наявна тяжка спеціальна військова техніка російської федерації, яку працівники поліції, які направлені для виконання бойового завдання не зможуть вразити з підстав відсутності таких навичок, а також спеціальної зброї, техніки та інших засобів ураження.
Керівництвом підрозділу у якому проходить службу позивач цю інформацію також було проігноровано та злочинно не вжито відповідних заходів для усунення таких обставин невиконання бойових (спеціальних) завдань.
Дисциплінарною комісією центрального органу управління поліції під час проведення службового розслідування та винесення наказу Національної поліції України №2094 від 25.07.2024 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, всупереч норм передбачених Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2237-VIII, не було ураховано ступінь вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, попередню бездоганну поведінку, високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
На переконання позивача, відповідачем не було враховано особу позивача, його заохочення, його нагороди, участь у бойових діях, що свідчить про неможливість застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
Відповідач, Національна поліція України, скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що дисциплінарний проступок скоєний позивачем в умовах дії воєнного стану із свідомою відмовою від виконання вимог наказу від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Відсутність чіткого волевиявлення виконати наказ командира поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, встановлення власних умов виконання наказу, є несумісним із загальноприйнятими вимогами та підриває авторитет поліції.
Представник Національної поліції України, вважає, що невиконання наказу командира позивачем, який будучі поліцейським підрозділу поліції особливого призначення під час дії воєнного стану, створило загрозу розлагодженості дій підрозділу поліції особливого призначення у надзвичайних ситуаціях, загрозу національній безпеці та суверенітету України в цілому.
Представник відповідача, Головного управління національної поліції України в Харківській області, скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що на його думку, суд першої інстанції вірно встановив, що рішення про звільнення позивача зі служби було прийнято на підставі повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, включаючи його попередню службову діяльність, ступінь вини, а також можливі пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Зазначене зумовлює висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України № 2094 від 25.07.2024 у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 345 о/с від 01.08.2024.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 07.11.2015 року по 01.08.2024 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на різних посадах.
Наказом Національної поліції України №2094 від 25.07.2024, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 №987, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за №1565/31433, до капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №345 о/с від 01.08.2024 позивач був звільнений з органів Національної поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач, не погодившись з оскаржуваними наказами, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України №2094 від 25.07.2024 у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №345 о/с від 01.08.2024.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділ V Дисциплінарного статуту.
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 580, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України “Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 30 “Про утворення територіального органу Національної поліції» було утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - Департамент, ДПОП “ОШБ “Лють»).
Відповідно до Положення про Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України “Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.
З наявних у матеріалах справи доказів судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 11.12.2023 № 530 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , на підставі наказу Національної поліції України від 27.10.2023 № 986 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» по полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області та згідно з пунктом 2 (за ініціативою поліцейського, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено на посаду інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.
30.01.2024 ОСОБА_1 був ознайомлений з функціональними обов'язками за посадою інспектора роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, що підтверджується підписом позивача.
Наказом ГУНП в Харківській області від 26.04.2024 № 37 о/с дск капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області в період з 01.05.2024 по 02.07.2024 було відряджено в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у складі ДПОП «ОШБ Лють».
Колегією суддів встановлено, що дисциплінарною комісією центрального управління поліції за відомостями, викладеними в доповідній записці полковника поліції ОСОБА_2 , т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 07.06.2024 № 704/03/59/01-2024 дск проведено службове розслідування.
25.07.2024 наказом Національної поліції України №2094 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Харківській області» до інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2014 № 987 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 30.07.2024, що підтверджується підписом позивача в листі ознайомлення.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 2337-VIII - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
01.08.2024 ГУНП в Харківській області, на реалізацію наказу Національної поліції України від 25.07.2024 № 2094, видано наказ № 345 о/с, яким інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
З матеріалів службового розслідування, вбачається, що 10.06.2024 до ДПДПЛ Національної поліції України надійшла доповідна записка т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» полковника поліції Поліщука Р. П. від 07.06.2024р., адресована Голові НПУ генералу поліції третього рангу ОСОБА_3 щодо відмови від виконання наказу окремими поліцейськими зведеного загону полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - 33 ППОП ГУНП в Харківській області).
Зокрема, у вказаній доповідній записці зазначено, що 05.06.2024р. в певний період часу на заздалегідь визначених локаціях Донецької області заступником командира полку управління поліції особливого призначення № 3 (далі - УПОП № 3) ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_4 , поліцейським 33 ППОП ГУНП в Харківській області доведено вимоги наказу зведеного підрозділу (далі - ЗП) УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», а саме: зайняття визначених позицій з оборони територій, недопущення прориву ворога на зайняті рубежі.
В цьому ж наказі командиру 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 наказано вжити зазначених у ньому заходів у встановлений строк щодо організації виїзду визначеного підпорядкованого особового складу на місця виконання бойового (спеціального) завдання.
Після ознайомлення з вказаним наказом деякі поліцейські, у тому числі ОСОБА_1 спочатку відмовились від його виконання у непрямій формі, але надалі погодилися. В подальшому зазначені поліцейські не приступили до виконання бойового (спеціального) завдання.
Згідно частин першої та другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Отже, підставою для проведення вказаного службового розслідування стала доповідна записка т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» полковника поліції ОСОБА_2 від 07.06.2024, про безпосереднє виявлення ознак дисциплінарного проступку у діях окремих працівників 33 ППОП ГУНП в Харківській області та, зокрема, позивача.
З метою перевірки вказаних відомостей наказом НПУ від 11.06.2024р. № 652, у межах строків, встановлених наказом НПУ від 25.06.2024 № 707 призначено службове розслідування, у ході якого з'ясовано наступне:
Відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24.02.2022р. № 64 «Про ведення воєнного стану України», від 05.02.2024 № 49 та від 06.05.2024р. № 271 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом МВС України від 02.08.2017р. № 672, на виконання вказівок Генерального штабу ЗСУ від 19.04.2024р. № 5008 та бойового розпорядження оперативно-стратегічного угруповання військ (далі - ОСУВ) «Хортиця», на підставі «телеграми» НПУ, а також рапорту командира ППОП ГУНП в Харківській області від 24.04.2024р. № 106 дск/119-21/01-2024, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ДПОП «ОШБ НПУ Лють», наказом ГУНП в Харківській області від 26.04.2024 № 37 о/с дск, в оперативне підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання (далі - ОТУ) «Луганськ» ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відряджено окремих поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області.
Згідно з наданим у рамках проведення службового розслідування ГУНП в Харківській області витягом з наказу від 26.04.2024 № 37 о/с дск «Про відрядження поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області в оперативне підпорядкування командира ОТУ «Луганськ ОСУВ «Хортиця» з метою виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ДПОП «ОШБ НПУ Лють», з 01.05.2024р. до 02.07.2024 р. з вогнепальною та автоматичною зброєю та боєприпасами до неї відряджено поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, серед яких, капітана поліції ОСОБА_1 (0081006), інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області.
Згідно з наданим у рамках проведення службового розслідування ГУНП в Харківській області витягом з наказу від 13.05.2024р. № 42 о/с дек «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 26.04.2024р. № 37 о/с дск» з метою виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ДПОП «ОШБ НПУ Лють», з 15.05.2024 призначено старшим групи поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, які виконують бойові (спеціальні) завдання на території відповідної області ОСОБА_5 .
Згідно з листом ГУНП в Харківській області від 10.04.2024р. № 1180/119/04/21 - 2024, з поліцейськими ППОП ГУНП в Харківській області проведено навчальні збори відповідно до «Програми навчальних зборів для поліцейських, які відряджаються для забезпечення публічної безпеки і порядку та виконання бойових (спеціальних) завдань під час військового стану». По завершенню навчання усіма поліцейськими ППОП ГУНП в Харківській області, які проходили навчання, складено комплексний залік, про що складено протокол комісії. Поліцейських, які не склали комплексний залік, не було.
Вивченням вказаного протоколу № 1 (від 03.04.2024 № 1182/119/01/21-2024) засідання комісії комплексного заліку з тактичної, домедичної та вогневої підготовки всі поліцейські ППОП ГУНП в Харківській області успішно склали вказані заліки.
Згідно з витягом з бойового розпорядження командира зведених підрозділів ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 30.04.2024р. № 274/01/59/03-2024т/БР, на виконання бойового розпорядження командира ОТУ «Луганськ» від 19.04.2024, 33 ППОП ГУНП в Харківській області з 01.05.2024 до окремого розпорядження прийнято в оперативне підпорядкування та залучено до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють».
Відповідно до довідки «Про надання інформації щодо формування, видання та доведення бойових наказів» (вихідний ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 12.06.2024р. № 565/59/14-2024), щоденний наказ командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» про виконання бойового (спеціального завдання) є основним директивним документом для особового складу підрозділу та приданих сил, включає в себе виконання завдань визначених бойовими розпорядженнями старших начальників (ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »).
Наказ видається кожен день та включає в себе виконання визначених завдань у період часу з 00.00 до 24.00 наступної доби. До наказу про виконання бойового (спеціального) завдання додаються: список особового складу, список транспортних засобів та рішення командира щодо розподілу завдань серед підпорядкованого особового складу на наступну добу.
Формування наказу відбувається на підставі завдань визначених старшим начальником, змінами у оперативній обстановці та заходами реагування на них і має гриф «для службового користування». Список особового складу надається відділом кадрового забезпечення, інформацію щодо транспортних засобів надає відділ логістики. Рішення командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» щодо залучення особового складу до виконання бойових (спеціальних) завдань на наступну добу формується на підставі пропозицій командирів (начальників) структурних підрозділів полку (приданих сил) у вигляді рапортів. За результатами узагальнення цих рапортів формується рішення по підрозділу, підписується командиром зведеного підрозділу, з врахуванням розгляду рапортів та внесених корегувань.
Доведення змісту щоденного наказу у зв'язку з великою кількістю особового складу та виконання завдань у районах ведення бойових дій здійснюється шляхом ознайомлення командирів (начальників) структурних підрозділів в частині, що їх стосується та підтверджується їх особистим підписом під формулюванням «ДОВЕДЕНО ТА ПОГОДЖЕНО». Подальше доведення інформації з наказу до особового складу покладається на цих керівників. Доведення окремих наказів здійснюється шляхом особистого підпису поліцейського у відомості ознайомлення та супроводжуються відеозйомкою.
Крім того, згідно з витягом з наказу ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС з метою виконання завдань із зайняття визначених позицій з оборони території, недопущення прориву ворога на відповідних позиціях поставлених перед зведеними підрозділами ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» командиру 33 ППОП ГУНП в Харківської області ОСОБА_5 наказано з числа підпорядкованого особового складу 33 ППОП ГУНП в Харківській області створити групи, визначивши старших груп та включивши до їх складу 63 поліцейських, серед яких визначено у тому числі позивача ОСОБА_1 .
Визначеним поліцейським, задіяним до бойового (спеціального) завдання з ведення оборонних дій в районі міста, відповідно до вимог наказу ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС наказувалося виконання завдань із зайняття визначених позицій з оборони території, недопущення прориву ворога на відповідних позиціях.
Згідно з листом ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 02.07.2024р. № 986/59/14-2024/ВС, відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 49/2024р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», вимог бойових розпоряджень Головнокомандувача ЗСУ від 06.05.2024 р. № 272/2024, командувача ОСУВ «Хортиця», командира ОТУ «Луганськ», а також на виконання вимог бойових розпоряджень зведених підрозділів ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», з метою відбиття наступу противника, нанесення йому максимальних втрат, стійкого утримання зовнішнього рубежу оборони міста, недопущення оволодіння району міста, виконання поставлених завдань перед зведеними підрозділами ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», окремих поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області у кількості 67 осіб залучено до виконання бойових завдань.
05.06.2024 в період часу з 14.30 до 17.30, знаходячись на заздалегідь визначених місцях в області, заступником командира полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_4 , до вказаних поліцейських доведено наказ командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Суть наказу командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 №189дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» полягала у тому, що командиру 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 наказано в термін з метою заняття оборони на позиціях з числа зазначених поліцейських створити групи, визначивши старших груп, недопущення прориву ворога на зайняті рубежі. ОСОБА_5 , як командир зведеного підрозділу, мав на власний розсуд визначити кількість поліцейських, які мали увійти до груп. До визначених ОСОБА_5 груп мали увійти на вказані позиції від чотирьох до десяти поліцейських, що вказує на конкретно визначених поліцейських для виконання поставленого наказу.
Також після ознайомлення з БН від 05.06.2024 № 189 дск/ВС поліцейські, у тому числі позивач ОСОБА_1 , погодилася виконувати БН від 05.06.2024 № 189ДСК/ВС, однак, в подальшому вказані поліцейські станом на 09:00 06.06.2024 не приступили до виконання бойового (спеціального) завдання.
Присутніми на шикуванні психологом відділу кадрового забезпечення УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» та керівником госпітальної групи Національної гвардії України в/ч НОМЕР_1 протипоказань до виконання зазначеними поліцейськими бойового (спеціального) завдання не виявлено, що підтверджується поясненнями останніх.
На виконання вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 28.07.2023 № 347 «Про застосування технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» працівниками управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» та відділу моніторингу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють», за допомогою портативних реєстраторів зафіксовано факт доведення БН від 05.06.2024 № 189 дск/ВС та відмову від його виконання зазначеними поліцейськими.
Після чого, 06.06.2024р. на ім'я командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_6 , командиром зведеного загону ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 подано рапорт від 06.06.2024, про те, що йому було доведено наказ № 189дск/ВС від 03.06.2024 про залучення поліцейських до виконання бойових завдань на відповідних позиціях. Командирам взводів було надано наказ виділити особовий склад для виконання завдань.
ОСОБА_7 виділив поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_8 які повинні виконувати завдання на відповідній позиції, ОСОБА_9 виділив поліцейських ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які повинні були виконувати завдання на іншій відповідній позиції. Командирам взводів було доведено час і місце проведення інструктажу та виїзд на бойові позиції. Прибувши на місце проведення інструктажу було виявлено відсутність поліцейських зазначених на виїзд для виконання бойового завдання.
Крім того, дисциплінарною комісією досліджено відеофайли, які містяться на оптичних носіях інформації, та складено Акт перегляду відеоматеріалів, які надано 33 УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», а також скріншот-переписки у месенджері WhatsApp, наданої старшим 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 щодо відео-фіксації доведення заступником командира полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_4 , поліцейським 33 ППОП ГУНП в Харківській області, наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС.
Згідно з вказаним актом встановлено, що 05.06.2024р. особовому складу 33 ППОП, які частково були зібрані на шикуваннях в трьох різних місцях, заступником командира полку УПОП № 3 ОСОБА_4 , зачитано наказ ЗП УПОП № 3 від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС «Про виконання бойового спеціального завдання».
Під час зачитування ОСОБА_4 наказу від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС, прізвища конкретних працівників та їх кількість, яких буде задіяно в групах на зазначених позиціях зачитано не було.
При цьому останнім було повідомлено про те, що у вказаному наказі зазначено всіх поліцейських 33 ППОП ГУНП в Харківській області.
На відеозаписах 0000000 00000020240605165655 0025, 0000000 00000020240605172656 0026, 0000000 00000020240605162416 0053 та 00000020240605153631 0051, наданих до матеріалів справи разом з матеріалами ДСК встановлено, що після зачитування наказу, кожному поліцейському 33 ППОП присутньому на шикуванні було задано запитання, чи готові вони виконати зачитаний наказ, на що вони відповідали, що згодні виконувати наказ, однак озвучили причини через, які відсутня можливість виконання поставленого наказу, а саме: неналежна координація дій з боку керівництва 33 УЛОП № 3, можлива наявність в тилу позиції, невідомої кількості ворога, після прориву позицій броньованою технікою «МТЛБ» та висадки з неї десанту, відсутності зв'язку із суміжними підрозділами, тощо.
Разом з тим, начальник відділу оперативного реагування управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють», перед строєм, повідомив, що до 20:00 05.06.2024 неможливо усунути умови, які унеможливлюють виконання наказу.
Також опитаний під час проведення службового розслідування начальник штабу полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 пояснив, що про заплановане відрядження до ОСУВ «Хортиця» йому стало відомо на початку березня 2024 року під час наради керівного складу ППОП ГУНП в Харківській області, від командира полку ОСОБА_12 .
Під час загальної наради ППОП ГУНП в Харківській області, командиром полку було доведено зазначену інформацію до всього особового складу. Після цього поліцейські, які добровільно виявили бажання вступити до зведеного загону, повідомляли про це своїх безпосередніх керівників. В подальшому керівники підрозділів, надали списки особового складу, які виявили бажання командиру полку.
Після цього поліцейських зведеного загону було направлено на навчання, яке проводилось на базі ГУНП в Харківській області із залученням інструкторів Національної гвардії України.
Під час навчання з особовим складом проводились заняття з домедичної, тактичної, вогневої підготовки. По завершенню навчання у всіх поліцейських було прийнято заліки, які було пройдені успішно. При цьому занять, стосовно спорудження та облаштування фортифікаційних споруд (окопів, бліндажів та іншого) в умовах обстрілів ворога мінометним або артилерійським вогнем, для подальшого розміщення на них спостережних та вогневих позицій з особовим складом не проводилось.
Напередодні виїзду у відрядження поліцейським зведеного загону було доведено наказ ГУНП в Харківській області від 26.04.2024р. № 37 о/с дек «Про відрядження поліцейських ППОП в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». З особовим складом в день виїзду у відрядження було проведено цільовий Інструктаж командиром полку ОСОБА_12 , про що він та всі поліцейські, які відряджалися поставили свої підписи в книзі інструктажів.
У відрядження особовий склад направлявся із закріпленою за ними автоматичною зброєю та боєкомплектом до неї.
Крім озброєння, їм було видано, інструменти для облаштування позицій (лопати, кірки), формений одяг згідно належності, індивідуальні аптечки, протигази, радіостанції, засоби захисту (каски, бронежилети), сухпайки та інше.
01.05.2024 після прибуття до міста, заступник командира ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_13 повідомив, що зведений загін направлено в оперативне підпорядкування ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», командиром якого є ОСОБА_14 .
Для виконання поставлених завдань, підлеглий особовий склад спочатку доставляли до місць висадки автомобілями (типу пікап), обладнані засобами РЕБ, які були закріплені за ЗП УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють». Після випадку обстрілу з мінометів місць висадки/посадки особового складу на пікапі, який привів до поранення поліцейських, у подальшому перевезення здійснювалось на бронетехніці, водіями ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють».
З 03.05.2024 визначеним поліцейським зведеного загону поставлено завдання щодо облаштування вказаних позицій, однак навичок що виконання таких завдань у поліцейських не було, але від завдання ніхто не відмовився.
Інформацію щодо дій ворога, обстріли, паролі для зв'язку, яку ОСОБА_5 повідомляло керівництво ЗП УПОП № 3, він особисто або через мобільні застосунки доводив керівному складу взводів та особовому складу зведеного загону.
В подальшому при облаштуванні позицій лінія зіткнення наблизилась до неї. У зв'язку із можливим підходом ворога, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_14 щодо надання додаткових сил, для здійснення прикриття групи що виконувала завдання, на що позитивного рішення прийнято не було. При цьому без вказівки ОСОБА_14 , залучити додаткові сили на зазначену позицію ОСОБА_5 самостійно не міг, але його підлеглі не відмовились від виконання поставленого завдання і задачу було виконано у повному обсязі.
До 05.06.2024р. перед 33 ППОП ГУНП в Харківській області щоденно ставилась виключно задача з облаштувань позицій, при цьому відповідно до розмов вказані позиції, які облаштовувались поліцейськими зведеного загону, були призначенні для розміщення вогневих позицій підрозділів ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють».
05.06.2024р.о 14.00 заступник командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про необхідність зібрання особового складу, який не задіяний на бойових заходах.
В подальшому ОСОБА_5 , з врахуванням безпекових заходів, організовано збір особового складу в різний час в різних локаціях.
Під час шикування ОСОБА_5 , та особового складу зведеного загону було доведено наказ ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дскЛЗС, згідно з яким, необхідно було залучити підлеглих ОСОБА_5 до завдань на бойових позиціях, для здійснення оборонних заходів. Ні заступником командира ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_4 , ні будь ким іншим не визначались конкретні поліцейські які повинні були 05.06.2024 виконувати цей наказ та час його виконання.
Після чого, з фіксацією на нагрудну боді-камеру, представники ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» запитували у кожного поліцейського про готовність до виконання поставленого завдання. Ніхто з підлеглих ОСОБА_5 не відмовлявся від виконання завдання, але були названі причини, які унеможливлюють виконання наказу. При цьому у ОСОБА_5 не запитували, кого саме з особового складу, він визначить для виконання завдання.
В цей день ОСОБА_14 усно повідомив ОСОБА_5 , про необхідність визначення осіб з числа 33 ГТПОП ГУНП в Харківській області, на вогневі позиції по два поліцейських для здійснення оборонних заходів.
05.06.2024 командирам взводів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 було надано наказ ОСОБА_5 на виділення особового складу для виходу на відповідні позиції на 06.06.2024 з розрахунку по два поліцейських з кожного взводу. Була доведена інформація про місце інструктажу та час виїзду на позиції (07:00).
В цей же день, командири взводів (визначені усним наказом ОСОБА_12 ) ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виділили особовий склад, що будуть задіянні у виконанні поставленого завдання на бойових позиціях, а саме: ОСОБА_7 на позицію надав кандидатури ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , у свою чергу ОСОБА_9 на позицію надав кандидатури ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , про що ОСОБА_5 письмово рапортом доповів ОСОБА_14
06.06.2024р. ОСОБА_5 та ОСОБА_15 прибувши у визначену для інструктажу точку о 07:00 виявили відсутність особового складу, який повинен заступати на бойові позиції.
На його питання про причини відсутності особового складу на Інструктажі командири взводів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 повідомили, що на завдання ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , не з'явились, через відсутність належних умов виконання наказу, а саме відсутність протитанкового озброєння, неналежну, на їх думку, організацію евакуації в разі необхідності, а також наявністю в тилу бойових позицій десанту ворога, а також не вирішення проблемних питань, які були вказані цими поліцейськими під час зачитування наказу від 05.06.2024 № 189 дск/ВС під відеозапис.
Після чого, ОСОБА_5 письмово рапортом від 06.06.2024 доповів ОСОБА_14 . У подальшому було проведено бесіду із ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які не вийшли на завдання, які повідомили про причину невиходу на позиції, а саме знаходження невідомої кількості ворога в тилу позицій, на які вони мали заступити, та відсутності належного озброєння, а також не вирішення проблемних питань які були вказані цими поліцейськими під час зачитування наказу від 05.06.2024 № 189 дск/ВС під відеозапис.
Крім того, ОСОБА_5 про невихід на бойове завдання ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було повідомлено телефонним зв'язком командира ГТПОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 . Були повідомлені причини з яких особовий склад не виконав наказ командира ЗП УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» ОСОБА_14 .
Крім того, повідомлення ОСОБА_5 командирами взводів (визначеними усним наказом ОСОБА_12 ) ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо визначених поліцейських про виконання бойового наказу підтверджується screenshot-перепискою у месенджері WhatsApp, зробленого з екрану мобільного телефону який належить ОСОБА_5 , де ОСОБА_7 05.06.2024р. о 22.56 надіслав текстове повідомлення щодо відповідної бойової позиції: Лопата Костенко, а ОСОБА_9 05.06.2024 о 23.17 надіслав текстове повідомлення щодо відповідної бойової позиції: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , (п. 2 Акту перегляду відеоматеріалів, які надано 33 УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», а також screenshot-переписки у месенджері WhatsApp, наданої старшим 33 ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 ).
З матеріалів справи встановлено, що опитаний під час проведення службового розслідування заступник командира полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 надав пояснення, аналогічні за змістом з поясненнями начальника штабу ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , підтвердивши у повному обсязі відомості викладені останнім.
Опитаний під час проведення службового розслідування поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 з приводу невиконання ним наказу ЗП УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС вказав, що 05.06.2024 керівництвом УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», а саме ОСОБА_4 на шикуванні його взводу № 2 зведеного загону ППОП ГУНП в Харківській області їм було усно доведено бойовий наказ від 05.06.2024 № 189 дск/ВС, про необхідність заступити на позиції з метою недопущення прориву ворога у районах міст та заняття оборони на цих позиціях. Під час доведення вказаного наказу мені та іншим поліцейським його взводу, які були присутні на шикуванні, інформацію про те, хто саме з них і на які позиції та коли повинні заступити на позиції для виконання бойового завдання, не повідомлялося.
Після доведення вказаного наказу представник відділу моніторингу УПОП № З ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», підходив до кожного поліцейського його взводу та запитував про готовність виконувати вказаний бойовий наказ.
На вказане запитання особисто він повідомив зазначеному вище представнику відділу моніторингу про те, що він готовий виконувати бойовий наказ, але цей наказ неможливо належним чином виконати через те, що відсутня належна організація роботи штабу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» та повністю відсутня комунікація із суміжними підрозділами, що спричиняє негативні наслідки, а саме дружній вогонь, поранення, також є підтверджені випадки загибелі бійців.
Дисциплінарною комісією центрального управління поліції за відомостями, викладеними в доповідній записці полковника поліції ОСОБА_2 , т.в.о. начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 07.06.2024 р. № 704/03/59/01-2024дск, зміст якої судом викладено вище, було проведено службове розслідування.
За наслідками проведення вказаного службового розслідування 25.07.2024р. наказом Національної поліції України № 2094 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1565/31433, до капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З вказаним наказом ОСОБА_11 був ознайомлений 30.07.2024р., що підтверджується його власноручним підписом в листі ознайомлення.
01.08.2024. ГУНП в Харківській області, на реалізацію наказу Національної поліції України від 25.07.2024р. № 2094, було видано наказ № 345 о/с, яким згідно з Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII за п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_1 /0081006/, інспектора взводу № 3 роти швидкого реагування «Схід» полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, з 01.08.2024 звільнено.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки Дисциплінарною комісією центрального органу управління поліції не у повній мірі проведено службове розслідування відносно дій капітана поліції ОСОБА_1 та передчасно зроблено висновок про те, що нібито останній відмовився виконувати наказ командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання», у частині виїзду на місце виконання бойового (спеціального) завдання. Також, позивач наголошує, що у нього наявні захворювання (діагнози), які не дозволяють виконувати будь-які фізичні навантаження та необхідне амбулаторне та/або стаціонарне лікування під наглядом лікаря, а дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування та винесення наказу №2094 від 25.07.2024 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, не було ураховано ступінь вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, попередню бездоганну поведінку, високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який продовжено Указами Президента України по теперішній час), а військовому командуванню разом Із МВС України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ, бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (Інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони (частина перша статті 2 Закону № 1932-ХІІ).
Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи (частина перша статті 12 Закону № 1932-ХІІ).
Відповідно до частини другої та четвертої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Тобто, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділу поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов'язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно, недотримання позивачем вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до останнього застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно висловленої Верховним Судом правової позиції, що викладена в постанові від 02.10.2018р. по справі № 815/4463/17, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно до абзацу 6 розділу II Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987 (далі - Положення), підрозділи поліції особливого призначення беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Підпунктами 9, 10 та 11 пункту 1 розділу III Положення визначено, що підрозділи поліції особливого призначення (далі - Підрозділи): беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості; можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього; можуть здійснювати у взаємодії із Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно- розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.
Відповідно до пунктів 1 та 3 розділу VII Положення: поліцейські підрозділів зобов'язані: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Присяги поліцейського та вимог цього Положення; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов'язків, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру; 3) постійно вдосконалювати свій рівень професійної майстерності, у тому числі фізичної, тактичної та вогневої підготовок, а також професійні якості.
Поліцейські підрозділів мають права та обов'язки, пов'язані з проходженням служби в поліції, що визначені законодавством України, посадовими (функціональними) обов'язками та організаційно-розпорядчими актами Національної поліції України.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити Українському народові; знати закони, інші нормативно- правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені в статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.
В даній справі, притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності, керівник Національної поліції України вбачав у його діях порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12,2017 № 987, що виразилося у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що наслідками розгляду справи встановлено, що позивачу разом з іншими поліцейськими було доручено виконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024р. № 189 дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання». За наслідками проведеного службового розслідування факт невиконання іншими поліцейськими вимог указаного наказу в ході службового розслідування не знайшло свого підтвердження, натомість відносно позивача особи, які проводили службового розслідування дійшли вичерпного та обґрунтованого висновку про невиконання наказу з боку позивача.
Шодо доводів про відсутність створення необхідних організаційних та соціально-економічних умов для неналежного виконання обов'язків поліцейського, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують звернення позивача як до керівництва його підрозділу так до керівництва НПУ зі скаргами на дії посадових осіб підрозділу, а також рапортами щодо повідомлення обставин які унеможливлюють виконання позивачем своїх службових обов'язків, у тому числі за станом його здоров'я, наказів керівництва у т. ч. бойових, що фактично свідчить про наявність необхідних організаційних та соціально-економічних умов для належного виконання обов'язків поліцейського. Матеріали справи не містять доказів наведеного.
Щодо доводів про неналежне проведення службового розслідування щодо обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що визначення службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2022 № 2123-ІХ Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким, серед іншого, визначні порядок та строки проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, у тому числі, особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту (зі змінами) у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Отже, згідно пункту 1 наказу НПУ від 11.06.2024 р. № 652 службове розслідування відносно призначене у формі письмового провадження.
Згідно пункту 7 розділу V Порядку № 893 збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до абзацу другого пункту 7 розділу V Порядку № 893 збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
З матеріалів справи встановлено, що при проведенні службового розслідування отримувалися відповіді ДПОП «ОШБ «Лють», ГУНП в Харківській області на запити дисциплінарної комісії.
Окрім цього, в ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії щодо фактів порушення службової дисципліни відносно яких проводилось службове розслідування було опитано більше 60 осіб поліцейських, пояснення яких наявні в матеріалах службового розслідування.
Також при проведенні службового розслідування було встановлено як обставини, які пом'якшують відповідальність позивача, а саме: попередня бездоганна поведінка останнього, так і зроблено висновок, що обставини, які обтяжують відповідальність, передбачені частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту, відсутні.
Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, виключало б можливість застосовування до нього дисциплінарних стягнень, дисциплінарною комісією не встановлено.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховано характер проступку ОСОБА_1 , обставини, за яких були вчинено вказаний дисциплінарний проступок, а також особу порушника та ступінь його вини.
Відтак, вищевказані доводи позивача не знайшли належного підтвердження при розгляді справи.
Щодо доводів позивача на первинну медичну картку від 21.05.2024, складеною за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування та призначено лікування в умовах медичної роти 3-5 днів, консультаційний висновок спеціаліста № 479 від 22.05.2024, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, консультативний висновок спеціаліста від 30.05.2024, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, консультативний висновок спеціаліста № 120, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, консультаційний висновок спеціаліста № 779 від 06.06.2024, складений за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому надано рекомендації подальшого лікування, госпіталізовано в лазарет ЗМС НГУ (звільнено від фізичних навантажень у період з 06.06.2024 по 08.06.2024, потім продовжено лікування із 09.06.2024 по 11.06.2024), МРТ дослідження № 0715401 від 01.07.2024, складене за результатом огляду позивача лікарем, яким останньому рекомендовано отримати консультацію ортопеда - травматолога, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на низку медичних документів, у тому числі консультативні висновки лікарів, рекомендації про лікування, результати МРТ та виписки з госпітальних закладів, обґрунтовуючи свою позицію щодо неможливості виконання наказу командира зведеного підрозділу та, відповідно, протиправності його звільнення.
Проте, такі доводи позивача судом не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки вони не спростовують законність дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Згідно з положеннями частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, наказів керівництва, зокрема бойових наказів у період воєнного стану.
Частина перша статті 64 цього ж Закону наголошує на необхідності неухильного дотримання Присяги поліцейського, яка, серед іншого, включає зобов'язання гідно нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські можуть нести кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність у разі вчинення ними протиправних діянь. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом № 2337-VIII, встановлює, що підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є порушення службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання обов'язків, у тому числі наказів керівництва.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, жоден із цих документів не містить висновку про те, що позивач є непридатним до виконання службових обов'язків або що він мав обмеження щодо виконання бойових (спеціальних) завдань.
У свою чергу, наявність рекомендацій щодо лікування, амбулаторного чи стаціонарного спостереження не є підтвердженням наявності стану, який унеможливлював би виконання наказу командира зведеного підрозділу.
Крім того, наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 05.06.2024 № 189 дск/ВС стосувався виконання бойового (спеціального) завдання, яке є безпосереднім службовим обов'язком позивача.
Згідно з висновками службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією, жодних медичних протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання у позивача виявлено не було.
Дійсно, з наданих позивачем до матеріалів справи медичних документів убачається, що висновки лікарів, на які посилається позивач, стосуються періодичних скарг на стан здоров'я, але не є достатньою підставою для звільнення його від виконання службових обов'язків.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення про звільнення позивача зі служби було прийнято на підставі повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, включаючи його попередню службову діяльність, ступінь вини, а також можливі пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Як встановлено з матеріалів справи, при проведенні службового розслідування було опитано понад 60 осіб, отримано офіційні відповіді від ДПОП «ОШБ «Лють», ГУНП в Харківській області, що свідчить про всебічність перевірки.
Крім того, судом встановлено, що наказ про виконання бойового завдання був доведений до позивача у належний спосіб, а факт невиконання наказу підтверджується матеріалами службового розслідування, включаючи відеофіксацію, переписку у месенджерах та доповідні рапорти командирів.
Стаття 26 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування в період дії воєнного стану може проводитися у формі письмового провадження, що й було здійснено в даному випадку.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку № 893, у межах службового розслідування здійснюється збір пояснень, запит необхідних документів та консультація спеціалістів. Висновки дисциплінарної комісії ґрунтувалися на об'єктивних доказах, і позивач не довів, що будь-які обставини його справи залишилися поза увагою.
Отже, посилання позивача на медичні документи не може бути підставою для визнання наказу про звільнення незаконним. Відсутність встановлених медичних протипоказань до виконання службових обов'язків, належне проведення службового розслідування, всебічна оцінка обставин справи та підтвердження факту невиконання наказу дають підстави для висновку про законність та обґрунтованість рішення про звільнення позивача зі служби в поліції.
Щодо доводів позивача про неспівмірність обраного до позивача крайнього заходу дисциплінарної відповідальності, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 20.07.2023р. у справі № 620/4675/22 наголосив, що аналіз наведених вимог Дисциплінарного Статуту свідчить, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення є порушення поліцейським службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання обов'язків поліцейського, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного Статуту, та до них, зокрема відносяться: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Верховний Суд зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб'єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.
Так, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, суб'єкт його накладення повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Водночас адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення та чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім є заходом дисциплінарного впливу, необхідним є з'ясування його співмірності характеру, обставинам та наслідкам вчиненого проступку.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, службовим розслідуванням встановлено підстави для застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу.
Отже, висновки наказу про застосування дисциплінарного стягнення від 25.07.2024р. № 2094 про те, що за своєю тяжкістю дисциплінарний проступок є таким, що не сумісний з подальшим проходженням служби є належними та обгрунтованими.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні накази прийнято обґрунтовано, із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Національної поліції України №2094 від 25.07.2024 у частині, що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №345 о/с від 01.08.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року по справі № 520/22585/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 по справі № 520/22585/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц