11 червня 2025 р.Справа № 440/13299/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 по справі № 440/13299/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №440/13299/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі- ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі- ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач 2, апелянт) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо не застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020- 2022 роки.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески починаючи з 13.06.2023.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник, окрім іншого, зазначив про пропуск позивачкою строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 та від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Закарпатській області у справі №440/13299/24 , справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання позивачці можливості звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Разом з цим, враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Позивачка просила зобов'язати пенсійний орган перерахувати та виплатити їй пенсію за віком з 13.06.2023 відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, з позовом до суду вона звернулась лише 07.11.2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, за період з 13.06.2023 по 06.05.2024.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Зважаючи на викладене, у колегії суддів до вирішення справи по суті виникла необхідність з'ясувати питання щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду із цим позовом шляхом подання нею заяви про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно по положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 4 вказаної статті закріплений обов'язок суду щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі.
Вказане також узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що з метою не порушення прав та гарантій позивачки на всебічний та об'єктивний розгляд адміністративної справи, необхідно позовну заяву залишити без руху та запропонувати позивачці надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Керуючись ст.ст.9, 122, 123, 161, 171, 240, 242 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк, тривалістю десять календарних днів з моменту отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин такого пропуску за період з 13.06.2023 по 06.05.2024.
Копію заяви про поновлення строку звернення до суду (можливих доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку) надіслати співвідповідачам.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання, і на підставі ч. 3 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.