Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 червня 2025 р. № 826/1938/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Вугілля України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Інтеграл - Банк", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Інтеграл - Банк" Андронова Олега Борисовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії
Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з урахуванням уточнень від 30.03.2018, просить суд:
- зобов'язати Офіс великих платників ДФСУ зарахувати податкові зобов'язання на суму 41647000,00 грн подану в платіжних дорученнях №188 від 03.09.2015 та №189 від 09.09.2015 в рахунок сплати ПДВ за липень 2015;
- зобов'язати Офіс великих платників ДФСУ врахувати у інтегрованій картці обліку ПДВ наявну оплату цього податку на суму 41647000,00 грн, що відповідає поданим до банку платіжним дорученням №188 від 03.09.2015 та №189 від 09.09.2015;
- зобов'язати ДФСУ врахувати операцію оплати ПДВ шляхом збільшення значення рядка 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних ?ПопРах - загальна сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку на суму 41647000,00 грн, що відповідає поданим до банку платіжним дорученням №188 від 03.09.2015 та №189 від 09.09.2015.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що надання до банку платіжного документу на переказ коштів на казначейські рахунки по сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ) є фактичним виконанням обов'язку позивача по сплаті ПДВ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено судовий розгляд справи на 19 липня 2017 року о 15:00 год.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу №826/1938/17 за позовом Державного підприємства "Вугілля України" до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України, третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Інтеграл - Банк", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Інтеграл - Банк" Андронова Олега Борисовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - до Харківського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 дана справа передана на розгляд судді.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду надіслана позивачу та Державній фіскальній службі засобами поштового зв'язку, однак на адресу суду повернулися конверти із відміткою "за зазначеною адресою не проживає", Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - засобами поштового зв'язку, однак на адресу суду повернувся конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання, Публічному акціонерному товариству "Інтеграл-банк" - до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС, Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Інтеграл-банк" Андронову Олегу Борисовичу - засобами поштового зв'язку та вручено за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про заміну відповідача у справі - задоволено частково. Замінено відповідача у справі № 826/1938/17 - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України, на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, ЄДРПОУ 44082145). Залучено в якості співвідповідача Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ЄДРПОУ 44116011) до участі у розгляді адміністративної справи № 826/1938/17. У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
Копія вказаної ухвали була надіслана позивачу та Державній фіскальній службі засобами поштового зв'язку, однак на адресу суду повернулися конверти із відміткою "за зазначеною адресою не проживає", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання, Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Інтеграл-банк" Андронову Олегу Борисовичу - засобами поштового зв'язку та отримана за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Головному управлінню ДПС у м. Києві та Публічному акціонерному товариству "Інтеграл-Банк" - до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Представник Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача вносити зміни до інтегрованої картки особового рахунку ДП «Вугілля України» й поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ за умови подання лише до банку платіжних доручень, але без фактичного надходження коштів до державного бюджету, що узгоджується з вимогами законодавства.
Головне управління ДПС у м. Києві правом надати відзив на позов не скористалося, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи суд установив такі обставини.
Між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Інтеграл-банк" 23.07.2015 було укладено договір банківського рахунку №728-БР та договір про банківське обслуговування №577-КБ ПКФ ПАТ "Інтеграл-банк" (а.с.13-16, 17-21).
З метою сплати податкових зобов'язань позивачем були надані до ПКФ ПАТ "Інтеграл-банк" платіжні доручення від 03.09.2015 №188 на суму 36800000,00 грн та від 09.09.2015 №189 на суму 4847000,00 грн (а.с.23, 24).
Вказані платіжні доручення були отримані банком 03.09.2015 та 09.09.2015 відповідно, що підтверджується відбитком штампу банку та повернуті без виконання на підставі п.1.26 глави І розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 (а.с.23, 24).
Листом від 09.09.2015 №1599/02 позивач повідомив Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату ПДВ в сумі 36800000,00 та надав копію платіжного доручення №188 від 03.09.2015 (а.с.25).
На підставі постанови Правління Національного банку України 15.09.2015 №606 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" до категорії несплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2015 №170 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Інтеграл-банк" (а.с.28).
Позивач листом від 12.10.2015 №1808/2 надав відповідачу пояснення з приводу сплати ПДВ (а.с.29-32).
Відповідно до постанови Правління НБУ від 25.11.2015 №816 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 26.11.2015 №210 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Інтеграл-банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" (а.с.33).
Позивач вважає, що надання до банку платіжного документу на переказ коштів на казначейські рахунки по сплаті ПДВ є фактичним виконанням обов'язку позивача по сплаті ПДВ.
Дослідивши вказані обставини та матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Щодо виникнення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 ПК України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ДП «Вугілля України» в строк повинно було сплатити грошове зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом установлено, що у зв'язку з несплатою грошового зобов'зання Офіс великих платників Державної фіскальної служби звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 189284519,18 грн (а.с.34).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2017 у справі №826/13128/16 зупинено провадження у справі № 826/13128/16 за позовом Офісу великих платників Державної фіскальної служби до Державного підприємства «Вугілля України» про стягнення податкового боргу у розмірі 189 284 519,18 грн. до набрання законної сили рішенням по справі № 826/1938/17.
По суті спірного питання суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку України.
Частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Частиною п'ятою ст. 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначається Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III (у редакції від 23.07.2015).
Згідно із пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Пунктом 8.1 статті 8 наведеного Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Згідно із пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відтак, направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними та необхідними діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.
У свою чергу, механізм ведення територіальними податковими органами оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 №765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок) (у редакції від 05.12.2013).
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
Приписами пункту 4 розділу 1 Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень.
Зі змісту пункту 1 розділу 2 Порядку вбачається, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
Пунктом 1 розділу 4 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725.
Відповідно до пункту 5 розділу 4 Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов'язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. Умовою, з якою законодавство пов'язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов'язання є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.
Судом установлено, що з метою сплати податкових зобов'язань позивачем були надані до ПКФ ПАТ "Інтеграл-банк" платіжні доручення від 03.09.2015 №188 на суму 36800000,00 грн та від 09.09.2015 №189 на суму 4847000,00 грн (а.с.23, 24).
Вказані платіжні доручення були отримані банком 03.09.2015 та 09.09.2015 відповідно, що підтверджується відбитком штампу банку, проте, відповідачем не були вжиті заходи для зарахування вказаних платіжних доручень, внесення змін до інтегрованої картки та збільшення значення рядка 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначені платіжні доручення були повернуті без виконання.
З цього приводу відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що непоповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та невідображення операцій по зарахуванню ПДВ на суму 41 647000,00 грн, подану в платіжних дорученнях №188 від 03.09.2015 та №189 від 09.09.2015, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями інтегрованих карток платника податків.
Так, судом, з інтегрованої картки з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за 2015-2016 роки, установлено, що за позивачем обліковується податковий борг на загальну суму 189284519,18 грн (а.с.98-100), який є предметом оскарження в межах справи №826/13128/16.
При цьому, позивач у позовній заяві підтверджує, що станом на початок процедури ліквідації банку списання та переказ коштів на казначейські рахунки здійснено не було (а.с.7).
Як було установлено, платіжні доручення повернуті без виконання на підставі п.1.26 глави І розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 .
Таким чином, враховуючи відсутність відповідних даних про зарахування коштів від органів Державної казначейської служби України, що не заперечується сторонами по справі, суд доходить до висновку, що відповідач правомірно не відобразив дані зі сплати позивачем податку на додану вартість, а тому протиправна бездіяльність з боку відповідача відсутня.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №816/573/16 та від 19.11.2018 у справі №810/5997/15.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до положень 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства "Вугілля України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, третіх осіб - Публічного акціонерного товариства "Інтеграл - Банк", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Інтеграл - Банк" Андронова Олега Борисовича про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН