Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 червня 2025 р. №640/20644/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Пасечнік О.В.;
за участю секретаря судового засідання - Олітто О.О.;
представника відповідачів, Стафійчука В.В.;
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права на виконання будівельних робіт,
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарня) з влаштуванням вхідної групи по вул. Урлівська, буд. 30 Дарницького району м. Києва» від 11.05.2021 № КВ 051210430660, замовники будівництва - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (CС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове вуд. 30 Дарницько району м. Києва» від 11.05.2021 № КВ 051210430660, в частині наявності проєктної документації, в частині інформації щодо проектанта, у частині відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд, чим порушено частини 8 статті 36 Закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2021 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу № 640/20644/21.
Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року прийнято до розгляду адміністративну справу № 640/20644/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права на виконання будівельних робіт.
Через канцелярію суду від відповідача, ОСОБА_1 , надійшов відзив на позов, відповідно до якому зазначив, що за наслідками перевірки 04.06.2021 року-17.06.2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не було складено акт перевірки, як це передбачено ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553. Відсутність акту перевірки 04.06.2021 року-17.06.2021 року є порушенням права ОСОБА_1 бути поінформованим про свої права та обов?язки; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі з?ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу. Подання Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Позовної заяви №073-6294 від 20.07.2021 року за відсутності акту перевірки є реалізацією органом державної влади своїх повноважень у спосіб не встановлений законом. За наслідками перевірки 04.06.2021 року-17.06.2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не було видано припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт, як це передбачено п.15 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. Nє 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». Відсутність припису є порушенням права ОСОБА_2 бути поінформованим про свої права та обов?язки, оскарження рішення, дій або бездіяльності Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста виконавчого органу Київської міської ради.
Відповідач, ОСОБА_2 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Представник позивача не прибув до судового засідання, про дату і час повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти вимог заявленого позову заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини зазначає наступне.
Судом встановлено, що 11.05.2021 посадовою особою Департаменту, до повноважень якої належить прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр), здійснені дії з метою внесення запису до Реєстру щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (CC1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарня) з влаштуванням вхідної групи по вул. Урлівська, буд. 30 Дарницького району м. Києва» та присвоєно унікальний реєстраційний номер № KB 051210430660 (а.с. 19-22).
Замовниками будівництва, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2021 № KB 051210430660 наведено дані, зокрема: проєктна документація розроблена товариством з обмеженою відповідальністю «Фесенко Арт Груп», код ЄДРПОУ 38531191 та затверджена замовниками лист ОСОБА_2 та ОСОБА_1 № б/н від 20.07.2018, під керівництвом головного архітектора - ОСОБА_3 наказ товариства з обмеженою відповідальністю «Фесенко Арт Груп» від 20.07.2018 № 31/07/18; серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 003410, АА 003368, АР 000800, відповідальною особою проєктувальника, що здійснює авторський нагляд визначено - ОСОБА_3 (а.с. 19-22).
03.06.2021 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) прийняв наказ № 659 від 03.06.2021 року на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (CC1) від 11.05.2021 № КВ 051210430660 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об?єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарня) з влаштуванням вхідної групи по АДРЕСА_2 » (а.с. 27).
Як зазначає позивач у позовній заяві під час виїзду у червні 2021 посадової особи Департаменту на місце з метою проведення перевірки, замовники будівництва або їх уповноважені особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб?єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об?єкт будівництва.
Замовників будівництва, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 листом від 04.06.2021 № 073-4779 було запрошено прибути до Департаменту з документами необхідними для проведення позапланової перевірки, але у визначений час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та/або їх уповноважені особи не прибули, документи не надали (а.с. 28-29).
Водночас, ТОВ «Фесенко Арт Груп» листом від 09.06.2021 № 610 (вх. Департаменту від 09.06.2021 № 073/3974) повідомило, що ТОВ «Фесенко Арт Груп» не виконувало проектні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарня) з влаштуванням вхідної групи по АДРЕСА_2 » та не має ніяких відносин з вказаними фізичними особами (а.с. 23).
З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (CС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарня) з влаштуванням вхідної групи по АДРЕСА_2 » від 11.05.2021 № КВ 051210430660, в частині наявності проєктної документації, в частині інформації щодо проєктанта, у частині відповідальної особи, що здійснює авторський нагляд, чим порушено частини 8 статті 36 Закону, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII “Про основи містобудування» (далі також Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Статтею 6 Закону № 2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.
Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону № 2780-XII, за змістом якої таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Згідно із ч. 2 ст. 39-1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Отже, законом визначено, що підставою для звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт є виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Водночас закон передбачає, що відповідний орган має виявити та зафіксувати зазначений факт, який своєю чергою слугує підставою для звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Отже, зміст статей 39-1 та 41 Закону № 3038-VI дають підстави для висновку, що органи державного архітектурно-будівельного контролю саме під час перевірки встановлюють достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та перевіряють наявність або відсутність факту самочинного будівництва об'єкта.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 533 (в подальшому - Порядок № 533).
Згідно із п. 5 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.п. 15-17 Порядку № 533, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень з додатком.
Згідно із п. 23 Порядку № 533, органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
Крім того, відповідно до п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністру України від 13.04.2011 р. № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що лише дотримання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо умов і порядку проведення позапланового заходу може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки.
Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом повинна передувати відповідна перевірка, за результатами якої встановлюється дотримання суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 553 призводить до відсутності правових наслідків такої перевірки.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 р. у справі № 320/9108/21.
Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду 02.02.2023 р. у справі № 460/10582/21, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17 зазначив, що нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки.
Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
В постанові від 13 квітня 2022 року справа № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справа № 640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа № 826/15946/17.
Суд звертає увагу, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок та оформлення її результатів є належними та допустимими доказами наявності порушень з боку суб'єкта містобудування, у тому числі й здійснення самочинного будівництва.
Своєю чергою недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 553 щодо оформлення результатів перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.
Зазначені вимоги не є формальними, оскільки за приписами статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 саме під час перевірки встановлюється дотримання законодавства при розробці проектної документації, достовірність інформації в деклараціях про початок будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації, у тому числі щодо права проведення будівельних робіт, власності, обсягу робіт та площі приміщень.
Суд не ототожнює за правовими наслідками, передбачене пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI право органу контролю на отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документів з її оцінкою органом контролю, оскільки за змістом цієї норми інформація отримується саме для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас суд наголошує, що недотримання позивачем вимог проведення та оформлення перевірки не позбавляє контролюючий орган права виконати покладені на нього обов'язки щодо перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та перевірки наявності або відсутність факту самочинного будівництва об'єкта та належного оформлення результатів перевірки.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 р. у справі № 320/9108/21.
Проте, судовим розглядом встановлено та не спростовано позивачем, що перевірка об'єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (перукарня) з влаштуванням вхідної групи по вул. Урлівська, буд. 30 Дарницького району м. Києва» позивачем не проводилася, припис про усунення недоліків відповідачу не видавався, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах звернення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) про припинення права на виконання будівельних робіт є передчасним.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, оскільки фактично позивачем не проведено перевірку в установленому законодавством порядку та за результатами державного архітектурно-будівельного контролю не складено акт, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, суд вважає, що позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) про припинення права на виконання будівельних робіт необґрунтований, у зв'язку з чим у його задоволенні необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення права на виконання будівельних робіт - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення складено та підписано 09 червня 2025 року.
Суддя Пасечнік О.В.